- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг із робочої програми теми лабораторних занять
- •3 Інструкція з техніки безпеки
- •4 Перелік посилань
- •Лабораторне заняття № 1 (2 год.)
- •Основні теоретичні положення:
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 2 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 3 (2 год.)
- •Основні теоретичні положення:
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 4 (2 год.)
- •Основні теоретичні положення:
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 5 (2 год.)
- •Основні теоретичні положення:
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 6 (2 год.)
- •Основні теоретичні положення:
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 7 (2 год.)
- •Основні теоретичні положення:
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 8 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 9 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 10
- •Основні теоретичні положення:
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 11
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 12 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 13 (2 год.)
- •Хід роботи
- •1. Вказівки по виконанню роботи
Лабораторна робота № 10
ТЕМА: Дослідження підсилювача на транзисторі
НАВЧАЛЬНА МЕТА:: вивчення принципу роботи та основних показників підсилювача на транзисторі
ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: ПЕОМ, програма Electronics Workbench
Рисунок 1 – Схема дослідження підсилювача на БТ
Основні теоретичні положення:
Підсилювач - це пристрій, який призначений для підсилення потужності вхідного сигналу за рахунок споживання енергії джерела живлення.
Залежно від схеми вмикання біполярного транзистора підсилювачі підрозділяються на підсилювачі із загальним емітером, загальною базою і загальним колектором.
Схема підсилювача із загальним емітером наведена на рис. 1.
Рисунок 1 – Схема електрична принципова підсилювача на БТ
Призначення елеиентів схеми і їх вплив на режим роботи наступний:
- резистор RК забезпечує підсилення за напругою. Коефіцієнт підсилення за напругою дорівнює
КU = U вих /U вх = ∆ІК∙RК / U вх.
Зменшення опору RК не повинно приводити до зміни струму колектора ІК0, оскільки ІК0 = ІБ0 ∙h21, але коефіцієнт підсилення КU повинен зменшитись.
Резистори R1, R2 утворюють дільник напруги, який забезпечує напругу зміщення на базу транзистора, а значить забезпечує режим роботи транзистора за постійним струмом. Зменшення опору R1 повинно призводити до збільшення струму бази ІБ0 , а значить і до збільшення струму колектора ІК0. При збільшенні струму ІК0 повинен збільшитись коефіцієнт підсилення за напругою.
Резистор в емітері RЕ утворює від'ємний зворотний зв'язок (ВЗЗ) за постійним струмом і за змінним струмом. Конденсатор СЕ усуває ВЗЗ за змінним струмом, ВЗЗ за постійним струмом залишається, що термостабілізує роботу транзистора. Зменшення опору RЕ зменшує ВЗЗ, а значить погіршує термостабілізацію. Підключення конденсатора СЕ значно збільшує підсилення каскаду.
До основних параметрів
підсилювачів відносяться: коефіцієнти
підсилення по напрузі
струму
потужності
вхідний
опір
вихідний
опір
,
коефіцієнт корисної дії
де Р2 - потужність, що споживається підсилювачем з навантаженням, Р1 - потужність, що надходить у навантаження.
Так як схема підсилювача
містить у собі реактивні елементи, а
якості транзистора залежать від частоти,
то коефіцієнт підсилення має різні
значення на різних частотах. Це явище
називається частотними викривленнями
підсилювача. Для їх оцінки введено
параметр, який називається коефіцієнтом
частотних викривлень і дорівнює
відношенню коефіцієнта підсилення на
даній частоті КU(ω),
до коефіцієнта підсилення на середніх
частотах КUa,
тобто
і
оцінюється за амплітудно-частотною
характеристикою (рис.2). Амплітудно-частотна
характеристика (АЧХ) – це залежність
модуля коефіцієнта підсилення від
частоти │КU│
= f(ω).
Частоти, на яких коефіцієнт підсилення досягає гранично допустимого значення, називаються верхньою ωв гр. і нижньою ωв н. граничними частотами - на яких підсилення зменшується до допустимого (чи заданого) значення величини (наприклад, у √2 рази), а їх різниця Δω = ωв.гр - ωн.гр - смугою пропускання підсилювача (рис. 2). Значення К0 у смузі середніх частот визначає номінальний коефіцієнт підсилення.
Рисунок 2 – АЧХ підсилювача
Однією з основних характеристик підсилювача є його амплітудна характеристика - це залежність амплітуди вихідного сигналу Uвихт до амплітуди вхідного сигналу Uехт на деякій постійній частоті Uвихт = f (Uехт) (рис. 3).
Рисунок 3 – АХ підсилювача
Амплітудна характеристика
(АХ) ідеального підсилювача є пряма
лінія, що проходить через початок
координат, а амплітудна характеристика
реального підсилювача збігається з
характеристикою ідеального підсилювача
тільки на ділянці аб. При більших вхідних
сигналах Uехт
> Uехт max,
вихідна напруга підсилювача перестає
зростати; це пов'язане з тим, що робоча
точка транзистора опиняється в області
насичення або відтинання (це виникає
за рахунок нелінійних якостей транзистора).
При цьому вихідний сигнал викривляється.
Це явище називається нелінійним
викривленням і оцінюється коефіцієнтом
гармонік
де Рn—
потужність n-ої гармонійної складової
вихідного сигналу, Р1
- потужність 1-ої гармоніки.
Для того, щоб визначити коефіцієнти підсилення по напрузі, струму і потужності, треба, крім вхідної і вихідної напруги, визначити вхідний і вихідний опори.
Для визначення вхідного опору використовують схему (рис. 4).
Рисунок 4 - Схема для визначення вхідного опору
У цій схемі: Ег - напруга на виході звукового генератора; R - проградуйований змінний опір.
Рисунок 5
де Км - змінний проградуйований опір.
Підсилювач з боку вихідних затискачів, являє собою активний двополюсник з ЕРС Uвих.х.х і вихідним опором Rвих., який треба виміряти.
