4. Вплив галузевих особливостей транспорту і зв’язку на забезпечення феб.

Для цих галузей, що надають послуги, в цілому характерна наступна особливість. При наданні послуг зв'язку (телефон, телеграф), як правило, не відбувається ніякого істотного фізичного переміщення або перетворення товарно-матеріальних цінностей. В результаті факт надання послуг часто не має матеріального підтвердження. При наданні послуг у сфері транспорту (а також послуг традиційної пошти) відбувається переміщення товарно-матеріальних цінностей або пасажирів, але через деякий час після транспортування факт надання послуг або ж їх обсяг також важко визначити.

На транспорті основними загрозами є здійснення неврахованих послуг, а також списання товарно-матеріальних цінностей та інших ресурсів (ПММ, електроенергія, ремонт, запчастини) понад обумовлених виробничою необхідністю. У свою чергу в залежності від виду транспорту додаються специфічні загрози.

У сфері зв'язку найбільш характерними є наступні загрози:

- Адміністративні ризики;

- Надання неврахованих послуг.

Технологічні особливості підприємств галузі приблизно наступні.

Інформація по наданій послузі зв'язку (розмові, переданної інформації, повідомленні) накопичується в спеціальній програмі, що управляє засобами зв'язку. Далі ця інформація найчастіше передається в іншу програму, де відбувається облік розрахунків із споживачами наданої послуги. Існують інші алгоритми надання послуг зв'язку. Наприклад, перед наданням послуги зв'язку програма управління засобами зв'язку може робити запит чи оплачена замовлена послуга абонентом. Після тарифікації інформація надходить в базу даних, звідки її отримують бухгалтерія та відповідні підрозділи підприємства зв'язку (клієнтський відділ, наприклад).

Важливим є наявність достатньо довгого ланцюжка передачі та обробки інформації, об'єктивно обумовленої технологією процесу надання послуг зв'язку. При передачі інформації від програми до програми в силу ряду причин можуть відбуватися спотворення переданої інформації.

У разі, якщо згодом неможливо абсолютно достовірно встановити для кожної з ланок цього ланцюжка вхідну та вихідну інформацію, то ця обставина, ймовірно, буде використана для завдання збитків підприємству.

5. Вплив галузевих особливостей торгівлі на забезпечення феб.

Торгівля як вид діяльності має свої характерні особливості. У торгівлі як в галузі товарно-матеріальні цінності в циклі «товар - гроші - товар» зазнають, мабуть, найменших змін. Можливі зміни - це фасовка, додавання товарного вигляду, передпродажна підготовка. Перш за все варто відзначити, що торгівля буває двох видів - оптова та роздрібна.

Покупцями для підприємств оптової торгівлі, як правило, виступають (дрібно) оптові підприємства торгівлі, підприємства роздрібної торгівлі, підприємства інших галузей економіки. Товар відвантажується відносно великими партіями. Доставка товару може здійснюватися як силами покупця, так і силами продавця чи силами третьої сторони за договором з продавцем або покупцем.

Для зберігання, відвантаження товару зазвичай використовується склад. Склад може бути власний або орендований. Також можливі варіанти розміщення товару на спеціалізованих складах, їх використання може бути обумовлено як особливостями фінансово-господарської діяльності, так і вимогами законодавства (наприклад, акцизний склад, митний склад). Також можуть мати місце прямі поставки, при яких товар, минаючи склад торгової організації, надходить зі складу постачальника безпосередньо на склад покупця.

Виробничий цикл оптових торгових підприємств зазвичай виглядає наступним чином (при ряді припущень про особливості фінансово-господарської діяльності підприємств торгівлі):

- Рішення про закупівлю товару;

- Укладання договору на поставку товару на адресу торгової організації;

- Оплата товару продавцю;

- Відвантаження продавцем товару;

- Доставка товару від складу продавця (виробника) на склад підприємства;

- Розвантаження товару і його приймання, складання актів прийому-передачі;

- Оприбуткування товару;

- Розміщення товару на складі і його зберігання;

- Прийняття рішення про продаж товару;

- Укладання договору на поставку товару торгової організації покупцеві;

- Отримання передоплати;

- Відвантаження товару і його списання;

- Доставка товару покупцю;

- Розвантаження товару покупцем і його приймання, підписання накладних або складання актів прийому-передачі.

