3. Організація зимового (стійлового) і літнього (пасовищного) утримання та годівлі великої рогатої худоби. Породи великої рогатої худоби.

У нашій країні розводять кілька десятків порід ве­ликої рогатої худоби. Деякі з них більш поширені завдя­ки своїм властивостям добре акліматизовуватись, інші розводять лише в певних місцевостях. Навколо великих міст та промислових центрів з метою забезпечення насе­лення молоком розводять худобу переважно молочних та молочно-м'ясних порід.

М'ясні породи розводять здебільшого в зонах з до­статніми площами пасовищ для проведення нагулу ху­доби. В нашій країні розвивається племінне м'ясне скотарство. Виробництво молока на промисловій основі супроводжується посиленим ростом поголів'я і викорис­танням спеціалізованих високопродуктивних молочних порід.

На Україні розводять велику рогату худобу порід різ­них напрямів продуктивності: з молочних порід найбільш поширені — червона степова, що становить 40 % всього поголів'я країни, та чорно-ряба — 15 %; білоголова українська — 4 %, породи — червона польська, айширська, джерсейська, голланд­ська, голштино-фризька є в невеликій кількості; з комбі­нованих порід найчисленніша симентальська, лебединська, бура карпатська та сіра українська становлять тільки 3%. З м'ясних поширені шортгорнська, герефордська, абердин-ангуська, санта-гертруда, щароле, казахська білоголова.

Червона степова порода. Формування її відноситься до середини XVIII століття. Місцеву сіру українську ху­добу схрещували з червоною німецькою, яку завозили переселенці з Німеччини. З часом червона худоба, що досягла однорідності в про­дуктивності, будові тіла і масті, набула поширення на півдні України, Північному Кавказі, Поволжі, Західному Сибіру і окремих районах Середньої Азії. Тут її розво­дили «в собі» та схрещували з місцевими породами.

Планове поліпшення тварин цієї породи розпочалося в 1918р.

Майже століття з червоною степовою породою велась робота лише на поліпшення молочності. Це призвело до появи у корів екстер'єрних недоліків: вузькогрудості, провисання спини, звислості крижів, високоногості, слабко­го розвитку мускулів, невеликої живої маси.

У породі за екстер'єром, конституцією, господарськими корисними ознаками виділяють три основних типи: вузькотілий молочний, широкотілий молоч-ний і широкотілий молочно-м'ясний.

Найбільш бажаним є широкотілий молочний тип.

Для тварин цього типу характерні довгий тулуб з розвиненою середньою частиною, широкі і гли­бокі груди, широкий таз, добре розвинені мускули. Молочність корів висока — 4500-5000 кг, жива маса 550 кг.

У більшості худоба червоної степової породи має невелику, легку голову, тонку шию, середньої довжини і ширини глибокі груди, рівну довгу спину, тонкий міцний кістяк, невисокі кінцівки, інколи з шаблюватістю та зближеністю в скакальних суглобах. Шкіра еластична і тонка, масть однорідна, червона, інколи з білими відмітинами на голові, животі, вим'ї, ногах.

Продуктивність корів – 3384 кг, в племінних господарствах колива-ється від 3800 до 4500 кг молока жирністю 3,7%. Кращі корови-рекордистки дали за 300 днів лактації від 8903 кг до 12426 кг молока жирністю 3,3-4,1%. Так, від корови Морошки 1196 за третю лактацію надоїли 12426 кг молока, вміст жиру 3,82%.

Червону степову породу розводять в багатьох областях країни.

Чорно-ряба порода створена шляхом схрещування місцевої худоби різних зон з чорно-рябою худобою голландського походження.

Чорно-ряба худоба відзначається високими надоями, пристосо-ваністю до машинного доїння, доброю м'ясною продуктивністю, але низьким вмістом в молоці жиру. Середня жирність молока корів цієї породи 3,6%. В кращих племінних господарствах надій на корову становить 4550-6280 кг

з вмістом жиру в мо­лоці 3,8-4,25%.

Рекордистка чорно-рябої породи в господарстві Челябінської області корова Волга за третю лактацію дала 7517 кг молока жирністю 4,2%. Від рекордистки Графині 342 за п'яту лактацію надоїли 10802 кг молока при 3-3,95% жиру.

На Україні чорно-рябу худобу розводять в західних, північних та центральних об­ластях навколо промислових центрів і великих міст. В племінних господарствах тварини цієї породи дося­гають живої маси 500-550 кг. Надій на корову в кращих господарствах 4000-5300 кг.

