- •Основи теорії навчання
- •Закономірності навчання
- •2. Закономірності та принципи навчання
- •Цільовий підхід
- •Змістовний підхід
- •Процесуальний підхід
- •Спонукально-стимулюючнй підхід
- •Результативно-оціночний підхід
- •3. Цілі навчання
- •Категорії навчальних цілей в когнітивній області за б. Блумом
- •Представлення цілей навчання
- •Представлення цілей навчання
- •Продовження таблиці № 8
- •5. Знання як категорія дидактики
- •Логіко-семантичний аналіз поняття «знання»
- •6. Методи навчання
- •Продовження таблиці №12
- •Методи навчання та їх функції
- •7. Організаційні форми навчання
- •8. Урок - одна з організаційних форм навчання
- •Продовження таблиці №17
- •Ііі. Гігієнічні вимоги до уроку
- •9. Матрична модель аналізу уроку: можливості і перспективи
- •10. Самоаналіз уроку
- •11. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- •Види оціночних шкал
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
- •Продовження таблиці № 19
- •Порівняльний аналіз якості сучасних методів оцінювання
- •Позитивні і негативні риси усної форми перевірки знань
- •Позитивні і негативні риси перевірки знань
- •Позитивні і негативні риси тестової форми перевірки знань
- •Продоження таблиці № 24
- •1. Адаптивна система навчання
- •2. Колективний спосіб навчання
- •Особливості методики
- •Продовження таблиці № 25
- •Продовження таблиці № 26
- •3. Осмислювально-концентроване навчання (л. Зазуліна) [11]
- •4. Технологія саморозвиваючого навчання
- •Положення, які лежать в основі срн
- •Умови, необхідні для домінантності в психологічному розвитку процесів самовдосконалення
- •5. Технологія модульного навчання
- •6. Модульно-розвиваюче навчання
- •Мета модульно-розвиваючого навчання
- •Науковий проект навчальних модулів
- •7. Технологія рівневої диференціації автор м. П. Гузик
- •IV. Урок внутрішньопредметного узагальнення
- •Vі. Урок корекції формальних знань
- •Vіі. Урок контролю і корекції
- •8. Дальтон-технологія
- •Вимоги до завдань
- •Рекомендації до аналізу завдань за дальтон-планом
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для учнів
- •Анкета для учнів (після проведення лабораторних)
- •9. Технологія проблемного навчання
- •10. Продуктивне навчання
- •Філософія: школа справи замість школи понять
- •Що робить освіту продуктивною?
- •Що ж таке продуктивна освіта?
- •Оцінювання продукту
- •Функції вчителя: від контролю до дійсної підтримки
- •11. Семестрово-блочно-залікова система навчання
- •3. Подвоєні скорочені уроки (40 і 40).
- •4. Додаткові індивідуальні заняття (діз).
- •Література
5. Технологія модульного навчання
Основою технології є інша, відмінна від зовнішньої, але співвіднесена з нею внутрішня структура уроку. Внутрішня структура — це сукупність мікромодулів уроку. Мікромодуль — структурна одиниця, що допомагає вчителеві рухатися разом з учнями до реалізації мети. Урок розглядається як модуль, що розуміється як функціонально закінчений вузол, блок, який є частиною визначеної системи.
Будь-який модуль обов'язково містить блок інформації (зміст модуля), систему завдань для учнів, поради вчителя учням.
97
Модульне навчання починається з вибору вчителем теми уроку (уроків), визначення місця цих уроків у курсі і постановки комплексної і приватних дидактичних цілей.
На модульних уроках пропонується широке використання рівневої диференціації, проблемних завдань і поетапного контролю за засвоєнням знань, робота учнів з різнотипними джерелами, дидактичними матеріалами, таблицями, графіками, діаграмами, ілюстраціями.
Робота учнів здійснюється індивідуально, у парах, у підгрупах. На будь-якому етапі роботи учень зорієнтований на пошук проблем чи вибір шляхів їх вирішення. Кожен школяр одержує можливість працювати за індивідуальними програмами у своєму темпі, взаємодіючи при цьому з однолітками і педагогом.
