Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 96. Судові витрати, пов'язані з примиренням сторін

1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Коментар:  Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття встановлює особливості розподілу судом судових витрат між сторонами у разі досягнення між ними примирення, виходячи з принципів диспозитивності та рівності сторін.  Примирення сторін 2. Досягнути примирення - це одне з диспозитивних прав сторін щодо вирішення спору на основі взаємних уступок (частина третя статті 51 КАСУ), реалізація якого має наслідком закриття провадження у справі з визначенням в ухвалі суду умов примирення. Порядок примирення сторін адміністративної справи регулюється статтями 113, 136, 194 та 219 КАСУ.  Наслідки примирення сторін для розподілу судових витрат 3. Однією з умов примирення може бути і розподіл судових витрат між ними. Якщо сторони не досягнули згоди щодо розподілу судових витрат, вони, згідно з коментованою статтею, розподіляються порівну. Наприклад, позивач поніс судові витрати у розмірі 300 грн., а відповідач - у розмірі 200 грн. У разі примирення кожна сторона має понести по 250 грн.122, - щоб цього досягнути, відповідач повинен компенсувати позивачу 50 грн. Але при цьому також необхідно враховувати загальні положення розподілу судових витрат, визначені статтею 94 КАСУ. Так, до складу судових витрат, які можуть бути компенсовані суб'єкту владних повноважень, включаються лише витрати, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (див. частину другу статті 94 КАСУ). А в справах, де за позовом суб'єкта владних повноважень відповідачем є фізична чи юридична особа, судові витрати позивача з відповідача стягнуті бути не можуть (див. частину четверту статті 94 КАСУ), а тому вони при розподілі не враховуються.

 

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 97. Визначення розміру судових витрат

1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Коментар:

 Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає процедуру встановлення грошового розміру судових витрат, які понесли сторони у справі, щоб можна було правильно компенсувати судові витрати.

 Клопотання про визначення грошового розміру судових витрат

2. Клопотання сторони про визначення грошового розміру судових витрат може бути заявлено:

1) до ухвалення судового рішення у справі - з тією метою, щоб суд визначив у судовому рішенні і розмір судових витрат;

2) після ухвалення судового рішення у справі, якщо суд не вирішив питання про розподіл судових витрат або вирішив його, але не визначив конкретного їх розміру.

3. Клопотання подається до суду у письмовій формі, але під час судового розгляду сторона може заявити його усно. Якщо клопотання про визначення грошового розміру судових витрат заявляється після ухвалення судового рішення, то його слід викласти у заяві про ухвалення додаткового судового рішення або заявити під час розгляду цього питання в судовому засіданні (стаття 168 КАСУ).

4. Відповідно до вимог статті 94 КАСУ судові витрати повинні бути документально підтверджені. Таким підтвердженням можуть слугувати договори, акти виконаних робіт або наданих послуг, квитки, чеки, квитанції тощо, що засвідчують здійснення відповідних судових витрат. Тому разом із клопотанням належить подати й відповідні документи. У клопотанні не обов'язково наводити розрахунки судових витрат, це й так відповідно до коментованої статті повинен зробити суд на підставі поданих документів.

5. Для відшкодування судових витрат у грошовій формі особа може звернутися до суду із клопотанням і надати оригінали відповідних документів, які підтверджують факт здійснення певних витрат. А суд уже самостійно визначатиме грошовий розмір витрат, які підлягатимуть відшкодуванню.

 Рішення суду щодо грошового розміру судових витрат, які повинні бути компенсовані

6. Суд вирішує питання про розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані стороні, за її клопотанням у постанові суду або ухвалою, що приймаються за результатами розгляду справи, або в додатковій постанові чи ухвалі суду, якщо це питання не було вирішено раніше. Детальніше про це див. статтю 98 КАСУ.