4.4 Акредитація закладів охорони здоров’я як форма державного контролю якості надання медико-санітарної допомоги

Державна акредитація закладів охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Акредитація закладу охорони здоров’я виступає одним з основних заходів державного контролю за якістю надання медико-санітарної допомоги населенню. Відповідність акредитаційним умовам дозволяє присудити певну категорію лікувально-профілактичному закладу, яка затверджує:

• надійність у виконанні стандартів;

• відповідність встановленим критеріям;

• гарантії високої якості медичної допомоги.

Наявність у закладу охорони здоров’я акредитаційного сертифікату визначає його професійний рівень і в подальшому має бути підставою для укладання угоди із страховою компанією.

У переважній більшості країн світу акредитація проводиться спеціальними комісіями, які в свою чергу, запрошують для цього відомих у країні експертів у тій чи іншій сфері діяльності лікувально - профілактичних закладів. Працівники акредитаційної організації та запрошені експерти працюють деяких час безпосередньо з матеріалами лікувально - профілактичних закладів за спеціально розробленими програмами як в період підготовки до акредитації, так і під час її проведення. Надалі результати оцінок усіх експертів узагальнюються і робиться висновок про відповідність даного лікувально - профілактичного закладу існуючим стандартам.

Принциповим елементом успіху всієї процедури акредитації є стандартизація методологічних підходів до оцінки різних лікувально - профілактичних закладів, для чого зацікавлені сторони сприяють розробці загальних, уніфікованих стандартів та критеріїв діяльності, що гарантують високу якість медичної допомоги.

Акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.

Акредитація проводиться один раз на три роки. Перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.

Акредитацію закладів охорони здоров'я проводить Головна акредитаційна комісія, що утворюється при МОЗ.

Головні акредитаційні комісії проводять акредитацію закладів державної, (в тому числі закладів, що належать до сфери управління обласних державних адміністрацій) і приватної форми власності.

Акредитаційні комісії проводять акредитацію закладів комунальної форми власності, за винятком тих, що належать до сфери управління обласних державних адміністрацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 "Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я" для проходження акредитації установа подає документи акредитаційної комісії, яка у тримісячний термін повинна провести його акредитацію.

Як правило до акредитаційної справи надаються наступні обов’язкові документи:

1. Заява про проведення державної акредитації

2. Копія положення (статуту) закладу охорони здоров'я, засвідчена нотаріально;

3. Копія ордера або договору оренди приміщень, інші документи на право користування, в тому числі обладнанням, яке необхідне для надання лікувально-профілактичної допомоги

4. Відомості про чисельність працюючих в установі фахівців та їх кваліфікаційна характеристика

5. Затверджена структура закладу охорони здоров'я

6. Висновок державної санітарно-епідеміологічного нагляду про епідемічний стан закладу;

7. Висновок державного протипожежного нагляду про стан пожежної безпеки в закладі;

8. Висновок спеціалістів про стан техніки безпеки та експлуатації споруд у закладі

9. Звіт про участь у виконанні територіальних медичних програм

10. Звіт закладу про лікувальну роботу, проведену за останні три роки, а в разі першої акредитації - за останні два роки;

11. Аналіз діяльності установи щодо якості медичної допомоги та критерії її оцінки(

12. Звіт закладу про наукову і педагогічну діяльності установи (за умови її наявності)

13. Копії раніше виданих акредитаційних сертифікатів, якщо такі видавалися.

Акредитація закладу охорони здоров’я проводиться згідно Стандартів у відповідності до Наказу Міністерства охорони здоров'я України «Стандарти державної акредитації лікувально-профілактичних закладів» від 14.03.2011 за № 142. На основі Стандартів проводиться експертиза відповідності закладу будь-якої форми власності встановленим критеріям шляхом оцінювання досягнення стандартів по кожному пункту/підпункту, що здійснюється за бальним принципом.

