- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг із робочої програми теми практичних занять
- •3 Перелік посилань
- •4 Зміст практичних занять практичне заняття № 1 (2 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •Практичне заняття № 2 (2 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •Методичні вказівки до виконання завдання
- •Практичне заняття № 3 (2 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •Практичне заняття № 4 (2 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •Практичне заняття № 5 (2 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •Практичне заняття № 6 (2 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •Практичне заняття № 7 (2 год.)
- •Зміст практичного заняття
Практичне заняття № 4 (2 год.)
ТЕМА: Розрахунок електричних машин постійного струму
МЕТА:
- навчальна: розрахувати характеристику машин постійного струму в режимі генератора та двигуна; навчити будувати механічні характеристики двигунів постійного струму;
- розвиваюча: розвивати у студентів вміння практичної реалізації системи знань в систему вмінь та предметних компетенцій, вміння реалізувати прикладні зв’язки через систему курсу, з вищою математикою, фізикою, комп’ютерною графікою, обчислювальною технікою;
- виховна: виховувати увагу, логічне мислення, впевненість у вирішенні практичних завдань:
ОБЛАДНАННЯ: дидактичний матеріал, калькулятор, олівець
ПЛАН
Втрати і коефіцієнт корисної дії електричних машин постійного струму
- електричні втрати;
- магнітні втрати;
- механічні втрати;
- додаткові втрати;
- коефіцієнт корисної дії
Розв’язування задач на визначення електричних втрат в електричних машин постійного струму.
Зміст практичного заняття
Методичні рекомендації
Вивчення машин постійного струму потрібно починати з їх принципу роботи і будови.
Враховуючи, що машина постійного струму оборотна, тобто може працювати в режимах генератора і двигуна, вивчення таких питань, як способи збудження, електромагнітний момент, е.р.с., необхідно розглядати в співставленні для обох режимів.
Важливо правильно розуміти зв'язок між напругою на затискачах машини U, її е.р.с. Е і спадом напруги Iя Rя обмотці якоря для обох режимів:
– для генератора – E = U + IяRя;
– для двигуна – U = E + IяRя.
Вивчаючи роботу машини постійного струму в режимі двигуна, звернути увагу на пуск регулювання частоти обертання і обертовий момент двигуна, а в режимі генератора - на самозбудження.
Характеристики генераторів і двигунів дають наочне уявлення про експлуатаційні властивості електричних машин.
При опрацюванні даної теми студенти повинні:
- знати основні конструкційні елементи машин постійного струму: статор, обмотку збудження, якоря, обмотку якоря; терміни — геометрична та фізична нейтралі, реакція якоря, комутація, проти е.р.с; класифікацію машин за способом збудження; зовнішні характеристики генераторів постійного струму всіх способів збудження; механічні характеристики двигунів постійного струму всіх способів збудження: способи пуску двигунів; способи регулювання частоти обертання двигунів;
- розуміти призначення основних елементів машин; принципи дії генератора і двигуна; рівняння електричного стану генератора і двигуна; призначення пускових і регульованих опорів.
- орієнтуватись в паспортних даних машин і визначити номінальний момент; вибирати двигун стосовно до заданих технічних умов.
2 Розв’язування задач на визначення електричних втрат в електричних машин постійного струму
Задача 1
Визначити електричні втрати в ланцюзі якоря, суму механічних магнітних і додаткових втрат двигуна постійного струму паралельного збудження, якщо обертовий момент двигуна М = 40 нм, напруга U = 220 B, струм збудження Ізб = 1,5 А, ККД = 83 %, частота обертання n = 1500 об/хв., опір ланцюга якоря rя = 0,6 Ом.
Задача 2
У двигуна паралельного збудження з корисною потужністю Р2 = 25 кВТ, Uн = 110 В і = 83 %, втрати потужності в ланцюзі збудження ΔРзб складають 2,25% від потужності Р1, яка отримується з мережі, а втрати потужності в ланцюзі якоря ΔРя складають 4,2 % від Р1.
Визначити струм живлення І; струм збудження Ізб і опір rзб обмотки збудження; струм Ія і опір rя обмотки якоря; ЕРС якоря Е.
Задача 3
Для генератора паралельного збудження визначити при номінальному режимі: електромагнітну потужність Рем, втрати в міді ΔРе; втрати холостого ходу ΔРх; втрати в сталі ΔРм; механічні втрати Рм; додаткові втрати ΔРд.
Падіння напруги в контакті щіток
Приклад виконання завдання 2
Задача Визначити електричні втрати в ланцюзі якоря, суму механічних магнітних і додаткових втрат двигуна постійного струму паралельного збудження, якщо обертовий момент двигуна М = 38,5 нм, напруга U = 220 B, струм збудження Ізб = 1,3 А, ККД = 82,5 %, частота обертання n = 1500 об/хв., опір ланцюга якоря rя = 0,58 Ом.
Розв'язок:
1 Швидкість обертання ротора
ω = 2πn/60 = 6,281500/60 = 157 рад/с.
2 Корисна потужність на валу двигуна
Р2 = М2ω = 15738,5 = 6044,5 Вт.
3 Потужність, яка використовується двигуном з мережі
Р1 = Р2 / = 6044,5 /0,825 = 7326,7 Вт.
4 Потужність втрат у ланцюзі збудження
ΔРзб = UIзб = 2201,3 = 286 Вт.
5 Потужність, що підводиться до обмотки якоря
Р1я = Р1 - ΔРзб = 7326,7 – 266 = 7040,7 Вт.
6 Струм у обмотці якоря
Ія = Р1я / U = 7040.7/220 32 А.
7 Електричні втрати в якорному ланцюзі
ΔРе1 = Iя2rz = 3220?58 = 593,92 Вт.
8 Сума втрат механічних, магнітних і додаткових
ΣΔР = Р1я - ΔРе1 – Р2 = 7040,7 – 593,92 – 6044,5 = 402,28 Вт.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ: перевірка і оцінювання за рівнем повноти і правильності визначення основних показників нерозгалуженого і розгалуженого кіл, побудови векторних діаграм
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: самостійно вирішити наступні завдання:
Задача 1. Електричне коло (рис.7) має такі параметри: R = 5 Ом, L-200 мГн, C=500 мкФ. Записати вхідний опір кола щодо затискачів А, В та опори віток у функції частоти ω, побудувати частотні характеристики
Рисунок 7 – Схема електричного кола
Задача 2. Для послідовно - паралельного електричного кола змінного струму (рис. 8) визначити струми I, I1, I2 на всіх ділянках ланцюга, активну Р, реактивну Q і повну S потужності ланцюга.. Напруга живлення U = 127 В, активні і реактивні опори кола: R = 2 Ом; R1 = 15 0м; R2 = 10 Ом; XL = 10 Ом, XL1 = 10 Ом; XL2 = 20 Ом; ХС = 2 Ом; XС1 = 20 Ом; ХС2 = 30 Ом.
Рисунок 8
ВИКЛАДАЧ –Т.І.Ковальова