На кожній з цих фаз може завдаватися шкоди підприємству і, відповідно, існують загрози економічній безпеці.

Рішення про закупівлю товару можна вважати правильним, якщо товар закуповується за ціною не вище ринкової і може бути перепроданий з вигодою протягом розумного часу в кількості, що відповідає закупівлю.

Відповідні загрози:

- Товар закуповується в більшій чи меншій кількості, ніж необхідно;

- Товар закуповується за ціною більш високою, ніж ринкова ціна.

Договір на поставку можна вважати нормальним, якщо його суттєві умови відповідають технології роботи торгового підприємства і відповідають сформованим звичаям господарської діяльності. Для торгових підприємств можна відзначити наступні істотні умови:

1. Терміни поставки. Взагалі, термін поставки для договору поставки з юридичної точки зору є істотною умовою. Без його вказівки укладений договір взагалі не є договором поставки. Крім того, терміни поставки повинні забезпечувати торговельному підприємству можливість планувати свою діяльність і ефективно управляти запасами. Передбачені договором відхилення в строках поставки повинні бути такими, щоб не впливали на безперебійне забезпечення торгового підприємства товаром. Відповідно договором повинні бути передбачені ефективні санкції за зрив термінів постачання.

2. Спосіб доставки товару. Транспортні витрати, розгрузочно-навантажувальні витрати становлять досить суттєву частину собівартості одержуваного товару. Крім того, при доставці товару можуть відбуватися розкрадання частини товару, його псування. При перевантаженнях може також виникати пересортування. Вибір способу доставки - серйозне логістичне завдання, і від її вирішення може залежати вигідність торгівлі даним товаром взагалі.

3. Момент переходу права власності (і відповідно ризиків) на товар.

Відповідно будь-яке можливе порушення вищезгаданих критеріїв повинно розглядатися як загроза економічній безпеці торгового підприємства.

З точки зору економічної безпеки в частині закупівель товару підприємство роздрібної торгівлі практично нічим не відрізняється від підприємств оптової торгівлі.

В залежності від організації продажу товару підприємства роздрібної торгівлі можна розбити на кілька категорій. Поділ цей досить умовний і не претендує на повноту:

- Магазини самообслуговування (гіпермаркети, супермаркети, універсами);

- Магазини з «класичними» вітринами і продавцями.

Розглянемо критерії «нормальної» роботи торгового залу універсаму. При цьому контроль якості товару, термінів його реалізації віднесемо до питань управління, а не безпеки. Будемо вважати, що продаж йде нормально, якщо:

- Весь товар з прилавка проходить через касу;

- Весь товар правильно ідентифікується на касі;

- Касир правильно приймає грошові кошти за пройшовший через касу товар.

Можливі порушення:

- Товар приховано проноситься покупцями при проході через касу;

- Товар приховано проноситься покупцями при проході через вихід «без покупок»;

- Товар неправильно ідентифікується на касі;

- Касир приймає грошові кошти в неналежній кількості, неплатоспроможними або фальшивими грошовими знаками;

- Касир, який перебуває в змові з покупцем, проносить то вар повз сканера без його фактичного сканування.

Розглянемо дані ситуації докладно.

Товар може проноситися приховано покупцем:

- В одязі і під одягом;

- У сумці, ранці, портфелі;

- В товарі;

- Товар також може бути вивезений, будучи залишеним у візочку для товару.

Методи попередження по винесенню під одягом:

- Візуальний контроль торгового залу з використанням засобів відеоспостереження;

- Візуальний контроль торгового залу нейтрально одягненими співробітниками служби безпеки;

- Візуальний контроль виходять покупців касирами та співробітниками служби безпеки;

- Доставка дрібних дорогих товарів на касу співробітниками підприємства або реалізація такого товару в окремих касах на площі торгового залу.

