Тема 9. Торговельно-посередницька діяльність на зовнішньому ринку

1. Суть зовнішньоекономічної торгівлі та методи її здійснення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

2. Сутність та види посередницької діяльності.

3. Класифікація та характеристика посередницьких операцій, умови та сфера їх застосування. Винагорода посередників.

4. Угоди посередницької діяльності.

5. Проблема становлення та розвитку торговельно-посередницької діяльності в Україні.

Зовнішня торгівля:

• З операційного погляду міжнародна торгівля — це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами господарювання різних держав, державами та міжнародними організаціями.

• З державно-політичного погляду міжнародна торгівля - особливий тип суспільних відносин, які виникають у світовій системі господарства з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні та зовнішньоторговельні політики. Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними реґламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права.

На території України згідно ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

1). Національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;

2). Режим найбільшого сприяння (встановлюється в межах інтеграційних об’єднань, наприклад в межах СОТ), який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають відповідний обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

3). Спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна.

Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди). В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі (рис. 1):

1. торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем) Виробник Споживач

2. через посередників (непрямий метод, опосередкована торгівля)

Виробник Посередник Споживач

Рис. 1 Методи міжнародної торгівлі

1). Прямий метод торгівлі використовують компанії та підприємства, що мають достатній рівень фінансових активів, філії та дочірні фірми, високу комерційну кваліфікацію персоналу, торговельний досвід.

2). До торгівлі через посередників (непрямий метод) вдаються, як правило, середні та малі підприємства, до яких також належать різного типу товариства, що для зовнішньоекономічної діяльності створюють у своїй управлінській структурі так званий вмонтований експортний відділ.

Торговельно-посередницька діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних та фізичних осіб щодо виконання комерційних операцій, пов'язаних із купівлею-продажем товарів та встановленням комерційних зв'язків від імені, або за дорученням третьої сторони.

Під торгово-посередницькими операціями у зовнішньоекономічній діяльності розуміють операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень.

Функції, які виконують посередницькі фірми, різноманітні Вони пов'язані не тільки зі збутом або покупкою товарів (продукції), але й охоплюють широке коло операцій і послуг, основні з них такі:

• дослідна робота (пошук іноземних партнерів; вивчення ринку збуту; збір інформації, необхідної для планування та покращання торгового обміну; проведення рекламних та інших заходів для просування товарів (продукції) на зовнішні ринки);

• організація товароруху (транспортування та складування товарів);

• страхування товарів та послуг;

• пристосування товарів до вимог ринку (сортування, монтаж, пакування).

• прийняття ризиків за виконання зовнішньоторгових операцій;

• кредитно-фінансове обслуговування учасників зовнішньоторгової угоди;

• оформлення документів при укладенні угод;

• виконання митних формальностей;

• технічне та післяпродажне обслуговування;

Види торговельно-посередницької діяльності:

- торговельно-посередницька діяльність із перепродажу товарів (дистриб’ютори, дилери, комісіонери, консигнатори, аукціоністи);

- торговельно-посередницька діяльність зі створення умов для здійснення актів купівлі-продажу, організації товарообігу (брокери, маклери, агенти)

Види торговельно-посередницьких фірм: