Розділ 4 оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна містити такі структурні частини:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• основну частину (розділи основної частини як правило розділяються на аналітичну, дослідницьку, практичну);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (при необхідності).

Зміст подають на початку курсової роботи. Зміст (план) курсової роботи обов’язково повинен складатись з структурних частин: вступ, розділи, підрозділи, висновки, список використаних джерел, додатки та містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають окремий заголовок). Кожен розділ повинен включати підрозділи. Кількість розділів та підрозділів не регламентується, однак необхідно врахувати, що недоцільно виділяти невеликі за обсягом розділи чи підрозділи. Рекомендується включати в зміст (план) роботи від 2 до 4 розділів, більша кількість розділів ускладнює глибоке дослідження теми, викладення та сприйняття викладеного матеріалу. В окремих випадках, коли матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну і логічну послідовність, деякі розділи можна не поділяти на підрозділи.

Додатками в курсовій роботі (якщо це вимагає або передбачає зібраний матеріал) є схеми, таблиці, зразки документів тощо.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти. Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» записують великими літерами по центру.

Номер розділу ставиться арабською цифрою після слова «РОЗДІЛ» (наприклад: РОЗДІЛ 1). Потім, по центру рядка, симетрично до тексту зазначається назва розділу, без лапок, без крапки в кінці назви. Назва розділу не повинна повторювати назву курсової роботи.

Підрозділ починається з абзацу нового рядка, через два рядки після закінчення попереднього підрозділу. Перед назвою підрозділу ставиться номер з двох арабських цифр: перша цифра (з крапкою) – порядковий номер розділу, друга цифра (без крапки) – порядковий номер підрозділу в цьому розділі. Заголовки підрозділів пишуться по центру рядка, маленькими літерами (крім першої літери заголовку та власних імен), в підбір до тексту, в кінці назви підрозділу крапка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Назва підрозділу не повинна повторювати назву розділу.

Підрозділ може включати пункти. Заголовки пунктів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка ставиться крапка.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Наприклад: РОЗДІЛ 1 ПРАВО ВЛАСНОСТІ Поняття права власності.

Курсову роботу студент пише або власноручно або вона виконується в комп’ютерному варіанті на листі білого паперу формату А4 (210 мм х 297 мм), повинні бути витримані поля: верхнє – 2 см, нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1 см.

Якщо курсова робота виконується в комп’ютерному варіанті її обсяг повинен становити 25-30 сторінок тексту, набраного через 1,5 інтервалу на комп’ютері (кегль 14) Times New Roman. Якщо студент виконує роботу в рукописному варіанті, її обсяг повинен становити 40-45 сторінок, при цьому на сторінці має бути не менше ніж 28-30 рядків.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел.

Рекомендовано обсяг структурних одиниць курсової роботи виконаної на комп’ютері:

титульний аркуш – 1 сторінка,

зміст – 1 сторінка,

вступ – до 3 сторінок,

розділ 1 – до 5 ст.

розділ 2 – до 8 ст.

розділ 3 – до 7 ст.

висновки - до 5 ст.

Список використаних джерел, додатки не враховуються в загальний обсяг курсової роботи, але нумерація сторінок продовжується.

Враховуючи особливості теми курсової роботи, за погодженням з науковим керівником, обсяги роботи можуть бути змінені.

Першою сторінкою курсової роботи є її титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Титульний аркуш оформлюється у відповідності до зразка (Додаток № 1).

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у нижньому правому кутку сторінки, на полі, без використання будь-яких знаків або крапок біля цифри.

За титульним аркушем другою сторінкою курсової роботи є «ЗМІСТ», що оформлюється згідно зразка (Додаток № 2).

«ВСТУП» розкриває сутність і стан дослідження наукової проблеми, викладає обґрунтовану актуальність обраної теми, визначає мету і задачі курсової роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Визначення актуальності теми має бути конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми. Можна розкривати актуальність шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми, або обґрунтовувати актуальність та доцільність роботи для розвитку законодавства, юридичної науки тощо. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

У вступі формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета формулюється лаконічно, одним або двома реченнями і повинна вбачатися з теми роботи. Не слід формулювати мету як «Дослідження …», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету. Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які ставить перед собою автор, які необхідно виконати, щоб досягти мети роботи, бо саме завдання розкривають мету. Формулювання завдань залежить від змісту розділів. Їх зазвичай наводять у формі переліку ( «вивчити …», «встановити …», «описати …», «з’ясувати …».

