- •Визначення коефіцієнта конвекційної тепловіддачі при вільному русі повітря
- •2.1 Загальні відомості
- •11.2. Хід роботи
- •Журнал спостережень
- •2.3. Контрольні питання
- •Дослідження циклів паротурбінної установки
- •3.1. Загальні положення
- •3.2 Хід роботи
- •Результати розрахунків
- •3.3. Контрольні питання
- •Визначення холодильного коефіцієнту побутового холодильника
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Хід роботи
- •Журнал спостережень
- •4.3 Контрольні питання
3.3. Контрольні питання
1.Принципиальна схема паротурбінній установки.
2.Цикл Ренкіна в Τ-S та І-S діаграмах.
3.Фактори , які впливають на показники циклу .
4.Методи покращення циклу Ренкіна.
5.Регенеративний підігрів води : схема , визначення показників циклу.
6. Вторинний перегрів пари : : схема ,цикл на теплових діаграмах, визначення показників циклу.
Лабораторна робота № 4
Визначення холодильного коефіцієнту побутового холодильника
Мета роботи: ознайомитися із будовою, принципом роботи холодильних установок, навчитися визначати ефективність роботи холодильника шляхом розрахунку холодильного коефіцієнта.
Обладнання: побутовий холодильник, термометри, секундомір, ємність з водою.
Література: Л[1] стор.98...101,Л[2]стор.290...298, Л[3]стор.248...250.
4.1 Загальні відомості
Принцип дії холодильних установок заснований на здійсненні робочим тілом зворотного циклу. Найбільше розповсюджені компресійні холодильні машини, принципова схема яких складається (мал.4.1а) з компресора, випарника, конденсатора та дроселя. Тепло відводиться від холодильної камери, в якій розташований випарник, до зовнішнього повітря в конденсаторі, за рахунок енергії витрачений на роботу компресора.
Установка працює за такий спосіб. З випарника суха насичена пара(т.1, мал.4.1,б) з низкою температурою та тиском усмоктується компресором ї адіабатне стискується(1-2) до тиску Р2 при цьому температура робочого тіла T2 збільшується вище за навколишнє середовище. Гаряча пара з компресора потрапляє в конденсатор де, охолоджуючись віддає тепло зовнішньому повітрю. Внаслідок пара холодоагенту при сталому тиску перетворюється спочатку на суху насичену, а потім конденсується до стану рідини ( процес 2-3-4). Потім рідке робоче тіло проходить через дросель.
Мал.4.1 Схема(а) та цикл(б) парокомпресійної холодильної установки:
1-компресор; 2-випарник; 3-конденсатор; 4-дросель; 5-холодильна камера;
6-електродвигун.
При дроселюванні (4-5) зменшується тиск до Р1 ї температура до T1, необхідної для охолодження (звичайно менше 00С),рідина перетворюється у вологу пару. Холодна пара находить у випарник де, за рахунок відбору тепла, відбувається випаровування крапель рідини ї пара перетворюється на суху насичену (процес 5-1).
Для характеристики ефективності тепловий роботи холодильної установки використовують холодильний коефіцієнт, який показує скільки одиниць теплоти відводиться на одиницю витраченої роботи на стиск пари:
або
(4.1)
де, q1 – тепло віддане в навколишнє середовище, кДж/кг;
q2 – кількість теплоти відведення у випарнику - холодопродуктивність, кДж/кг;
ℓ – робота витрачена на стиск пари, кДж/кг.
(4.2)
Враховуючі те, що при дроселюванні і = пост, тобто і4 = і5, одержимо:
(4.3)
Для сучасних парокомпресійних установок εх=1,8...3,0.
Для зворотного циклу Карно максимальне значення холодильного коефіцієнту визначається:
(4.4)
де Тк – температура кипіння хладоагенту при P1, K.
Теоретична ступінь термодинамічної досконалості
(4.5)
Робоче тіло холодильного циклу повинно мати низку температуру кипіння при тиску наближеному до атмосферного та значну теплоємність. В наш час найбільш розповсюджені однокомпонентні холодоагенти–хладони: аміак(R717), дифтормонохлорметан (R22), дифтормонохлоретан (R142), дифтормоно-хлорбромметан (R12В). Останні три називають фреонами.
В лабораторної роботі холодильний коефіцієнт визначається для побутового холодильника. Холодильна машина побутового холодильника (мал.4.2) складається з герметичного компресора 1 з убудованим електродвигуном, змієвикового конденсатора 2, фільтра 5 ( або фільтра–осушувача), капілярної трубки 3, яка виконує функцію дроселя, алюмінієвого випарника 4, який є холодильною камерою. Система заряджена хладоном–R12 у кількості 200 – 300 мл так, щоб рідкий R12 майже цілком заповнював випарник. Для регулювання роботи холодильника використовуються реле температури, пускове і теплове реле.
Алюмінієвий випарник розташований у верхній частині шафи й утворить одну або дві полички морозильного відділення з температурою -10… -15оС. У середній частині шафи температура 0 +4оС, а в нижньої +2…+6оС.
Мал.4.2 Принципова схема побутового холодильника .
1-компресор; 2 – змієвиковій конденсатор; 3–капілярна трубка;
4 – алюмінієвий випарник; 5– фільтр.
Капілярна трубка довжиною 0,2 м із внутрішнім діаметром 0,8 мм має пропускну здатність парі близько 0,1 л/з, що приблизно в 1,5 вражай менше дійсної продуктивності компресора. Тому при роботі компресора тиск у випарнику падає, а тиск у конденсаторі зростанні(мал. 16.1,б). Хладон-12 кипить у випарнику, прохолоджуючи шафу. Пара відсмоктується компресором і стискується до тиску в конденсаторі, де прохолоджується повітрям, конденсується і через капілярну трубку надходить у випарник. У капілярній трубці рідкий R12 дроселюється, перетворюючись в холодну вологу пару. Після випарника небагато підігріта, але ще холодна пара, прохолоджує обмотку електродвигуна і з верхньої частини герметичного корпусу засмоктується компресором.
Фільтр служить для запобігання засмічення капілярної трубки. Він складається з дрібної латунної сітки або металокераміки (бронзові кульки діаметром 0,3мм, спресовані в конусоподібний стовпчик). Іноді фільтр монтують в одному корпусі з осушувачем із синтетичного цеоліту.
