Викладач Бернатович Р.С. Назва дисципліни _____________ Група____ Дата_________
Тема уроку: Методи розв’язання конфліктів керівниками з різним стилем керівництва.
Мета уроку: сформувати уявлення в студентів про методи розв’язання конфліктів, розвивати вміння визначати стиль керівництва та методи усунення конфлікту, виховувати об’єктивність, активність, зацікавлення до уроку.
Ключові поняття та терміни: конфлікт, конфліктна ситуація, стиль керівництва.
Методи навчання: лекція, запитання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Рефлексія: намітити нові теми для обговорення.
Хід уроку:
1. Організаційний момент
Перевірка присутніх учнів на уроці.
2. Актуалізація опорних знань
????????????????????????????????
3. Мотивація навчальної діяльності
???????????????????????????????
План
Профілактика конфліктних ситуацій
Роль керівника в конфліктних ситуаціях
Стилі вирішення конфліктів
Управління конфліктом
5. Вивчення нового матеріалу
1. Профілактика конфліктних ситуацій
Прислів'я стверджує: "Хто попереджений - той озброєний". Тому краще попередити конфлікт, усунути породжують його фактори, своєчасно підготуватися до нього, правильно вибрати стратегію поведінки.
Для попередження конфлікту дуже важливо тримати в полі зору негативні фактори, щоб вчасно помітити неблагополучну ситуацію і впоратися з нею.
Для цього існує ряд профілактичних заходів:
спрямований відбір працівників;
- проведення систематичної поточної оцінки персоналу, в тому числі керівників середньої ланки;
- навчання персоналу і керівників навичкам спілкування і поведінки в напружених ситуаціях;
- правильний підбір і підготовка керівників середньої ланки;
- своєчасне і повне забезпечення працівників необхідною інформацією про управлінських рішеннях керівництва;
- при необхідності ухвалення непопулярних рішень, підготовка до них працівників, використання спеціальних прийомів послаблення негативного впливу таких рішень;
- здійснення індивідуального підходу до учасників конфлікту як керівника, так і кадрової служби;
- виділення "для себе" групи працівників з нестандартними реакціями та проведення з ними випереджаючої профілактичної роботи;
- навчання персоналу прийомам саморегуляції (відстеження й корекція своїх емоційних станів);
- навчання керівників підрозділів основ психології кадрового менеджменту.
Конкретні профілактичні заходи слід вибирати залежно від діючих факторів.
2. Роль керівника в конфліктних ситуаціях
У вирішенні конфліктних ситуацій величезна роль належить самому керівнику. Він повинен мати уявлення про існуючі стратегії поведінки людини.
Стратегія поведінки залежить від двох його складових: напористості (тобто поведінки, направленої на реалізацію своїх власних інтересів і цілей) і кооперативності (поведінка направлено на облік бажання іншого йти назустріч задоволення потреби партнера).
Розрізняють п'ять стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях:
1. Перша стратегія - застосовується при низькій наступальності і кооперативності. Мета поведінки при такій стратегії - вийти з ситуації так, щоб не поступитися, але і не наполягати на своєму, утриматися від обговорень, суперечок, висловлення заперечень і своїх аргументів.
2. Друга стратегія - застосовується при низькій кооперативності і високою напористості (наполегливості). Мета поведінки при такій стратегії - наполягти на своєму шляхом відкритої боротьби за свої інтереси.
3. Третя стратегія - застосовується при високій кооперативності і низькою напористості. Мета поведінки при такій стратегії - збереження сприятливих взаємовідносин, забезпечення інтересів партнера шляхом згладжування протиріч, готовність поступитися, знехтувати власними інтересами.
4. Четверта стратегія - застосовується для середні значення наступальності і кооперативності. Мета поведінки при такій стратегії - врегулювати розбіжності шляхом обміну взаємними поступками.
5. П'ята стратегія - застосовується при високих значеннях кооперативності і напористості. Мета поведінки при такій стратегії - пошук рішення, що максимально задовольняє інтереси обох сторін.
Спосіб реалізації - відкритий, відвертий діалог, аргументація, взаємне бажання вислухати і зрозуміти одне одного, подивитися на ситуацію з боку.
Ефективність обраної стратегії залежить від самої ситуації. Найбільш ефективно вирішують конфліктні ситуації ті керівники, які гнучко, залежно від обставин використовують на практиці всі розглянуті стратегії.
Головна причина виникнення конфліктів - порушення морально-психологічного клімату в колективі. В результаті соціологічного опитування виявлено п'ять основних факторів, що дестабілізують морально-психологічний клімат у колективі:
- нестабільність, невпевненість у завтрашньому дні (82% опитаних);
- складні відносини по вертикалі (78%);
- незадоволеність матеріальним стимулюванням (71%);
- високий рівень психологічної напруженості і тривожності, сильна втома від стресів (67%);
- морально-психологічна несумісність членів колективу як наслідок недотримання деякими з них моральних норм (51%).