Лекція №6
КОРМИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
План:
Види кормів.
Соковиті корми.
Грубі корми.
Концентровані корми.
Корми тваринного походження.
Основи нормованої годівлі сільськогосподарських тварин. Структура раціону.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Александров В.А. Практикум по животноводству / В.А. Александров. – М., 1994.
Горшков Г.И. Основы животноводства / Г.И. Горшков. – М., 1990.
Левин А.Б. Основы животноводства / А.Б. Левин. – М., 2000.
Титаренко В.П. Сучасне сільськогосподарське виробництво. Практикум: навчальний посібник / В.П. Титаренко, О.О. Титаренко. – Полтава, 2010. – 477 с.
Титаренко В.П. Сучасне сільськогосподарське виробництво: навчальний посібник / В.П. Титаренко, О.О. Титаренко. – Полтава, 2010. – 478 с.
Додаткова
Ващенко И.О. Практикум по основам сельського хозяйства / Ващенко И.О., Ланге К.П., Меркулов М.П. – М., 1992.
Глазачев Б.А. Тваринництво: навч. посібник / Б.А. Глазачев, В.В. Пушкар. – К. : Техніка, 1996.
Животноводство / Под ред. Е.А. Арзуманяна. – М., 2001.
Поляков И.И. Основы животноводства / И.И. Поляков. – М., 1990.
Помытко В.И. Пушное звероводство и кролиководство / В.И. Помытко. – М., 2002.
1. Види кормів.
Для більш повної оцінки поживності кормів треба знати, яка частина перетравних поживних речовин кожного корму засвоюється організмом.
Для цього були запропоновані одиниці порівняння загальної поживності кормів. У нашій країні використовують кормову одиницю в годівлі тварин усіх видів. За одну кормову одиницю взято поживність 1 кг вівса середньої якості. Поживність інших кормів підраховують на підставі відомостей про хімічний склад і перетравність поживних речовин.
Усі корми, які включають у раціони сільськогосподарських тварин, поділяють на: 1) соковиті; 2) грубі; 3) зернові; 4) комбікорми; 5) відходи технічних виробництв; 6) корми тваринного походження; 7) харчові залишки; 8) мінеральні добавки; 9) вітамінні корми; 10) протеїнові та інші добавки; 11) антибіотики.
2. Соковиті корми.
В цю групу включають зелені й силосовані корми, коренебульбоплоди і баштанні.
Зелену масу згодовують тваринам на пасовищі і в скошеному вигляді. Перетравність поживних речовин зеленої маси висока (до 70-80 %), її добре поїдають тварини. Велика рогата худоба за добу з'їдає до 70 кг зеленої маси, коні — до 50, свині — до 10-12, вівці — до 8-10 кг. Із посівних культур для зеленої відгодівлі вирощують конюшину, люцерну, вику, горох і горохо-вівсяні суміші, озиме жито та ін.
У літній період тваринам треба безперебійно згодовувати зелені корми. Цього досягають в результаті організації зеленого конвеєра, пристосованого до умов кожного господарства.
Силосовані корми є цінними соковитими кормами, а силосування — простим і надійним способом консервування зелених і соковитих кормів. Основною умовою успішного силосування є наявність у силосованій масі цукру. Молочнокислі бактерії при певних умовах перетворюють цукор у молочну кислоту, яка є добрим консервантом.
Молочнокисле бродіння відбувається в анаеробних умовах, бо молочнокислі бактерії не потребують оксигену. Швидке закладання і старанне трамбування силосованої маси сприяє витісненню з неї повітря. Щільність укладання силосованої маси й успішний розвиток у ній молочнокислого бродіння залежать від її вологості, яка повинна становити 65-75 %. Для більш щільного укладання силосованої маси рослини подрібнюють силосними комбайнами (при збиранні), на силосорізках, соломорізках. Силосовану масу закладають у траншеї, башти і добре утрамбовують. Заповнювати силосні споруди треба протягом 2-4 днів.
Основною сировиною для силосування є кукурудза: силос з неї соковитий, має високу поживність і перетравність. Силосувати можна також соняшник, злакобобові суміші, злакові трави, коренебульбоплоди і баштанні культури. До культур, які містять багато вологи, при силосуванні добавляють солому, полову та ін.
Коренебульбоплоди багаті на легкоперетравні вуглеводи, добре поїдаються тваринами і перетравлюються. В них мало протеїну, жиру і мінеральних речовин, тому їх слід згодовувати в поєднанні з кормами, багатими на ці речовини. Коренеплоди згодовують великій рогатій худобі, свиням, вівцям, коням, вони впливають на підвищення продуктивності тварин.
Коренебульбоплоди очищають від землі й згодовують цілими і подрібненими. При згодовуванні свиням картоплю запарюють.
Добові даванки коренебульбоплодів на одну голову орієнтовно такі: для молочних корів 20-30 кг, для свиней 5-7 кг, для овець 1-2 кг, для птиці 20-50 г (курям, качкам, індикам) і до 150 г — гусям.
Баштанні культури є добрим кормом для великої рогатої худоби і свиней. До баштанних культур належать кормові гарбузи, кабачки. Баштанні культури погано зберігаються, тому їх згодовують у першу чергу з розрахунку на корову 15-20 кг, свиноматку — 5-8 кг на добу.