- •Чернігівський національний технологічний університет кОледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг з робочої програми
- •3 Зміст самостійних робіт самостійна робота № 1 (6 год.)
- •Тема 1.1 Електричні кола постійного струму
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 2 (4 год.)
- •Тема 1.2 Електромагнетизм
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 3 (6 год.)
- •Тема 1.3: Однофазні електричні кола змінного струму
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 4 (4 год.)
- •Тема 1.4: Трифазні електричні кола
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 5 (4 год.)
- •Тема 1.5: Електричні вимірювання та прилади
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 6 (2 год.)
- •Тема 1.6 Трансформатори
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 7 (6 год.)
- •Тема 1.7: Електричні машини постійного струму
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання (
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 8 (6 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 9 (4 год.)
- •Тема 1.9: Основи електропривода та апаратура керування
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 10 (6 год.)
- •Тема 1.10: Передача та розподіл електричної енергії
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 11 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 12 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 13 (4 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 14 (5 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
- •Самостійна робота № 15 (6 год.)
- •Зміст теоретичного матеріалу
- •Завдання
- •Форма контролю
Завдання
1 Призначення трифазних випрямлячів.
2 Частота пульсацій випрямленої напруги трифазних випрямлячів.
3 В якій залежності знаходяться напруга змінного і випрямленого струмів випрямляча, зібраного за трифазною двопівперіодною схемою?
4 Що називають зовнішньою характеристикою випрямляча?
5 Яка особливість роботи трифазних випрямлячів?
6 Вкажіть переваги і недоліки різних типів згладжувальних фільтрів1
Завдання 1. Для стабілізації напруги споживача постійного струму потужністю Рн = 800 мВт, напругою Uн = 11 В використовується параметричний стабілізатор із стабілітроном Д814Г. Визначити опір баластного резистора, якщо напруга на вході стабілізатора = 14 В.
Форма контролю
Перевірка відповідей на питання, виконаних завдань.
ВИКЛАДАЧ – Ковальова Т.І.
Самостійна робота № 14 (5 год.)
ТЕМА: 2.4 Електронні генератори
МЕТА: ознайомлення з електронними випрямлячами і стабілізатори, формування пізнавальної самостійності, навичок працювати з навчальною літературою
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:
1 Бойко В.І. Основи схемотехніки електронних систем / В.І.Бойко, А.М.Гуржій, В.Я.Жуйков. – К. : Вища шк., 2004. – С. 87-181.
2 А Гуржій А.М. Імпульсна та цифрова техніка : підручник для учнів професійно- технічних навчальних закладів / А.М.Гуржій, В.В.Самсонов, Н.І.Поворознюк. – Х. : ТОВ «Компанія СМІТ», 2005. – С. 95-150.
3 Колонтаєвський Ю.П. Електроніка і мікросхемотехніка / Ю.П.Колонтаєвський, А.Г.Сосков. - К. : Каравела, 2009. – С. 83-147.
ПЛАН
1 LC- та RC- генератори на операційному підсилювачі
2 Стабілізація частоти автогенераторів
3 Блокінг-генератор
Зміст теоретичного матеріалу
1 LC- та RC- генератори на операційному підсилювачі
LC- генератори (рис.62) містять у ланці ДЗЗ паралельний резонансний контур LC, параметри якого визначають частоту коливань вихідної напруги
f0 = ω0 /2π = 1/2π√LC .
Елементи ввімкнуті у ланку ВЗЗ визначають амплітуду коливань, а також забезпечують їх стабільність (терморезистор в схемі рис.54,б).
а) б)
Рисунок 62– Схеми LC- генераторів
Практично задану частоту коливань отримують шляхом налаштовування контура в резонанс струмів, який визначається рівністю реактивних провідностей bL = bC, з урахуванням резистивного опору навою RК : bL = Х /(R2К + Х2К ), де ХК - реактивний опір навою.