Білоголова українська порода виведена шляхом схре­щування місцевої худоби з гронінгенською, яку завезли з Голландії в 1791 році. Худоба білоголової української породи є лише в нашій країні. Вона червоної і чорної масті, з білою головою та відмітинами на нижній частині тулуба, кін­цівках і хвості, середніх розмірів: висота в холці 125-127 см, довжина тулуба 149-151 см; у неї слаборозви­нута мускула-тура; кістяк тонкий. З вад екстер'єру зустрічаються перехват за лопатками, нерадо-вільно роз­винений зад, непра-вильна постава кінцівок.

Середні надої корів становлять 3603 кг молока з вмістом жиру 3,63%.

Рекордистка породи — корова Орбіта за 300 днів сьомої лактації дала 12339 кг молока жирністю 3,41%.

Голландська порода — одна з найстаріших високопро­дуктивних порід молочного напряму.

Середній надій її становить 4800 кг, жирність середня. Вперше голландська худоба була завезе­на в кінці XVII століття. Досвід роботи з голландською породою вказує на ефективність використання її для підвищення молочної продуктивнос­ті місцевих порід. Більшість худоби голландської поро­ди на Україні розміщена у

Волинській, Житомирській, Закарпатській, Київській та інших областях.

Симентальська порода виведена в Швейцарії, поши­рилась у ХУІІІ столітті в Європі. Завезена на­прикінці XIX століття і знайшла широке застосування при виведенні сичівської породи і в схрещуванні з інши­ми породами. Симентальська порода затверджена для розведення в багатьох областях.

Масть її полова, полово-ряба, червоно-ряба, м'язи розвинені, міцний кістяк. У породі виділено 7 зональних типів: український - з надоєм за 300 днів лакта­ції 4500-5500 кг молока жирністю 3,7 %; сичівський – відповідно 4500-5300 кг і 3,7-3,9 %; степо-вий – 4400-5000 кг і 3,8 %;

приволзький — 3500-4000 кг і 3,8-3,9 %, приураль­ський — 3500-3800 і 3,9-4 %; сибірський — 3600-4200 кг і 4 %, далекосхідний — 3000-3500 кг і 3,9-4 % жиру. За бу­довою тіла та інтер'єрними показниками виділяють мо­лочний, молочно-м'ясний і м'ясо-молочний типи, які від­різняються за рівнем продуктивності. Наявність таких типів при чистопо­родному розведенні створює умови для спеціалізації ок­ремих груп і стад залежно від економічних потреб.

Сіра українська порода походить від сірої степової худоби, яку розводили в Румунії, Угорщині, Італії, Бол­гарії ще в XIX столітті. Основна робота з нею велась у напрямі створення м'ясних і витривалих до роботи тварин.

З розвитком промисловості і збільшення кількості міського населення, яке потребувало молока, низькопродуктивну сіру степову худобу витіснили продуктивніші породи. Успішно використовується у відтворному схрещуванні при виведенні української м'ясної породи.

Лебединська порода виведена на Україні в Сумській області шляхом схрещування корів сірої української по­роди з бугаями швіцької. Тварини відзначаються висо­кою енергією росту, великі, мають добре розвинені кістяк і мускулатуру. Молочна продуктивність корів 4028 кг молока жирністю 3,86%; жива маса — 543 кг. Розводять лебединську по­роду в Сумській та Харківській областях.

Бура карпатська порода формувалася на пасовищах у гірській місцевості Закарпатської області шляхом розведення «в собі» помісей місцевої худоби з різними породами бурої альпійської худоби.

Тварини мають міцний кістяк, пристосовані до гірських умов, жива маса корів 400-500 кг, бугаїв 700-800 кг висота в холці 124-125 см, довжина тулуба — 147-150 см. Середні надої корів 3000-3500 кг молока жирністю 3,69%. М'ясні якості задовільні. Розводять худобу в Закарпатській області. Робота з породою спрямована на поліпшення молочності, жирномолочності, живої маси і м'ясних якостей.

Шортгорнська порода походить від місцевої худоби, яка розводилась в Англії. За продуктивністю серед шортгорнів виділяють молочно-м'ясний і м'ясний типи.

Шортгорни широко використовувалися при виведенні курганської породи і для створення шортгорнських стад молочно-м'ясного і м'ясного напрямів. При інтенсивній годівлі в 15 місяців тварини мають живу масу 473 кг, маса туші становить 266 кг і забійний вихід 60,4%. В ряді областей України ведеться робота по створенню високопродуктивного м'ясного типу шортгорнів шляхом парування корів і телиць кращої продуктивності з плідниками м'ясного типу.

