- •Чернігівський національний технологічний університет кОледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Конспект лекцій
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг з робочої програми
- •3 Перелік посилань
- •3 Зміст лекцій лекція № 1, №2 (4 год.)
- •Тема 1.1 Електричні кола постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Електричне коло та його елементи
- •2 Структура електричного кола
- •3 Режими роботи електричного кола
- •4 Закони кірхгофа
- •5 З’єднання елементів електричних кіл
- •Лекція № 3 (2 год.)
- •Тема 1.2 Електромагнетизм
- •Зміст лекції
- •1 Параметри магнітного поля
- •2 Магнітні властивості речовин
- •3 Закони електомагнетизму
- •4 Поняття про магнітне коло
- •Лекція № 4, №5 (4 год.)
- •Тема 1.3 Однофазні електричні кола змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Основні поняття та визначеня
- •2 Діючі та середні значення синусоїдних величин
- •3 Елементи електричного кола синусоїдного струму
- •4 Послідовне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •5 Паралельне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •Лекція № 6, №7 (4 год.)
- •Тема 1.4 Трифазні електричні кола
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про трифазні системи
- •2 З'єднання зіркою при симетричному навантаженні
- •3 З'єднання трикутником при симетричному навантаженні
- •4 Потужність трифазної системи
- •Лекція № 8 (2 год.)
- •Тема 1.5 Електричні вимірювання та прилади
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація вимірювальних приладів і похибки вимірювань
- •3 Вимірювання струмів, напруг, потужностей та енергії
- •Лекція № 9 (2 год.)
- •Тема 1.6 Трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Призначення і принцип роботи трансформатора
- •3 Втрати в трансформаторі. Режими роботи трансформатора
- •Лекція № 10, №11 (4 год.)
- •Тема 1.7 Електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення, принцип дії і класифікація електричних машин.
- •2 Будова машин постійного струму
- •3 Типи і характеристики машин постійного струму
- •4 Принцип роботи двигуна постійного струму
- •Лекція № 12, №13 (4 год.)
- •Тема 1.8 Електричні машини змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація машин змінного струму
- •2 Пристрій і прицип роботи асинхронного двигуна
- •3 Створення магнітного поля
- •4 Швідкість обертання магнітного поля. Ковзання
- •5 Асинхронний двигун з фазним ротором
- •6 Робочі характеристики асинхронного двигуна
- •Лекція № 14 (2 год.)
- •Тема 1.9 Основи електропривода та апаратура керування
- •Зміст лекції
- •1 Електропривод: визначення, склад, класифікація
- •2 Механічні характеристики і навантажувальні діаграми
- •3 Основні режими роботи електроприводу. Вибір електродвигунів
- •4 Аппаратура управління
- •Лекція № 15 (2 год.)
- •Тема 1.10 Передача та розподіл електричної енергії
- •Зміст лекції
- •1 Електропостачання. Класифікація електричних станцій
- •2 Схеми електропостачання
- •3 Електричні мережі промислових підприємств
- •4 Елементи побудови електричних мереж
- •Лекція №16, №17 (4 год.)
- •Тема 2.1 Напівпровідникові прилади
- •Зміст лекції
- •1 Напівпровідники та їх властивості
- •2 Залежність провідності напівпровідників від домішок
- •3 Класифікація напівпровідникових приладів
- •4 Напівпровідникові діоди
- •5 Транзистори
- •6 Тиристори
- •Лекція № 18, №19 (2 год.)
- •Тема 2.2 Електронні підсилювачі
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та класіфікація підсилювачів електричних сигналів
- •2 Основні технічні характеристики підсилювачів
- •2 Транзисторний підсилювальний каскад
- •4 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •5 Міжкаскадний зв'язок в багатокаскадних підсилювачах
- •Лекція № 20 (2 год.)
- •Тема 2.3 Електронні випрямлячі і стабілізатори
- •Зміст лекції
- •1 Загальні питання побудови джерел живлення
- •2 Однофазні випрямлячи
- •Стабілізатори напруги живлення
- •Лекція № 21 (2 год.)
- •Тема 2.4 Електронні генератори та вимірювальні прилади
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про електронні генератори
- •4 Релаксаційні генератори
- •Лекція № 30 (2 год.)
- •Тема 2.5 Логічні елементи та інтегральні схеми мікроелектроніки, мікропроцесори та їх застосування
- •1 Логічні елементи
- •2 Тригери
4 Закони кірхгофа
Перший закон Кірхгофа випливає з принципу неперервності електричного струму і є його наслідком для замкненої поверхні S, що охоплює деякий простір – вузол електричного кола, в якому збігаються струми віток.
Згідно з принципом неперервності електричного струму для електричних кіл постійного струму отримаємо
(1.9)
Отже, за першим законом Кірхгофа алгебрична сума струмів віток, які належать до даного вузла електричного кола дорівнює нулеві.