RC- генератори (рис.63) містять у ланці ДЗЗ частотно - вибіркову ланку R-C (R1, C1, R2, C2), параметри якої визначають частоту коливань генератора
f0 = ω0 /2π = 1/2π√R1R2C1C2.
Зміну частоти або корекцію здійснюють шляхом одночасної зміни параметрів C1 і C2 чи R1 і R2.
Передатний коефіцієнт ланки ДЗЗ такого генератора
Рисунок 63 – Схеми RC- генераторів
Якщо параметри частотно-вибіркової ланки є однаковими (R1 = R2 , C1 = C2), тоді передатний коефіцієнт і частота коливань визначаються як
β = 1/3, f0 = ω0 /2π = 1/2πRC.
Таку частотно-вибіркову ланку називають мостом Віна, а RC- генератори з мостом Віна знайшли широке використання (рис.57,б). Такі генератори забезпечують регулювання амплітуди коливань, не порушуючи умови самозбудження. Зазвичай ланка ВЗЗ генератора реалізується як схема регулювання амплітуди.
2 Стабілізація частоти автогенераторів
Основною характеристикою роботи автогенераторів є стабільність частоти коливань, від якої залежить точність системкерування технологічними процесами. Зміна частоти коливань зумовлюється нестабільністю напруги живлення, зовнішніми факторами (температурою, тиском, вологістю тощо). Ці фактори впливають на зміну ємності (∆С) чи індуктивності (∆L).
Для зменшення нестабільності частоти використовують параметричну та кварцеву стабілізацію.
Параметрична стабілізація базується на підборі елементів схеми, які мало чутливі до змін дестабілізуючих факторів. Така стабілізація забезпечує нестабільність частоти 10-5.
Кварцева стабілізація базується на використанні кварцевих резонаторів, що містять пластину кварца (турмалину), вмонтовану в кварцетримач (рис.64,а) і забезпечує нестабільність частоти 10-8. Відомо, що для мінералу кварца властиве явище п'єзоефекту: при механічній дії на протилежних гранях виникає різниця електричних потенціалів і, навпаки, при дії змінного електричного поля виникають стійкі механічні коливання.
Рисунок 64 – Схемне зображення кварцевого резонатора (а)
та його заступна електрична схема (б)
Отже, кварц в залежності від геометричних розмірів і кута зрізу пластини забезпечує стабільну частоту (резонансну частоту) від 1 кГц до 1000 МГц.
Вмикання кварцевого резонатора в електричну схему евівалентно вмиканню резонансного контура (рис.64,б), де Lкв , Rкв , Cкв – параметри кварца, С0 – ємність кварцетримача. Практично С0 >> Скв , тому Секв ≈ Скв і резонансна частота такого контура, враховуючи, що Rкв має невеликий опір, визначається
fрез = 1/2π√LквCкв .
На рисунку 65 зображено схему вмикання кварцевого резонатора в міст Віна для стабілізації частоти в RC – генераторі, який практично використовують як кварцевий автогенератор коливань.
Рисунок 65 - RC – генератор з кварцевою стабілізацією частоти
3 Блокінг-генератор
Блокінг-генератор - це, як правило, однокаскадний підсилювач з трансформаторним додатнім зворотним зв'язком, призначений для формування потужних прямокутних імпульсів з дуже великою щілинністю (від одиниць до десятків тисяч) і тривалістю від часток мікросекунди до часток мілісекунди.
Використання трансформатора дозволяє вводити допоміжні вихідні обмотки і отримати напругу вихідного імпульсу, яка у багато разів перевищує напругу живлення схеми.
Блокінг-генератор застосовують як імпульсні генератори, формувачі потужних коротких імпульсів та елементи пристроїв порівняння.
Блокінг-генератор працюють у автоколивальному, чекаючому та режимі синхронізації. Схема блокінг-генератора, який працює у автоколивальному режимі і побудований на транзисторі зі СЕ, зображена на рисунку 66.
а) б)
Рисунок 66 – Схема блокінг-генератора (а); його часові діаграми (б)
