32

ДИСЦИПЛІНА : АДМІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

Лекційне заняття № 7

( теоретичне заняття - 1 година, самостійне вивчення - 2 години, семінарське заняття – 2 години)

Тема № 7. Підготовче провадження.

Мета: дати студентам чітке поняття підготовка справи до судового розгляду. Студенти повинні знати вимоги до попереднього судового засідання.

План заняття:

1. Підготовка справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження. Примирення сторін під час підготовчого провадження. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень. Судове доручення.

2. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України.

Питання для самостійного вивчення:

1. Об'єднання і роз'єднання позовів. Забезпечення адміністративного позову. Порядок забезпечення адміністративного позову. Ознайомлення зі справою. Обов'язковість особистої участі. Судові рішення за наслідками підготовчого провадження.

Рекомендована література до теми:

	КонституціяУкраїни від 28.06.1996р.
	Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями
	Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями
	Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями
	Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI
	Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями.
	Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями
	Закон України „ Про доступ до судових рішень" №3262-1V від 22.12.2005
	Указ Президента України „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями
	Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.
	Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р.
	Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р.
	Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р.
	Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003.
	Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с.
	Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова . – М.: Юристъ, 2002.
	Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8.
	Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с.
	Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с.
	Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998.
	Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
	Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с.
	Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11.
	Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с.
	Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с.

ЛЕКЦІЯ

1. Підготовка справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження. Примирення сторін під час підготовчого провадження. Пропозиція суду про надання додаткових доказів та пояснень. Судове доручення.

   Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду

1. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

2. Суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:

1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача;

2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи;

3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

4) прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання.

3. За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Коментар:  Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття визначає загальні правила підготовки адміністративної справи до судового розгляду. Стаття спрямована на створення необхідних умов для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.  Поняття і завдання підготовки адміністративної справи до судового розгляду 2. Підготовка адміністративної справи до судового розгляду - це система процесуальних дій судді адміністративного суду, спрямованих на визначення спірних питань між сторонами, з'ясування можливостей щодо припинення спору, а за відсутності таких можливостей - зібрати весь доказовий матеріал у справі з тим, щоб дослідити його та вирішити справу в одному судовому засіданні протягом розумного строку. Таким чином, завданнями підготовки адміністративної справи до судового розгляду є: 1) уточнення кола обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; з'ясування, які з них необхідно доводити; 2) з'ясування можливостей щодо припинення спору на стадії підготовчого провадження: внаслідок примирення сторін, визнання адміністративного позову чи відмови від позову; 3) визначення можливих правових відносин між сторонами; вирішення питання про склад осіб, які беруть участь у справі; встановлення кола доказів, необхідних для вирішення справи, і забезпечення їх своєчасного одержання; 4) сприяння судом особам, які беруть участь у справі, у здійсненні їхніх процесуальних прав та обов'язків.  Порядок здійснення підготовки та підготовчі дії 3. Підготовка адміністративної справи до судового розгляду повинна починатися з часу відкриття провадження в адміністративній справі. 4. Підготовче провадження здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження у справі, одноособово. Цей суддя вже попередньо ознайомився з позовною заявою та викладеними у ній обставинами справи, тому цілком слушно, що саме він здійснює підготовку справи до судового розгляду. Хоча якщо такий суддя не може з об'єктивних причин далі вести провадження у справі (припинення його повноважень, тривале захворювання тощо), то її може бути передано іншому судді в порядку черговості і це не матиме наслідком проведення підготовки справи до судового розгляду спочатку. 5. Законом не визначено строку підготовки адміністративної справи до судового розгляду. Зважаючи на загальне правило, що адміністративна справа повинна бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 122 КАСУ), суд повинен провести підготовку протягом такого часу, аби вирішити справу у зазначений строк. 6. Для досягнення завдань підготовки справи до судового розгляду суд уповноважений вчиняти різноманітні процесуальні дії, орієнтовний перелік яких передбачений у частині другій коментованої статті. Усі ці процесуальні дії судді на стадії підготовчого провадження умовно можна звести до таких питань: 1) визначення обставин, що потребують доказування, з'ясування кола доказів та їх збір (для цього суд може: вирішити питання про забезпечення доказів за наявності відповідної заяви відповідно до статей 73 - 75 КАСУ; запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази відповідно до статті 114 КАСУ; витребувати документи та інші матеріали відповідно до частини другої статті 69 КАСУ; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; відповідно до статті 147 КАСУ; призначити експертизу відповідно до статті 81 КАСУ; дати судове доручення іншому адміністративному суду щодо збору доказів відповідно до статті 115 КАСУ тощо); 2) встановлення кола осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників адміністративного процесу (суд відповідно до статті 52 КАСУ може вирішити питання про заміну позивача чи відповідача, або залучення другого відповідача, про вступ або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про вступ третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відповідно до статті 53 КАСУ; також суд може визнати обов'язковою особисту участь сторін чи третіх осіб у судовому розгляді відповідно до статті 120 КАСУ, викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів); 3) проведення попереднього судового засідання (у разі необхідності суд може прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання та провести його відповідно до статті 111 КАСУ); 4) визначення подальшої долі справи (зокрема, суд може об'єднати справи в одне провадження чи роз'єднати справу у самостійні провадження відповідно до статті 116 КАСУ; залишити позовну заяву без розгляду, зупинити провадження у справі чи закрити його відповідно до статей 155 - 157 КАСУ, за наявності підстав прийняти рішення про забезпечення адміністративного позову відповідно до статей 117 - 118 КАСУ, закінчити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду відповідно до частини другої статті 121 КАСУ). 7. Перелік процесуальних дій судді під час підготовки справи до судового розгляду, що наведений у коментованій статті, не є вичерпним. У разі необхідності суддя може вчиняти інші процесуальні дії, спрямовані на досягнення завдань підготовки справи до судового розгляду.  Невідкладний розгляд адміністративної справи 8. Згідно з частиною третьою коментованої статті, за обґрунтованим клопотанням позивача про невідкладне вирішення адміністративної справи суд під час підготовчого провадження повинен вжити заходи щодо якнайскорішого розгляду і вирішення справи з метою дотримання розумного для такої справи строку її вирішення. У такому разі судові виклики чи повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників адміністративного процесу суд здійснює за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, який забезпечував би необхідну швидкість (стаття 38 КАСУ).