Рисунок 1.12 Спрямування струмів у вузлі
Для запису рівняння за першим законом Кірхгофа необхідно спочатку позначити стрілками умовно-додатні напрями струмів у вітках схеми, прийняти додатний напрям струму відносно вузла (І 0 – якщо струм спрямований до вузла та, І 0 – якщо від вузла, чи навпаки). Наприклад, приймемо, що І 0, якщо його стрілка спрямована до вузла, тоді цей закон для вузла рис.2.2 запишеться так:
І1 + І2 – І3 – Ік + … + Ір = 0.
Для будь-якого електричного кола за першим законом Кірхгофа можна скласти (q–1) лінійно незалежних рівнянь.
Незалежність рівнянь для перших (q–1) вузлів випливає з того, що завжди можна вибрати такий порядок вибору цих вузлів, за якого кожний наступний вузол буде відрізнятися від попередніх принаймі однією новою віткою.
Другий закон Кірхгофа стосується електричного контура, під яким розуміють будь-який замкнений шлях, утворений вітками складного кола. Він має наступне формулювання. Алгебрична сума спадів напруг на всіх елементах замкненого контура дорівнює алгебричній сумі електрорушійних сил, що діють у цьому контурі.
Отже, маємо:
. (1.10)
Другий закон Кірхгофа можна сформулювати ще й так:
Алгебрична сума напруг і електрорушійних сил в замкненому контурі дорівнює нулеві:
. (1.11)
Для електричного кола постійного струму маємо:
(1.13)
або
(1.14)
5 З’єднання елементів електричних кіл
Послідовним з’єднанням елементів називається з’єднання декількох елементів (споживачів електроенергії), через які проходить один і той самий струм, й вони утворюють одну вітку (рис.1.14).
Рисунок 1.14 - Послідовне з’єднання елементів
Згідно із законом Ома напруги на елементах визначаються за виразами:
U1 = R1I; U2 = R2I;…; Un = RnI. (1.15)
Декілька послідовно з’єднаних елементів можна замінити одним елементом з еквівалентним (загальним) опором RE. За другим законом Кірхгофа маємо:
U=U1+U2+…+Un=(IR1+IR2+…+IRn)=I (R1+R2+…+Rn)=IRE.
Отже, еквівалентний опір декількох послідовно з’єднаних елементів дорівнює сумі їх опорів, тобто:
(1.16)
Паралельним з’єднанням елементів (споживачів електроенергії, віток) називається таке з’єднання, в якому до одних і тих самих двох вузлів електричного кола під’єднано декілька елементів (віток), на яких однакова напруга (рис.1.15).
Рисунок 1.15 - Паралельне з’єднання елементів
Згідно із законом Ома струми у вітках визначаються як:
I1=U/R1, I2=U/R2,…, In=U/Rn, (1.17)
Замінимо паралельне з’єднання декількох елементів одним елементом з еквівалентним опором RE. За першим законом Кірхгофа маємо:
I=I1+I2+…+In
Враховуючи (1.16) і те, що I=U/RE, отримаємо:
Скоротивши останнє рівняння на U, матимемо:
(1.18)
або через провідності:
(1.19)
де
.
Якщо маємо n паралельно з’єднаних однакових резисторів з опором R, то їх еквівалентний опір визначається як:
(1.20)
Часто на практиці зустрічаються два паралельно з’єднані елементи з опорами R1 і R2. Їх еквівалентний опір згідно з (5.5) дорівнює:
(1.21)
Змішаним з’єднанням елементів називають сукупність послідовно-паралельних з’єднань елементів або ділянок кола.
Найтиповіше змішане з’єднання застосовується для живлення групи споживачів (рис. 1.16) R3, R4, R5 з врахуванням опорів проводів R1, R2 і внутрішнього опору джерела електроенергії R0. Для розрахунку електричного кола із змішаним з’єднанням елементів користуються методом послідовного згортанням схеми, як показано на рисунку 1.16.
Рисунок 1.16 - Змішане з’єднання елементів
Опір паралельного з’єднання елементів дорівнює
R345=1/(1/R3+1/R4+1/R5). (1.23)
Повний опір кола:
RE=R1+R345+R2. (1.24)
Струм в нерозгалуженій частині кола:
I1=E/(R0+RE). (1.25)
Напруги на ділянках кола:
U1=R1I1; U2=R2I1; U3=RBCI1. (1.26)
Струми в паралельних вітках:
I3=U3/R3; I4=U3/R4; I5=U3/R5. (1.27)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
В яких одиницях вимірюють ЕРС, напруга і струм?
Від чого залежить опір металевого провідника?
Сформулюйте закон Ома для замкнутого електричного кола і її ділянки.
Яке співвідношення між ЕРС і напругою на затискачах джерела енергії?
Чому дорівнює струм при короткому замиканні затискачів джерела енергії?
Сформулюйте перший і другий закони Кірхгофа.
Як визначається загальний опір при послідовному, паралельному і змішаному з'єднаннях споживачів енергії?
Сформулюйте закон Джоуля-Ленца.
ВИКЛАДАЧ – Ковальова Т.І.