Стандарти поділені на 25 розділів, а саме:

• Управління закладом

• Кадри

• Управління структурним підрозділом закладу

• Права, обов’язки та безпека пацієнтів

• Медико-інформаційна служба

• Метрологічне забезпечення

• Санітарно-епідемічне благополуччя

• Охорона праці

• Вимоги та експлуатація будівель і споруд закладу охорони здоров'я

• Якість лікувально-профілактичної допомоги

• Первинна медико-санітарна допомога

• Служба екстреної медичної допомоги

• Амбулаторно-поліклінічна допомога

• Стаціонарна допомога

• Хірургія, анестезіологія та інтенсивна терапія (реанімація)

• Служба материнства та дитинства

• Реабілітація

• Параклінічна служба

• Лабораторна діагностика(для закладів охорони здоров'я, до структури яких входять клініко-діагностичні та інші вимірювальні лабораторії)

• Використання ліків

• Служба крові

• Патолого-анатомічна служба

• Комбустіологічна служба

• Центри трансплантації

• Медико-генетична служба

Оцінці підлягають тільки ті стандарти, які відповідають профілю закладу та виду лікувально-профілактичної допомоги, що надається закладом. Тобто, якщо проводиться акредитація медичного центру стоматологічного профілю, то оцінка за розділами «медико-генетична служба» або «параклінічна служба» не проводиться.

Відсутність у закладу охорони здоров`я ліцензії на медичну практику та свідоцтва про атестацію клініко-діагностичної та інших вимірювальних лабораторій (у разі їх наявності в структурі закладу) унеможливлює проведення експертизи відповідності закладу встановленим Критеріям та його подальшу акредитацію.

Експертиза відповідності закладу охорони здоров`я проводиться на основі критеріїв - показники, які обраховується у відсотках як співвідношення набраної закладом суми до максимально можливої суми балів при оцінюванні досягнення стандартів.

Згідно з набраним відсотковим критерієм відповідна акредитаційна комісія приймає рішення щодо віднесення закладу до відповідної категорії (друга, перша, вища) або про відмову в цьому.

На підставі аналізу наданих закладом документів та висновків експертів відповідна акредитаційна комісія приймає рішення щодо проведення акредитації та віднесення закладу до відповідної категорії (друга, перша, вища категорії), або про відмову у цьому.

Визначення акредитаційних категорій:

• вищу категорію отримують заклади, якщо критерій становить від 90 % до 100 % максимально можливого;

• першу категорію отримують заклади, якщо критерій становить від 80% до 89 % включно від максимально можливого;

• другу категорію отримують заклади, якщо критерій становить від 70% до 79 % включно від максимально можливого.

Підставою для відмови в державній акредитації закладу охорони здоров`я є недосягнення ним рівня індексу безпеки (мінімальний рівень критерію державної акредитації, який визначає можливість подальшого провадження діяльності закладом), який становить 69 % критерію включно.

Рішення акредитаційних комісій затверджується відповідною головною акредитаційною комісією і повідомляється закладу у 10-денний термін. У разі прийняття рішення про віднесення закладу до відповідної категорії акредитаційна комісія, яка проводила акредитацію, видає йому акредитаційний сертифікат. Термін дії акредитаційного сертифіката визначається відповідною головною акредитаційною комісією.

Позачергова акредитація може проводитись з ініціативи медичного закладу з метою підвищення категорії, але не раніше, ніж через один рік після проведення попередньої акредитації. В такому ж порядку проводиться акредитація закладу, якому в ній було відмовлено.

Акредитовані заклади охорони здоров’я вносяться до Державного реєстру, який ведеться Головною акредитаційною комісією.

У разі порушення умов надання закладом якісної медико-санітарної допомоги, а також недостовірного інформування про свою діяльність за поданням акредитаційної комісії відповідна головна акредитаційна комісія може прийняти рішення про анулювання або зниження категорії закладу.

Документи, на підставі яких проводиться акредитація закладу, зберігаються протягом 10 років в акредитаційній комісії, яка видала акредитаційний сертифікат.

Принциповим елементом акредитації є стандартизація методологічних підходів до оцінки різних лікувально - профілактичних закладів, для чого необхідне впровадження загальних, уніфікованих стандартів та критеріїв діяльності, що гарантують високу якість медичної допомоги.