1. Асортимент виробів з дорогоцінного каміння та принципи їх оцінки.

2. Вартість дорогоцінного каміння.

3. Визначення вмісту дорогоцінних металів на пробірному камені.

4. Визначення сплавів дорогоцінних металів за допомогою рентгенфлюорисцентного аналізатора. Принцип роботи приладу.

5. Визначення якості дорогоцінного каміння органогенного походження.

6. Діагностика виробів з бурштину.

7. Діагностика дорогоцінних металів.

8. Дорогоцінні камені першого порядку. Перечислити та вказати напрями використання.

9. Загальна класифікація дорогоцінного каміння.

10. Загальний порядок ідентифікації дорогоцінних каменів.

11. Критерії визначення якості перлів.

12. Критерії оцінки якості дорогоцінних каменів у стані готових виробів.

13. Критерії оцінки якості дорогоцінних каменів у стані сировини.

14. Критерії оцінки якості перлів.

15. Напівдорогоцінні камені та їх класифікація.

16. Описати п’яти рівневу систему оцінки якості дорогоцінного каміння за ознакою «чистота».

17. Описати п’яти рівневу систему оцінки якості дорогоцінного каміння за ознакою «колір».

18. Описати принципи оцінки дорогоцінного каміння у стані сировини.

19. Оптичні ефекти «опалесценція та «іризація».

20. Основні ознаки дорогоцінного каміння.

21. Основні ознаки якості діамантів.

22. Основні ознаки якості дорогоцінного каміння органогенного походження.

23. Питома вага і твердість дорогоцінних каменів, а також способи їх вимірювання.

24. Побудувати дев’яти рангову систему оцінки якості діамантів за ознакою «чистота».

25. Побудувати дев’яти рангову систему оцінки якості діамантів за ознакою «колір».

26. Побудувати п’яти рангову шкалу оцінки перлів за критерієм «блиск».

27. Побудувати п’яти рангову шкалу оцінки перлів за критерієм «форма».

28. Побудувати п’яти рангову шкалу оцінки перлів за критерієм «якість поверхні».

29. Побудувати п’яти рангову шкалу оцінки перлів за розмірами та вартістю, якщо ціна на перли діаметром 12мм становить 5000у.о./шт.., а ціна на перли діаметром 4мм становить 0,2 у.о./шт..

30. Побудувати п’яти рангову шкалу якості бурштину у стані сировини за ознакою «форма».

31. Пояснити природу блиску перлів.

32. Прилади для вимірювання розмірів та ваги дорогоцінних каменів.

33. Прилади для вимірювання теплопровідності дорогоцінних каменів.

34. Прилади для діагностики якості дорогоцінних каменів органогенного походження.

35. Прилади, що використовують для оцінки дорогоцінного каміння.

36. Принципи дії полярископів.

37. Принципи дії рефрактометра.

38. Принципи оцінки виробів з дорогоцінних металів. Вміст дорогоцінних металів у сплавах.

39. Принципи побудови загальної класифікації дорогоцінного каміння.

40. Принципи побудування прейскурантів на дорогоцінні камені.

41. Природа оптичного ефекту «іризація» в дорогоцінних та напівдорогоцінних каменях.

42. Природа уявлень про дорогоцінні камені.

43. Пробірні клейма та іменники на виробах з дорогоцінних металів.

44. Система визначення кольору дорогоцінного каміння.

45. Системи визначення кольору дорогоцінного каміння.

46. Системи визначення якості дорогоцінного каміння.

47. Товарознавчі відмінності природних і штучних дорогоцінних каменів. Приклади.

48. Торгові, власні, та мінералогічні назви дорогоцінних каменів. Приклади.

49. Характеристика якості напівдорогоцінного каміння.

50. Як розрахувати нетто об’єм коштовних каменів у стані сировини.

51. Які метали називають дорогоцінними, а які благородними.

52. Які метали називають дорогоцінними.

53. Які характеристики важливі для опису якості коштовного каміння.

54. Які характеристики дорогоцінних металів є важливими для виготовлення ювелірних виробів.

1. Асортимент виробів з дорогоцінного каміння та принципи їх оцінки.

До групи ювелірних товарів входять:

*особисті прикраси (прикраси для голови-сережки, кліпси, діадема), прикраси для шиї та вбрання (намисто, ланцюжки, кулони, брошки), прикраси для рук (персні, браслети), гарнітури;

*аксесуари – жіночі (пудренеці, несесери, сумочки, шкатулки), чоловічі (запонки для манжетів, затискач краватки, пряжка для ременю);

*інтерєрні прилади – керамічні художні вироби (камене-золотарські художні вироби з бурштину);

*письмове приладдя; прилади для годинників (браслети та ремені для наручних годинників), приладдя для кишенькових годинників (браслети);

*предмети для паління (портсигари, мундштуки, трубки для паління, запальнички, попільнички);

*сувеніри – брелки, сувенірні вироби народних художніх промислів (вироби з бурштину);

*церковно-культові вироби (оклади, складні панагеї, хрести); *оздоблення холодної та вогнепальної зброї.

2. Вартість дорогоцінного каміння.

Дорогоцінне (коштовне) каміння – це природні мінерали, матеріали органічного походження, та штучні речовини, які мають традиції використання у соціокультурних обрядах «обдаровування-віддаровування» та «причастя – відлучення».

Вартість залежить від багатьох чинників, але головним з них є історико-культурна традиція та наявність зв’язку конкретного каміння з великими подіями, видатними особистостями та неординарними явищами в культурі, історії, суспільстві в цілому.

Існують лише два різновиди вартості товару:

*прогнозна вартість – це показник, який визначається будь-ким до моменту здійснення купівлі-продажу;

*фактична вартість – це показник вартості, який ми маємо після продажу товару.в сучасному світі.

3. Визначення вмісту дорогоцінних металів на пробірному камені.

Для проведення випробовування необхідні:

*пробірний камінь,

*пробірні голки,

*пробірні реактиви.

Реактиви для опробовування:

*розчин хлорного золота (розчин золотохлористоводневої кислоти);

*кислотні реактиви (відповідні для кожної проби) – золото; *хромпік (двохромовокислий калій) та розчин азотнокислого срібла- срібло;

*розчин йодистого калію паладій та розчин залізисто-ціанистого калію – платина.

4. Визначення сплавів дорогоцінних металів за допомогою рентгенфлюорисцентного аналізатора. Принцип роботи приладу.

Рентгенофлюоресцентний аналіз (РФА) — один з сучасних спектроскопічних методів дослідження речовини з метою отримання його елементного складу.

Робота аналізатора ґрунтується на зборі та наступному аналізі спектра, що отримуються шляхом впливу на досліджуваний матеріал рентгенівським випромінюванням.

При опроміненні атом переходить в збуджений стан, при цьому передаючи енергію, далі відповідно по енергії і кількості переданих квантів можна говорити про будову речовини.

Такої енергії достатньо, щоб мати можливість збуджувати і реєструвати рентгенофлюорисцентне випромінювання різних атомів від натрію до урану.

Після збудження спектр реєструється на спеціальномц детекторі, після попадання на детектор фотоелектрон перетвоюється в імпульс напруги, яких підраховується і передається на комп’ютер. Для отримання точного кількісного складу необхідно обробити отриманий спектр за допомогою спеціальної програми калібровки.