Герефордська порода створена в Англії. Це найбільш поширена м'ясна скороспіла порода, тварини якої мають винятково міцну конституцію, високу м'ясну продуктив­ність, добре акліматизуються в різних умовах, мають доб­ре обмускулену передню частину тулуба і рівну верхню лінію, широкий і довгий поперек, виповнені окороки. Жи­ва маса корів 550-600 кг, бугаїв 760—1100 кг.

У нашій країні герефордів широко використовують в зоні м'ясного скотарства. Жива маса корів 650—700 кг і більше, бугаїв 980-1000 кг. В Україні герефордів використовують для промис­лового схрещування з симентальською і червоною сте­повою породою.

Санта-гертруда. Худоба цієї породи виведена в США в штаті Техас шляхом розведення «в собі» помісей, яких одержали від схрещування корів шортгорнської породи з бугаями індійського зебу. Порода пристосована до жаркого сухого і тропічного клімату, витривала, добре поїдає болотяну рослинність, стійка проти туберкульозу, ящура. В нашу країну завезена з США у 1956 р. Жива маса корів від 615 до 800 кг, бугаїв 960-1200 кг, 18-місячних бичків — 505 кг, теличок — 376 кг,. забійний вихід 60-66 %. Її розводять в чистоті та вико­ристовують для промислового схрещування з червоною степовою та калмицькою породами.

Порода шарове виведена у Франції і має походжен­ня, спільне з сименталами.

В результаті копіткої роботи по поліпшенню порода шароле набула великої живої маси та властивос­ті давати максимум м'яса при мінімумі жиру. Вона має довгий тулуб, велику енергію росту, прекрасно розвине­ну задню частину тулуба. Масть її кремово-біла.

Жива маса корів 700-800 кг, бугаїв — 1000-1200 кг, висота в холці відповідно 135 і 141-145 см. При добрій годівлі в 12-місячному віці бички досягають живої маси 525 кг, телички — 360 кг, у 18 місяців — 658 і 448 кг. Забійна маса 60-70%. Помісі м'ясних порід з шароле мають від­мінні м'ясні якості. Шароле схрещували з усіма порода­ми на Україні, але найкращі наслідки одержані при схрещуванні з сименталами.

Казахська білоголова порода затверджена в 1950 р.

Це перша м'ясна порода, виведена при схрещуванні казахських корів і телиць, казах-калмицьких помісей і частково калмицької породи з герефордськими бугаями. Масть її червона з різними відтін­ками, голова, груди, черево, вим'я, кінцівки, кінчик хвоста — білі. Жива маса корів досягає 550-600 кг, бугаїв 800-850 і понад

1000 кг. Корови мають порівня­но високу молочність – 1250-1660 кг.

Абердин-ангуська порода. Створена на початку XIX сторіччя. Походить від місцевого комолого скоту північно-східної частини Шотландії, що відрізняється сприятливими кормовими і кліматичними умовами. Племінна книга ведеться з 1862 р. Екстер'єр у тварин гарний. Ознака комолості стійко передається в спадщину. Масть тварин чорна.

Абердин-ангуська худоба — одна з найбільш скоростиглих, однак ця властивість виявляється в більш молодому віці. Повновікові корови важать 450-500 кг, бики — 700-800кг, телята при народженні – 24-25 кг.

М'ясні якості дуже високі, забійний вихід досягає 70%. У нашу країну абердин-ангусів завозити стали на початку нинішнього сторіччя. До 1920 року через стихійний характер імпорт цієї худоби не дав відчутних результатів. Перша невелика група абердин-ангусів була завезена в нашу країну з Англії в 1932 р. Потім худобу імпортували більш великими партіями.

Лімузинська порода. Походить від місцевої аквітанської худоби Франції (провінція Лімузин). Початком створення породи вважають 1850 р. Племінна книга заснована в 1865 р. Тварини цієї породи великі, корови важать 550-650 кг, бики — 800-900 кг. Масть в основному ясно-червона.

Голова в лімузинської худоби коротка із широким чолом, роги короткі, груди округлі, спина широка і рівна; м'язи розвиті добре. М'ясні якості тварин високі. Забійний вихід доходить до 65-70%. Жировідкладення в тілі більш помірне. Задня третина тулуба добре розвинута.

Молочна продуктивність 3000 кг і більш (вище, ніж у представників інших м'ясних порід) при жирності молока 4,5-5 %.

Племінна худоба цієї породи експортується в США, Канаду, Австралію, Португалію, Бразилію і інші країни. Широко використовується в промисловому схрещуванні.

10