- •Чернігівський національний технологічний університет кОледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Конспект лекцій
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг з робочої програми
- •3 Перелік посилань
- •3 Зміст лекцій лекція № 1, №2 (4 год.)
- •Тема 1.1 Електричні кола постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Електричне коло та його елементи
- •2 Структура електричного кола
- •3 Режими роботи електричного кола
- •4 Закони кірхгофа
- •5 З’єднання елементів електричних кіл
- •Лекція № 3 (2 год.)
- •Тема 1.2 Електромагнетизм
- •Зміст лекції
- •1 Параметри магнітного поля
- •2 Магнітні властивості речовин
- •3 Закони електомагнетизму
- •4 Поняття про магнітне коло
- •Лекція № 4, №5 (4 год.)
- •Тема 1.3 Однофазні електричні кола змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Основні поняття та визначеня
- •2 Діючі та середні значення синусоїдних величин
- •3 Елементи електричного кола синусоїдного струму
- •4 Послідовне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •5 Паралельне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •Лекція № 6, №7 (4 год.)
- •Тема 1.4 Трифазні електричні кола
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про трифазні системи
- •2 З'єднання зіркою при симетричному навантаженні
- •3 З'єднання трикутником при симетричному навантаженні
- •4 Потужність трифазної системи
- •Лекція № 8 (2 год.)
- •Тема 1.5 Електричні вимірювання та прилади
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація вимірювальних приладів і похибки вимірювань
- •3 Вимірювання струмів, напруг, потужностей та енергії
- •Лекція № 9 (2 год.)
- •Тема 1.6 Трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Призначення і принцип роботи трансформатора
- •3 Втрати в трансформаторі. Режими роботи трансформатора
- •Лекція № 10, №11 (4 год.)
- •Тема 1.7 Електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення, принцип дії і класифікація електричних машин.
- •2 Будова машин постійного струму
- •3 Типи і характеристики машин постійного струму
- •4 Принцип роботи двигуна постійного струму
- •Лекція № 12, №13 (4 год.)
- •Тема 1.8 Електричні машини змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація машин змінного струму
- •2 Пристрій і прицип роботи асинхронного двигуна
- •3 Створення магнітного поля
- •4 Швідкість обертання магнітного поля. Ковзання
- •5 Асинхронний двигун з фазним ротором
- •6 Робочі характеристики асинхронного двигуна
- •Лекція № 14 (2 год.)
- •Тема 1.9 Основи електропривода та апаратура керування
- •Зміст лекції
- •1 Електропривод: визначення, склад, класифікація
- •2 Механічні характеристики і навантажувальні діаграми
- •3 Основні режими роботи електроприводу. Вибір електродвигунів
- •4 Аппаратура управління
- •Лекція № 15 (2 год.)
- •Тема 1.10 Передача та розподіл електричної енергії
- •Зміст лекції
- •1 Електропостачання. Класифікація електричних станцій
- •2 Схеми електропостачання
- •3 Електричні мережі промислових підприємств
- •4 Елементи побудови електричних мереж
- •Лекція №16, №17 (4 год.)
- •Тема 2.1 Напівпровідникові прилади
- •Зміст лекції
- •1 Напівпровідники та їх властивості
- •2 Залежність провідності напівпровідників від домішок
- •3 Класифікація напівпровідникових приладів
- •4 Напівпровідникові діоди
- •5 Транзистори
- •6 Тиристори
- •Лекція № 18, №19 (2 год.)
- •Тема 2.2 Електронні підсилювачі
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та класіфікація підсилювачів електричних сигналів
- •2 Основні технічні характеристики підсилювачів
- •2 Транзисторний підсилювальний каскад
- •4 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •5 Міжкаскадний зв'язок в багатокаскадних підсилювачах
- •Лекція № 20 (2 год.)
- •Тема 2.3 Електронні випрямлячі і стабілізатори
- •Зміст лекції
- •1 Загальні питання побудови джерел живлення
- •2 Однофазні випрямлячи
- •Стабілізатори напруги живлення
- •Лекція № 21 (2 год.)