Крім того, у «ВСТУПІ» необхідно зазначити зв'язок роботи з науковими дослідженнями, роботами та публікаціями провідних вчених, які займалися розробкою близьких наукових проблем, об’єкт, предмет та методи дослідження.

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкту. При цьому об’єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу повинні співвідноситися між собою як загальне та часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка служить предметом дослідження. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи та обов’язково знаходить своє відображення у назві теми курсової роботи. Зазвичай, об’єктом дослідження є коло конкретних суспільних відносин, відповідно до теми що розкривається в роботі. Наприклад, за темою «Кредитні договори в Україні» об’єктом дослідження є кредитні відносини, що виникають при укладенні цього виду договорів, а предметом є кредитний договір.

В кінці вступу необхідно навести структуру курсової роботи, тобто зазначити її структурні елементи і обґрунтувати послідовність їх розташування.

Основна частина курсової роботи складається з розділів та підрозділів, пунктів. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової роботи і повністю її розкривати. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Ці висновки не виділяють в самостійний підрозділ чи пункт.

Заключна частина роботи «ВИСНОВКИ» є обов’язковою частиною курсової роботи, де викладаються найбільш важливі наукові чи практичні результати, отримані автором при виконанні ним курсової роботи. Заключна частина роботи має форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. «ВИСНОВКИ» повинні формулювати розв’язання наукової проблеми (задачі), досягнення мети, що була поставлена автором у «ВСТУПІ» шляхом виконання завдань, які ставив перед собою автор курсової роботи. У «ВИСНОВКАХ» необхідно наголосити на якісних показниках здобутих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання, чітко виділити новизну курсової роботи. Викладати висновки можна вцілому по роботі або по окремим її розділам.

«ВСТУП» і «ВИСНОВКИ» слід виконувати після підготовки основної частини курсової роботи.

«СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» – це обов’язкова структурна частина курсової роботи. До списку джерел включаються тільки ті джерела, що дійсно студент вивчав при виконанні курсової роботи та на які зроблено посилання в тексті курсової роботи.

«СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний і рекомендований при написанні курсової роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. З прикладами оформлення джерел можна ознайомитися у Розділі 8 Додаток № 3.

Якщо в процесі виконання курсової роботи студент робить схеми, графіки, таблиці або додає до роботи зразки документів, вони оформлюються в структурній частині курсової роботи «ДОДАТКИ», що йде після «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ». Кожний додаток повинен розташовуватись на окремій сторінці роботи в частині «ДОДАТКИ», нумерується у правому верхньому кутку та позначається послідовно великими літерами української абетки (наприклад: Додаток А). В тексті курсової роботи вказується: див. Додаток А.

Наприклад: Сервітутне право може встановлюватись також законом чи заповітом (див. Додаток Б).

Студенту, що посилається в своїй роботі на «ДОДАТКИ» - схеми, графіки, таблиці, рекомендовано підготувати їх додатково у примірниках збільшених розмірів для наочного застосування при захисті курсової роботи.

При написанні курсової роботи автор повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про їх цитування, дають необхідну інформацію щодо документа тощо. Посилатися слід на останні видання публікацій. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні обов’язково необхідно точно вказати номери сторінок, на які дано посилання в курсовій роботі.

При оформленні в роботі посилань на джерела, рекомендовано обрати варіант, який передбачає оформлення посилання з визначенням номера джерела цього посилання у «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ». У такому випадку посилання оформлюється у квадратних дужках в кінці речення із зазначенням сторінки використаного джерела. В такому разі в кінці сторінки, де у тексті є посилання на використані джерела, джерела не зазначаються.

Наприклад: Другу групу земельних сервітутів складають права на прокладку та експлуатацію ліній електрозв’язку, трубопроводів, забезпечення водопостачанням та меліорації тощо [ 9, с.341 ] .

Науковий етикет та авторське право вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.

Курсова робота має бути підписана студентом після «ВИСНОВКІВ» перед «СПИСКОМ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».