- •Чернігівський національний технологічний університет кОледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Конспект лекцій
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг з робочої програми
- •3 Перелік посилань
- •3 Зміст лекцій лекція № 1, №2 (4 год.)
- •Тема 1.1 Електричні кола постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Електричне коло та його елементи
- •2 Структура електричного кола
- •3 Режими роботи електричного кола
- •4 Закони кірхгофа
- •5 З’єднання елементів електричних кіл
- •Лекція № 3 (2 год.)
- •Тема 1.2 Електромагнетизм
- •Зміст лекції
- •1 Параметри магнітного поля
- •2 Магнітні властивості речовин
- •3 Закони електомагнетизму
- •4 Поняття про магнітне коло
- •Лекція № 4, №5 (4 год.)
- •Тема 1.3 Однофазні електричні кола змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Основні поняття та визначеня
- •2 Діючі та середні значення синусоїдних величин
- •3 Елементи електричного кола синусоїдного струму
- •4 Послідовне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •5 Паралельне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •Лекція № 6, №7 (4 год.)
- •Тема 1.4 Трифазні електричні кола
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про трифазні системи
- •2 З'єднання зіркою при симетричному навантаженні
- •3 З'єднання трикутником при симетричному навантаженні
- •4 Потужність трифазної системи
- •Лекція № 8 (2 год.)
- •Тема 1.5 Електричні вимірювання та прилади
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація вимірювальних приладів і похибки вимірювань
- •3 Вимірювання струмів, напруг, потужностей та енергії
- •Лекція № 9 (2 год.)
- •Тема 1.6 Трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Призначення і принцип роботи трансформатора
- •3 Втрати в трансформаторі. Режими роботи трансформатора
- •Лекція № 10, №11 (4 год.)
- •Тема 1.7 Електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення, принцип дії і класифікація електричних машин.
- •2 Будова машин постійного струму
- •3 Типи і характеристики машин постійного струму
- •4 Принцип роботи двигуна постійного струму
- •Лекція № 12, №13 (4 год.)
- •Тема 1.8 Електричні машини змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація машин змінного струму
- •2 Пристрій і прицип роботи асинхронного двигуна
- •3 Створення магнітного поля
- •4 Швідкість обертання магнітного поля. Ковзання
- •5 Асинхронний двигун з фазним ротором
- •6 Робочі характеристики асинхронного двигуна
- •Лекція № 14 (2 год.)
- •Тема 1.9 Основи електропривода та апаратура керування
- •Зміст лекції
- •1 Електропривод: визначення, склад, класифікація
- •2 Механічні характеристики і навантажувальні діаграми
- •3 Основні режими роботи електроприводу. Вибір електродвигунів
- •4 Аппаратура управління
- •Лекція № 15 (2 год.)
- •Тема 1.10 Передача та розподіл електричної енергії
- •Зміст лекції
- •1 Електропостачання. Класифікація електричних станцій
- •2 Схеми електропостачання
- •3 Електричні мережі промислових підприємств
- •4 Елементи побудови електричних мереж
- •Лекція №16, №17 (4 год.)
- •Тема 2.1 Напівпровідникові прилади
- •Зміст лекції
- •1 Напівпровідники та їх властивості
- •2 Залежність провідності напівпровідників від домішок
- •3 Класифікація напівпровідникових приладів
- •4 Напівпровідникові діоди
- •5 Транзистори
- •6 Тиристори
- •Лекція № 18, №19 (2 год.)
- •Тема 2.2 Електронні підсилювачі
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та класіфікація підсилювачів електричних сигналів
- •2 Основні технічні характеристики підсилювачів
- •2 Транзисторний підсилювальний каскад
- •4 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •5 Міжкаскадний зв'язок в багатокаскадних підсилювачах
- •Лекція № 20 (2 год.)
- •Тема 2.3 Електронні випрямлячі і стабілізатори
- •Зміст лекції
- •1 Загальні питання побудови джерел живлення
- •2 Однофазні випрямлячи
- •Стабілізатори напруги живлення
- •Лекція № 21 (2 год.)
- •Тема 2.4 Електронні генератори та вимірювальні прилади
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про електронні генератори
- •4 Релаксаційні генератори
- •Лекція № 30 (2 год.)
- •Тема 2.5 Логічні елементи та інтегральні схеми мікроелектроніки, мікропроцесори та їх застосування
- •1 Логічні елементи
- •2 Тригери
5 Асинхронний двигун з фазним ротором
Недоліком асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором є великий пусковий струм, який перевищує номінальний струм в 5 - 7 разів.
Бажаючи поліпшити пускові характеристики асинхронного двигуна, М. О. Доліво-Добровольський розробив двигун з фазним ротором.
Рисунок 1.56 – Фазний ротор
Асинхронний двигун з фазним ротором має звичайний для асинхронних двигунів статор з трифазною мережевий обмоткою, але на поверхні ротора також знаходиться трифазна обмотка. Трифазні обмотки ротора з'єднуються на самому роторі зіркою, а вільні кінці - з трьома ізольованими одна від одної контактними кільцями, укріпленими на валу машини і ізольованими від нього (рис. 1.56). Тому асинхронний двигун з фазним ротором називають також асинхронним двигуном з контактними кільцями.