- •Тема 2.4 Електронні генератори та вимірювальні прилади
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про електронні генератори
- •4 Релаксаційні генератори
- •Лекція № 30 (2 год.)
- •Тема 2.5 Логічні елементи та інтегральні схеми мікроелектроніки, мікропроцесори та їх застосування
- •1 Логічні елементи
- •2 Тригери
3 Елементи електричного кола синусоїдного струму
В колах змінного струму окрім напруг на елементах з опором R, внаслідок неперервної зміни струму в часі виникають напруга на елементі з індуктивністю L та струм через елемент з ємністю С, які змінюються в часі. Розглянемо властивості цих елементів в колі змінного струму.
Резистор – це елемент, в якому
відбувається необоротне перетворення
електромагнітної енергії в інші види
енергії (теплову, променеву, механічну
тощо), який характеризується активним
(резистивним) опором R.
Нехай до кола (рис. 1.24, а) прикладена
синусоїдна напруга з початковою фазою
:
;
(1.47)
Рисунок 1.24 – Резистор в колі синусоїдного струму (а), часові залежності i(t), u(t) (б)
Митттєве значення струму в колі згідно із законом Ома дорівнює:
,
(1.48)
де
.
Розділивши ліву і праву сторони цього
виразу на
,
одержимо закон Ома для кола з опором R,
записаний в діючих значеннях напруги
і струму:
(1.49)
Із виразів (1.47) та (1.48) випливає, що струм
і напруга на резисторі з опором R
збігаються за фазою, тобто кут зсуву
фаз між струмом та напругою
.
На рисунку 1.24, б зображено часові залежності напруги, струму в цьому колі.
Котушка індуктивності – це елемент, який складається з w витків, намотаних на феромагнітне осердя, або й без нього (обвитки електричних машин, трансформаторів, котушки різних електричних пристроїв тощо ). Параметрами котушки є резистивний опір R та індуктивність L. Розглянемо спочатку котушку, резистивний опір якої дуже малий і ним можна знехтувати – ідеальну котушку (рис. 3.4, а).
Рисунок 1.25 – Ідеальна котушка в колі синусоїдного струму (а)
та часові залежності i(t), u(t) (б)
При проходженні синусоїдного струму в котушці
(1.50)
напруга на ній дорівнює:
(1.51)
де
.
Розділивши ліву і праву частини останнього виразу на , одержимо закон Ома для кола змінного струму з індуктивністю, що записаний в діючих значеннях напруги і струму:
. 1.52)
Величину
називають реактивним індуктивним опором
котушки, [XL]=
Ом.
Із виразів для струму та напруги котушки
випливає, що напруга на котушці
випереджує за фазою струм на 90° чи
струм відстає від напруги на 90°. Кут
зсуву фаз між напругою і струмом котушки
.
На рис. 1.25, б зображено часові залежності напруги, струму.
Конденсатор. У будь-якій електричній установці між проводами і землею (в лініях електропересилання) та іншими елементами струмопровідних конструкцій утворюються ємності. В силових установках конденсатори використовують для підвищення коефіцієнта потужності; в радіотехніці конденсатори застосовують в коливних контурах, фільтрах тощо.
Нехай до конденсатора з ємністю С (рис.1.26,а) прикладено синусоїдну напругу
(3.16)
Рисунок 1.26 – Ідеальний конденсатор в колі синусоїдного струму (а)
та часові залежності i(t), u(t) (б)
Тоді струм через конденсатор дорівнює
(1.53)
або
, (1.54)
де
Поділимо ліву і праву сторону останнього виразу на одержимо закон Ома для кола з конденсатором:
.
(1.55)
Величину
називають реактивним ємнісним
опіром, [XC]=
Ом.
Із виразів для струму та напруги
конденсатора видно, що струм
конденсатора випереджує за фазою напругу
на 90° чи напруга відстає від струму
на 90°. Кут зсуву фаз між напругою
і струмом конденсатора:
На рисунку 1.26, б зображено часові
залежності напруги, струму конденсатора
(