Модульну технологію можна використовувати на уроках повторення, вивчення нового матеріалу, контролю і перевірки знань, змішаного типу.
Навчальні елементи модульного уроку
Модульний урок містить у собі ряд навчальних елементів (етапів). Урок починається з вхідного контролю, у ході якого вчитель перевіряє ступінь засвоєння учнями знань на основі виконання різних за складністю завдань. Вхідний контроль дає можливість логічно перейти до вивчення нового матеріалу.
Учитель здійснює всі види контролю: поточний і проміжний, самоконтроль і взаємоконтроль; використовує аркуші відповідей з варіантами правильних відповідей, а також проставляє оцінки в балах в оціночному листку.
Експерти з числа школярів готуються до уроку заздалегідь, отримавши попередньо завдання й обговоривши їх з учителем. Вони допомагають вчителеві в проведенні контролю і консультуванні однокласників.
Організувати і провести модульний урок досить складно. Необхідно вибрати тему модуля, чітко сформулювати для себе й учнів комплексну мету, інтегративну мету, а також конкретні завдання, що досягаються на різних етапах уроку. Треба підібрати матеріал з обліком рівневої диференціації, продумати сполучення індивідуальної роботи і роботи в парах, групах, розрахувати час.
Протягом усього уроку вчитель консультує учнів, бере участь в обговоренні проблемних питань, контролює діяльність учнів, підводить попередні підсумки (остаточні підсумки роботи кожного учня можна підвести лише на початку наступного уроку).
Модульний урок може містити в собі підготовлені учнями повідомлення, виконання творчих завдань, розігрування ролей, міні-спектаклі.
Перед завершальним контролем учитель робить узагальнення, нагадує про поставлені на початку уроку цілі, коротко характеризує підсумки роботи експертів, підгруп, класу в цілому. Ціль завершального контролю — перевірити, як учні засвоїли навчальний матеріал. Школярам пропонується виконати на вибір одне з трьох завдань. Контроль на цьому етапі здійснює вчитель.
Модульні уроки будуються логічно, послідовно розвиваються від мотиваційної бесіди до завершального етапу, що називається рефлексією. Схема модульного уроку включає наступні компоненти: мотиваційна бесіда і введення в тему, вхідний контроль — перевірка домашнього завдання і повторення вивченого раніше, робота з новим матеріалом і завершальний контроль — закріплення вивченого і перевірка засвоєного на уроці.
Рефлексія (від латин, reflexio — звертання назад) здійснюється у формі відповідей на стандартизовані запитання і самооцінки за 10-бальною шкалою.
Наприкінці уроку учні за 10-бальною шкалою оцінюють свою роботу, визначають, що ця робота їм дала. Оцінка здійснюється ніби в трьох вимірах, які можна умовно позначити словами «справа», «я», «ми». Такі учні усвідомлюють, чого вони досягли у вивченні навчального матеріалу.
96
Учитель формулює запитання, що дозволяють оцінити досягнуті на уроці результати. Наприклад, учням можна запропонувати проставити кількість балів. що характеризуватиме ступінь засвоєння матеріалу:
9—10 балів — матеріал засвоєний міцно, питання, що обговорювалися на уроці, зрозумілі;
7—8 балів — матеріал засвоєний частково;
4—6 балів — над матеріалом потрібно ще попрацювати.
Наприкінці уроку учні оцінюють роботу класу і свою роль на уроці й відзначають мінуси і плюси. Для вчителя самооцінки учнів і їхнє судження дають чималий матеріал для міркувань про вибір форм роботи, про доступність пропонованих завдань, про способи досягнення поставлених цілей.
Специфіка модульного уроку полягає в тому, що він дає учням можливість засвоїти нові знання протягом двох навчальних годин (2х40) і обійтися без домашніх завдань. Обов'язковою умовою проведення модульного уроку є наявність у кожного учня дидактичного матеріалу (тексту, таблиць) і навчальних посібників.
