15

ДИСЦИПЛІНА : АДМІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Самостійна робота № 8

( самостійне вивчення - 4 години)

Тема № 8. Судовий розгляд справи.

Питання для самостійного вивчення:

1. Дослідження доказів.

2. Пояснення осіб, які беруть участь у справі.

3. Встановлення порядку дослідження інших доказів.

4. Порядок допиту свідків.

5. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків.

6. Дослідження письмових доказів.

7. Дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції.

8. Дослідження речових доказів.

9. Зберігання речових доказів.

10. Дослідження звуко- і відеозаписів.

11. Огляд доказів на місці.

12. Дослідження висновку експерта.

13. Консультації та роз'яснення спеціаліста.

14. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді.

15. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.

16. Судові дебати.

17. Вихід суду для ухвалення рішення.

18. Таємниця нарадчої кімнати.

Рекомендована література до теми:

	КонституціяУкраїни від 28.06.1996р.
	Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями
	Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями
	Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями
	Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI
	Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями.
	Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про доступ до судових рішень" №3262-1V від 22.12.2005
	Указ Президента України „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями
	Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.
	Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р.
	Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р.
	Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р.
	Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003.
	Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с.
	Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова . – М.: Юристъ, 2002.
	Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8.
	Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с.
	Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с.
	Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998.
	Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
	Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с.
	Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11.
	Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с.
	Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с.

Методичні рекомендації:

При вивченні першого питання (Дослідження доказів) необхідно звернути увагу на те, що

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 138. Дослідження доказів

1. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

2. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

При вивченні другого питання (Пояснення осіб, які беруть участь у справі) необхідно звернути увагу на те, що

Стаття 139. Пояснення осіб, які беруть участь у справі

1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

2. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення може давати тільки представник.

3. Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".

5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, задають питання один одному у порядку, встановленому головуючим.

6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

7. Суд може встановити регламент надання пояснень, який визначає їх тривалість.

При вивченні третього питання (Встановлення порядку дослідження інших доказів) необхідно звернути увагу на те, що

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 140. Встановлення порядку дослідження інших доказів

1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності може бути змінений.

При вивченні четвертого питання (Порядок допиту свідків) необхідно звернути увагу на те, що

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 141. Порядок допиту свідків

1. Кожний свідок допитується окремо.

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.

3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:

"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

7. Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.

9. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи.

10. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд.

11. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

12. Показання свідків, зібраних за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, при відкладенні розгляду справи або надані ними у судовому засіданні, в якому було прийнято скасоване рішення, повинні бути відтворені і досліджені в судовому засіданні, в якому постановлено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

При вивченні п’ятого питання (Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків) необхідно звернути увагу на те, що