Контактні кільця стикаються з щітками, встановленими в нерухомих щеткотримачах. Через кільця і щітки обмотка ротора замикається на пусковий трифазний реостат, який змінює активний опір обмотки ротора в момент пуску. Обмотка статора такого двигуна включається безпосередньо в трифазну мережу (рис. 1.57).
Рисунок 1.57 - Підключення асинхронного двигуна з фазним ротором
Ця система використовується або для пуску (для зменшення пускового струму при одночасному збереженні обертального моменту), або для регулювання швидкості обертання ротора двигуна. Після розгону ротора пусковий реостат вимикається і обмотка закорачивается за допомогою спеціального відцентрового автоматичного замикача. Для зменшення втрат на тертя в деяких двигунах з фазним ротором є пристосування для відведення щіток від контактних кілець після їх замикання.
Пусковий струм двигуна з фазним ротором перевищує номінальний всього в 1,5-2 рази.
6 Робочі характеристики асинхронного двигуна
Робочими характеристиками називають залежності потужності, споживаної двигуном P1, споживаного струму I, коефіцієнта потужності cosφ1, швидкості обертання двигуна n2, ККД η = Р2/Р1 і обертового моменту M від корисної потужності двигуна, що віддається на валу P2. Робочі характеристики визначають основні експлуатаційні властивості асинхронного двигуна.
Робочі характеристики асинхронного двигуна середньої потужності показані на рисунку 1.58.
Рисунок 1.58 - Робочі характеристики асинхронного двигуна
Струм I1, споживаний двигуном з мережі, нерівномірно змінюється зі збільшенням навантаження на валу двигуна. При холостому ході cosφ1 малий і струм має велику реактивну складову. При малих навантаженнях на валу двигуна активна складова статора менше реактивної складової, тому активна складова струму незначно впливає на струм I1, який визначається в основному реактивної складової. При великих навантаженнях активна складова струму статора стає більше реактивної і зміна навантаження викликає велику зміну струму I1.
Обертальний момент двигуна (М = cФ І2cosφ2) також майже пропорційний навантаженню, але при великих навантаженнях лінійність графіка M = f(P2) декілька порушується за рахунок зменшення швидкості обертання двигуна.
Робоча характеристика cosφ1 = f(P2) це залежність між потужністю, що розвивається двигуном і фазовим зсувом між струмом і напругою статора. Асинхронний двигун, як і трансформатор, споживає з мережі струм I, що значно відстає по фазі від прикладеної напруги. Наприклад, в режимі холостого ходу cosφ1 <0,2. При збільшенні навантаження на валу двигуна ростуть активні складові струмів ротора і статора, збільшуючи cosφ1. Максимального значення cosφ1 досягає при P2 ≈ Р2ном.. При подальшому збільшенні P2 велічіна cosφ1 буде трохи зменшуватися.
Поведінка робочої характеристики η = f(P2) пояснюється наступним чином. Величина ККД визначається відношенням корисної потужності P2 до потужності P1, споживаної з мережі. Величина
ΔР= Р2 - Р1
називається потужністю втрат. Крім втрат в сталі статора і ротора на перемагнічування і вихрові струми Pст, які разом з механічними втратами Pмех можна вважати постійними, в асинхронному двигуні існують втрати в міді Pм, тобто в обмотках статора і ротора, які пропорційні квадрату струму, що протікає і, отже, залежать від навантаження. При холостому ході, як і в трансформаторі, переважають втрати в сталі, оскільки I2 ≈ І0, а I1 дорівнює струму холостого ходу I0, який невеликий. При невеликих навантаженнях на валу втрати в міді все ж залишаються невеликими, і тому ККД, який визначається формулою
=
зі збільшенням P2 спочатку різко зростає. Коли постійні втрати Рст + Рмех стануть рівні втратам, залежним від навантаження Pм, ККД досягає свого максимального значення. При подальшому збільшенні навантаження змінні втрати потужності Pм значно зростають, в результаті чого ККД помітно зменшується.
Характер залежності P1 = f(P2) може бути пояснений з співвідношення P1 = P2/ η. Якби ККД був постійний, то між Р1 і Р2 була б лінійна залежність. Але оскільки ККД залежить від P2 і ця залежність спочатку різко зростає, а при подальшому збільшенні навантаження змінюється незначно, то і крива P1 = f(P2) спочатку зростає повільно, а потім різко зростає.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ;
1 Який принцип роботи трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором?
2 Поясніть створення обертового магнітного поля трифазною обмоткою машини змінного струму.
3 Від чого залежить швидкість обертання n1 обертового магнітного поля?
4 Що таке ковзання асинхронного двигуна?
5 Як проводиться реверсування асинхронного двигуна?
6 Який принцип роботи трифазного асинхронного двигуна з фазним ротором?
7 Як проводиться пуск трифазних асинхронних двигунів з фазним і короткозамкненим ротором?
8 Який принцип роботи однофазного асинхронного двигуна?
9 Опишіть способи пуску однофазних асинхронних двигунів.
ВИКЛАДАЧ – Ковальова Т.І.
