- •Чернігівський національний технологічний університет кОледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг з робочої програми
- •3 Зміст самостійних робіт самостійна робота № 1 (6 год.)
- •Тема 1.1 Електричні кола постійного струму
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 2 (4 год.)
- •Тема 1.2 Електромагнетизм
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 3 (6 год.)
- •Тема 1.3: Однофазні електричні кола змінного струму
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 4 (4 год.)
- •Тема 1.4: Трифазні електричні кола
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 5 (4 год.)
- •Тема 1.5: Електричні вимірювання та прилади
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 6 (2 год.)
- •Тема 1.6 Трансформатори
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 7 (6 год.)
- •Тема 1.7: Електричні машини постійного струму
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання (
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 8 (6 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 9 (4 год.)
- •Тема 1.9: Основи електропривода та апаратура керування
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 10 (6 год.)
- •Тема 1.10: Передача та розподіл електричної енергії
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 11 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 12 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 13 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 14 (5 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 15 (6 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
Завдання
1 Як влаштований омметр?
2 Чому у омметра нульову поділку шкали знаходиться праворуч?
3 Як влаштований термоелектричний прилад?
4 Як влаштований детекторний прилад?
5 Як влаштований і працює лічильник електричної енергії?
6 Опишіть принцип дії цифрового вимірювального приладу.
7 Наведіть приклад вимірювання неелектричної величини за допомогою датчика.
Форма контролю
Перевірка відповідей на питання, виконаних завдань.
ВИКЛАДАЧ – Ковальова Т.І.
Самостійна робота № 6 (2 год.)
Тема 1.6 Трансформатори
МЕТА: вчити трасформатори, формувати пізнавальну самостійність, навички працювати з навчальною літературою
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:
1 Гамола О.Є. Електротехнічний практикум: навч.посіб. / О.Є. Гамола, В.І. Коруд, В.С. Мадай, Н.П. Мусихіна. - Львів : «Магнолія 2006», 2009. – С. 227 – 247.
2 Мілих В.І. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник / В.І Мілих. – К. : Каравела, 2007.- С. 234-257.
3 Паначевний Б.І. Загальна електротехніка : теорія і практикум / Б.І. Паначевний, Ю.Ф. Свергун. - К. : Каравела, 2003. – С. 94-118.
ПЛАН
1 Трифазні трансформатори
2 Автотрансформатор
3 Вимірювальні трансформатори
Зміст теоретичного матеріалу
1 Трифазні трансформатори
Для перетворення струму трифазної системи можна скористатися групою з трьох однофазних трансформаторів, обмотки яких можуть бути з'єднані або зіркою (рис. 24, а), або трикутником (рис. 24, б). У цьому випадку кожен трансфор-матора працює незалежно від інших як звичайний однофазний трансформатор, включений в одну з фаз трифазної системи.
Рисунок 24 - З'єднання трьох однофазних трансформаторів: а) зіркою; б) трикутником
а) б)
Рисунок 25 - Трифазний трансформатор:
а) з'єднання обмоток зіркою; б) високовольтний маслонаповнений трансформатор
На практиці значно частіше застосовують трифазні трансформатори, ви-наповнені на одному муздрамтеатрі (рис. 25). При цьому три магнітних потоку, воз-спонукає струмами в первинних обмотках, замикаються через два інших стержня сердечника.
Обмотки трифазного трансформатора зазвичай з'єднують зіркою або трикутником. Найбільш простим і дешевим є перший спосіб. У цьому випадку кожна обмотка і її ізоляція при заземленні нульової точки повинні бути розраховані тільки на фазну напругу і лінійний струм. Оскільки число витків обмотки трансформатора прямо пропорційно напрузі, то при з'єднанні зіркою кожна обмотка вимагає меншої кількості витків при більшому перетині провода; при цьому ізоляція провідників повинна бути розрахована лише на фазну напругу.
2 Автотрансформатор
Автотрансформатор є трансформатор, у якого первинна і вторинна обмотки не ізольовані один від одного і частково суміщені. У поні-лишнього автотрансформатора обмотка низької напруги є частиною обмот-ки високої напруги (рис. 26.а). Якщо частина обмотки автотрансформатора зробити первинної, а всю обмотку вторинної, то автотрансформатор буде підвищує (рис. 26,б).
а) б) в)
Рисунок 26 – Автотрансформатор: знижуючий (а); повишаючий (б);
лабораторний автотрансформатор ЛАТР (в)
У порівнянні зі звичайним трансформатором при одній і тій же потужності ав-тотрансформатор має меншу площу перетину сердечника. Це пояснюється тим, що в автотрансформаторі не вся енергія передається через магнітний потік. Частина енергії передається за рахунок безпосереднього проходження струму з первинного ланцюга у вторинний, так як вони пов'язані один з одним. Чим ближче коеффіцієнт трансформації автотрансформатора до одиниці, тим менше енергії передається магнітним потоком. Якщо n = 1, то вся енергія переходить з первинного ланцюга у вторинний без допомоги магнітного потоку, і в цьому випадку автотрансформатор становиться зайвим.
Оскільки формула трансформаторної ЕРС може бути застосована до обмоток автотранс-форматора так само, як і до обмоток трансформатора, коефіцієнт трансформації автотрансформатора виражається відомими співвідношеннями
к = w1/w2 = E1/E2 ≈ U1/U2 ≈ I2/I1/
Так як частина витків автотрансформатора входить і в первинну і у вторинну обмотки, то кількість проводів для обмоток потрібно менше, ніж у трансформаторах. Крім того, через загальну частину обмотки автотрансформатора проходить струм обох ланцюгів, рівний І2 – І1- (в підвищувальному автотрансформаторі І1 – І2). Чим ближче один до одного струми I1 і I2, тим менше струм в загальній частині обмотки і тим менше може бути діаметр її проводу. Таким чином, при коефіцієнті трансформації, близькому до одиниці (k = 0,5 ... 1 для підвищувального автотрансформатора і k = 1 ... 2 - для знижуючого) економиться значна кількість міді.
Найчастіше автотрансформатори виготовляють зі змінним контактом, що дозволяє плавно регулювати вихідну напругу в широких межах. Прикладом може служити лабораторний автотрансформатор (ЛАТР) (рис.26,в).
3 Вимірювальні трансформатори
У техніці великих струмів і високих напруг вимірювання електричних величин здійснюють тільки через вимірювальні трансформатори - трансформатори струму і напруги, так як безпосередні вимірювання за допомогою шунтів і додаткових резисторів дуже скрутні. Так, найбільший струм, який ще можна виміряти шляхом безпосереднього включення приладу, становить 600 А, а напруга - 2000 В. До того ж шунти і додаткові опори виходять громіздкими і дорогими, а дотик до таких приладів в мережах високої напруги небезпечно для життя.
Трансформатор струму складається з осердя і двох обмоток - первинної та вторинної (рис. 27).
Рисунок 27 – Трансформатор струму
Трансформатор напруги складається з сердечника і двох обмоток - первинної та вторинної (рис. 28).
Рисунок 28 - Трансформатор напруги
