2.1.3 Розраховуємо коефіцієнт використання сили тяги трактора.

п = . • і. <• з

Коефіцієнт використання сили тяги трактора повинен знаходитись в наступних межах: при оранці 0,78 ... 0,94, при сівбі 0,80 ... 0,97, при боронуванні 0,93 ... 0,98, при культивації | 0,92...0,94, при лущенні 0,94...0,96. і

Якщо 7/ не вкладається в наведені проміжки, слід змінити склад машин в агрегаті або передач у трактора. При цьому робоча швидкість повинна знаходитись в діапазоні рекомендованих значень.

2.2 Визначення продуктивності машинно-тракторного агрегату

2.2.1 Визначаємо годину теоретичну продуктивність агрегату.

2. Визначаємо теоретичну змінну продуктивність агрегату.

^і¥_шг ^=0.1.5.у-т_м^{~ о/- * //,£/* - - /і -}

де, Т_зм- тривалість зміни, год., Т_ІМ=7 год

3. Визначаємо технічну змінну продуктивність агрегату.

де В_р - робоча ширина захвату агрегату, м; 'і

^В_Р ^{= В-р /О>0 - 0 7}

де (3-коефіцієнт ширини захвату, для сівби, садінні, міжрядному обробітку (3=1;

для оранки (3=1... 1,1;

для культивації (3=0,95...0,96;

для боронування (3=0,94...0,95;

У_р - робоча швидкість агрегату, км/год;

/

де, 5-коефіцієнт буксування,5=3...6 % -для гусеничних; §=12...20 % -для колісних.

Визначаємо чистий робочий час на виконання операції, де, т-коефіцієнт використання часу зміни,

т =0.61.. .0.84 -для гусеничних тракторів, т, =0.64.. .0.88 -для колісних тракторів.

3. Визначення витрати палива. ІІґ * * *г« І*»~Ь*

в,-т_р+а_х-т_х+о,.т, г^^^ШЧ."^

де, О_р- година витрати палива двигуна під час роботи, ходу агрегату, кг/год. 2 г

О_х ~ година витрати палива двигуном під час холостого ходу агрегату, кг/год., кг/год. / и

0₃ - година витрати палива під час зупинок агрегату, кг/год. £ _г5 Т_х - час холостого ходу агрегату протягом зміни, год.; | ц Т₃ - час зупинок агрегату протягом зміни, год. ь ' Т_Х=Т₃=0.5-(І^-Т_Р) ~* *^Н

4. Визначення схеми руху машинно-тракторного

агрегату^¹ ^

2.4.1 Визначаємо радіус повороту агрегату.

Для орієнтовних розрахунків ьп^адпцх агрегатів (посівних, бороиувальних тощо) радіус повороту приблизно дорівнює конструктивній ширині захвата агрегату (К = В). Для посівних і культиваторних агрегатів з однією машиною радіус повороту становить 1,8В, з двома — 1,2В, з трьома — 0,9В і чотирма — 0,8 В. Для агрегатів з начіпними машинами за найменший радіус повороту у практичних розрахунках можна вважати найменший конструктивний радіус повороту трактора. Радіус повороту причіпного орного агрегату К = (3,4... 7)В. Менша межа у цій залежності характерна для агрегатів з гусеничними тракторами.

При виконанні польових робіт рух агрегатів складається з робочого ходу, технологічного процесу, а також холостих ходів — заїздів і поворотів наприкінці загінки. Залежно від характеру роботи, розміру ділянки, стану культури, ґрунтових умов та інших факторів застосовують різні способи руху агрегатів.

^2.4.2 Визначаємо поворотні смуги,

Якщо агрегат рухається гоновим способом, на кінцях загінок треба залишити поворотні смуги для холостих заїздів. Ширина поворотної смуги залежить від форми холостих заїздів на кінцях загінки і при петльовому грушовидному способі повороту визначається так:

Е = + де е — довжина виїзду агрегату.

При безпетльових способах повороту ширина поворотної смуги визначається за формулою:

Отже, ширина поворотної смуги при безиетльовому способі повороту менша, ніж при петльовому. Довжину виїзду агрегату е приймають рівною: е = 0,5Ь_а £— для причіпних агрегатів; є = 0,1 "Ьа — Для начіпних агрегатів; де, Ц— довжина агрегата.