Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Кафедра філософії та суспільствознавства
Тема реферату:
«Чи властиве мислення тваринам?»
Виконала: студентка 21 групи
Діденко В.С.
Перевірив: Запорожець М.О.
Умань 2016
Зміст
Вступ
Вступ
Дослідження мислення тварин важливе не тільки саме по собі, але ще й тому, що воно тісно пов'язане з проблемою походження психічної діяльності людини в процесі еволюції. Уявлення про зачатки мислення тварин і про рівні його складності завжди були предметом дискусії і досі продовжують викликати розбіжності. У зв'язкуз цим було проведено безліч експериментальних досліджень, сприяючих поглибленню вже наявних знань у цій області. Тому до теперішнього часу накопичена величезна кількість фактів, які переконливо свідчать проте, що деякі форми елементарного мислення є у достатньо широкого кола хребетних. Крім того,на сьогоднішній день існує безліч нових і різнопланових даних, які дозволяють точніше оцінити можливості мислення тварин, ступінь розвитку елементарного мислення у представників різних видів, ступінь його близькості до розумової діяльності людини. Одні форми мислення достатньо примітивні і зустрічаються у низькоорганізованих тварин, інші - більш складні і доступні видам, найбільш просунутим в еволюційному розвитку. Тим не менше в сучасній науці явища, які відносяться до елементарної розумової діяльності, залишаються найменш вивченими, однак їх опис, аналіз та інтеграція в загальну систему знань про когнітивних процесах дуже важливі.
В даній роботі ми розглянемо деякі особливості і здібності мислення тварин на прикладі сімейства воронових. Нашою метою є збір необхідного матеріалу та інформації з наявних джерел, присвячених вивчення деяких елементів мислення даного виду тварин.
1.Визначення поняття мислення.
Перш ніж ми дамо визначення і опис мислення тварин, сформулюємо визначення мислення людини, дане психологами.
Мислення - це опосередковане і узагальнене віддзеркалення дійсності, в основі якого лежить довільне оперування образами і яке дає знання про найбільш істотні властивості, зв'язки та відносини між об'єктами навколишнього світу.
Мислення є найскладнішою формою психічної діяльності, тому різні вчені, які займаються його вивченням, дають різні визначення залежно від того, на що конкретно в цьому багатогранному процесі вони роблять акцент. Психолог О. Тихомиров, об'єднуючи різні існуючі думки, визначає мислення як пізнавальну діяльність, продукти якої характеризуються узагальненим, опосередкованим відображенням дійсності.
Психолог А. Брушлінскій підкреслював, що мислення - це перш за все «відшукання і відкриття істотно нового» .
На думку С. Рубінштейна, розумна поведінка повинно бути адекватно ситуації і доцільно використовувати співвідношення між предметами для опосередкованого впливу на них. Така поведінка має досягатися не наосліп, а в результаті пізнавального виділення об'єктивних умов, істотних для дії. Він підкреслював також, що мислення не зводиться до функціонування вже готових знань; воно повинно бути розкрито передусім як продуктивний процес, здатний приводити до нових знаннь.
Н.Данилова пропонує розглядати мислення як «процес пізнавальної діяльності, при якому суб'єкт оперує різними видами узагальнень, включаючи образи, поняття та категорії».
Деякі згадані визначення розумові операції можна виявити і у тварин. Для того щоб вибрати критерії точного визначення тих актів поведінки тварин, які дійсно можна вважати зачатками мислення, ми звернемо особливу увагу на формулювання нейропсихолога А.Р. Лурія. Визначення поняття мислення, дане їм стосовно до людини, дозволяє розмежувати цей процес з іншими типами психічної діяльності і дає критерії для виявлення зачатків мислення у тварин.
«Акт мислення виникає тільки тоді, коли у суб'єкта існує відповідний мотив, що робить задачу актуальною, а вирішення її необхідним, і коли суб'єкт опиняється в ситуації, щодо виходу, з якою у нього немає готового рішення -звичного, тобто придбаного в процесі навчання або вродженого». (Лурія,1966). Отже, критеріями наявності зачатків мислення у тварин можуть бути такі особливості:
«Екстрена поява відповіді у відсутність готового рішення» (Лурія,1966)
«Пізнавальне виділення об'єктивних умов, істотних для дії» (Рубінштейна, 1958);
«Узагальненим, опосередкованим відображенням дійсності; відшукання і відкриття істотномнового» (Брушлінскій, 1983);
Елементи мислення проявляються у тварин в різних формах. Це може виражатися у виконанні різних операцій (наприклад, узагальнення, абстрагування, порівняння, логічний висновок, екстрене прийняття рішення за рахунок оперування емпіричними законамита ін.)
Розумні акти у тварин пов'язані з обробкою різного роду сенсорної інформації (звукової, нюхової, різних видів зорової - просторової, кількісної, геометричної) у різних функціональних сферах – добування їжі, оборонній, соціальній, батьківській та ін.
Мислення тварин - непросто здатність до вирішення тієї чи іншої задачі. Це системна властивість мозку, причому чим вище філогенетичний рівень тваринного і відповідної структурно-функціональної організації його мозку, тим великим діапазоном інтелектуальних можливостей воно володіє.