Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 37. Наслідки відмови від одержання повістки

1. У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Коментар:  Предмет регулювання і цілі статті 1. Стаття визначає дії особи, яка доставляє повістку, у разі відмови адресата одержати повістку, а також передбачає правові наслідки такої відмови. 2. Стаття покликана запобігати ухиленню від одержання судових викликів та повідомлень та забезпечити добросовісне ставлення учасників адміністративного процесу до своїх процесуальних обов'язків.  Відмова від одержання повістки 3. Відмова учасника адміністративного процесу одержати повістку є свідомою дією адресата, що свідчить про його небажання брати участь у розгляді адміністративної справи або намір затягнути вирішення справи. Фіксування відмови від отримання повістки 4. Особа, яка доставляє повістку (листоноша, кур'єр тощо), повинна надати адресату інформацію про документ, який вона повинна вручити. Тобто адресат повинен усвідомлювати, що він відмовляється саме від одержання повістки. Особа, яка доставляє повістку, у разі такої відмови робить відмітку про це на повістці із зазначенням дати доставки за адресою, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду.  Правові наслідки відмови від одержання повістки 5. Щоб ухилення від одержання повістки не перешкоджало розгляду адміністративної справи, коментована стаття прирівнює факт відмови від одержання повістки до вручення повістки. При цьому мотиви чи причини такої відмови не мають значення. Таким чином, якщо повістку було доставлено своєчасно (частина третя статті 35 КАСУ), але адресат відмовився її одержати, вважається, що адресата було належним чином повідомлено про судове засідання. 6. Спростовувати факт належного повідомлення про судове засідання, посилаючись на те, що повістку фактично не було вручено, не можна, якщо адресат відмовився від одержання повістки. Щоправда, адресат має право спростувати факт його відмови одержати повістку, але відсутність такого факту має бути доведено з посиланням на докази.

 

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 38. Виклик шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою

1. Суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Одночасно з надсиланням тексту повістки суд, у разі якщо справа розглядається за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень, повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні у нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

2. Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.