Методи попередження по винесенню в ручній поклажі:

- Візуальний контроль торгового залу з використанням засобів відеоспостереження;

- Візуальний контроль торгового залу переодягненими співробітниками служби безпеки;

- Доставка дрібних дорогих товарів на касу співробітниками підприємства або реалізація такого товару в окремих касах на площі торгового залу

- Здача сумок, портфелів, рюкзаків та ін. в місця зберігання;

- Запечатування сумок, портфелів, рюкзаків та ін. в пластиковий пакет.

Метод попередження з вивезення у візках:

- Візуальний контроль візків касирами та співробітниками служби безпеки. Для забезпечення контролю можуть використовуватися дзеркала, що дозволяють касиру бачити дно візка, не встаючи з робочого місця.

Товар неправильно ідентифікується на касі. Можливі варіанти:

- Випадкова помилка маркування / зчитування штрих-кодів;

- Переклеювання покупцем штрих-кодів з одного товару на інший;

- Заміна покупцем штрих-кодованої упаковки з одного товару на інший;

- Додавання однорідного товару в уже штрих-кодовану упаковку.

Методи протидії:

- Всі види візуального контролю залу,

- Контроль касирами відповідності товару його штрих-кодовій етикетці по номенклатурі і приблизно або точно - за кількістю.

Касир, що знаходиться в змові з покупцем, проносить товар повз сканер без його фактичного сканування або пропускає товар з неправильними штрих-кодами. При цьому зовні вся ситуація виглядає нормально і від звичайної «нормальної» продажу не відрізняється.

Методи протидії:

- Візуальний контроль роботи касирів співробітниками служби безпеки;

- Організація звірки чеків виходять покупців з товаром, придбаним ними.

Безумовно, уважність під час роботи як касирів, так і співробітників служби безпеки вимагає постійної перевірки і оцінки. Одним з найбільш ефективних способів є тестові «покупки». Працівник служби безпеки, незнайомий касирам торгового залу, збирає (або одержує готову від служби безпеки) візок, в якій є товари з переклеєними штрих-кодами, зміненою упаковкою, переваженим товаром і т.д. Після цього він у ролі звичайного покупця проходить через касу.

Розглянемо галузеві особливості торговельних підприємств.

Територіальний чинник. Для торгівлі, особливо роздрібної, фактор місцезнаходження місця збуту (магазину) відіграє першочергову роль. Магазин, розташований у вдалому («прохідному») місці, може бути набагато вигіднішим іншого аналогічного виключно в силу місцерозташування. Кількість вдалих для торгівлі місць обмежена. Відповідно, всі моменти, пов’язані з організацією місця торгівлі, мають підвищене значення. Слід приділяти особливу увагу:

- Відносинам з місцевою владою;

- Відносинам з орендодавцями в разі оренди торгових площ;

- Моніторингу виділення нових площ, будівництва нових торговельних об'єктів, центрів, ринків.

Роз'єднаність об'єктів. Зазвичай "характерна для мережевих підприємств роздрібної торгівлі, оптових і роздрібних підприємств у разі територіального рознесення керуючого офісу та складу (магазинів), породжує наступні загрози:

- Падіння керованості процесом поставок і продажів;

- Зростання транспортних ризиків;

- Розкрадання ТМЦ на складах, при перевезенні і в магазинах.

Сезонність продажів. Обумовлює більш високу вимогливість до управління закупівлями і продажами. Закупівля більшої кількості сезонного товару, ніж потрібно, може "потягнути за собою затримку його реалізації майже на рік, до наступного сезону. У випадку зі швидкопсувним товаром ситуація особливо складна, так як він може просто прийти в непридатність. А це дає наступні загрози :

- Фактор погодних ризиків;

- Нанесення економічного збитку внаслідок помилок управління;

Також посилює проблему персоналу: підприємство змушене або утримувати великий штат співробітників з простоями в періоди з низьким завантаженням, або залучати додаткових співробітників в періоди з високим навантаженням.