Рішення.

Р_відп = П_4зони х 0,009 = 1 х 0,009 = 0,009 мР/год;

Р_{роб.зони}= П_{роб. зони} х 0,009 = 8 х 0,009 = 0,072 мР/год; N_відкр=50*0,2=10 люд. N_цех=50 - 10=40 люд.

Висновок: Д^рік_цех< Д^рік_відкр (0,1 Р/рік); Д^рік_відкр > Д^рік_цех

Варіанти організації робіт:

а). Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення,

в). Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху,

е). Проводити спецобробку робітників.

Приклад. 6.2.

Дано: Будівельний майданчик знаходиться у III зоні забруднення місцевості пі­сля аварії на АЕС, де рівень зараження місцевості радіоактивними речовинами становить 77=9 Ки/км².

Визначити: Яку дозу опромінення отримають працівники за рік, якщо вони працюють щодня по 8 годин, а робочих днів 252 дня?

Рішення:

1. Рівень зараження місцевості з потужністю дози опромінення зв'язані співвід-

ношенням: Р_{роб.зони} = П_{ро6.зони} · 0,009 = 9 · 0,009 = 0,081 _МР/год.

2. Знаходимо дозу опромінення робочих за 8 годин:

3. Знаходимо річну дозу опромінення: Д_рік=Д_доб·Т=0,000648·252=0,163 Р Висновки:

Річна доза опромінення в 1,6 раз вище встановленої, тому необхідно:

• контроль опромінення робочих здійснювати за допомогою індивідуальних до­зиметрів;

• провести дезактивацію майданчика шляхом зняття бульдозером 5 см шару грунту з наступним його похованням;

• розрахувати графік роботи для 2-х змін робочих.

Приклад. 6.3.

Дано: Людина-оператор за допомогою рентген-апарата контролює якість зва­рювальних швів. Фон рентгенівського опромінення складає Р=2 мР/год. Він працює 230 днів на рік по 6 годин.

Визначити: Річну дозу його опромінення, зробити висновки, дати пропозиції відносно порядку його роботи, якщо допустима доза установлена Д_доп =5 Р/рік.

Рішення:

Приклад. 6.4. Дано: Хвора людина тричі на рік проходить радіологічну терапію по п=2 годи­ни. Потужність опромінення складає Р=20 мР/год.

Визначити: Річну місцеву дозу його опромінення, зробити висновки, якщо до­пустима доза установлена Д_доп =0,5 Р/рік.

Рішення: Д_рік=Р·t=20·2·3=120 мР=0,12 Р> Д_доп =0,5 Р/рік

Приклад. 6.5.

Дано: Інформація про АЕС. Тип ядерного реактора ВВЕР. Електрична потуж­ність реактора 1000 МВт. Кількість аварійних реакторів п=1. Координати АЕС

- Південноукраїнська. Час аварії (Т_ав)-день. Частка викинутих із реактора ра­ діоактивних речовин h=30 %. Метеорологічні умови: швидкість вітру на висоті 10 м — υ₁₀=3...5 м/с; напрямок вітру в бік м. Одеси; стан хмарного покрову — середній. Будівельники працюють на відкритій місцевості протягом 5 діб з по­ чатку формування сліду, тобто Т_поч=І_ф.

Визначити:

1. Розміри можливих зон радіоактивного забруднення місцевості.

2. Дозу опромінення Д, одержану будівельниками під час роботи в районі ра­діоактивного забруднення.

Рішення.

1. За табл. Б.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, яка відповідає погод-ним умовам і заданому часу доби - категорія стійкості атмосфери =Д.

2. За табл. Б.З визначити середню швидкість вітру в шарі поширення (перене­сення) радіоактивної хмари ν_ср=5м/с.

3. За табл. Б.4 визначаємо довжину та ширину зон забруднення місцевості:

• довжина: L_xм⁼⁼284 км; L_xа⁼74,5км; L_хб⁼9,9км;

• ширина: L_ум=18,4км; L_уА⁼3,5км; L_УБ=0,2км.

4. Місто Одеса знаходиться на відстані приблизно 180 км від АЕС і тому підпа­- дає під дію зони забруднення М.

Мал. 10. Схема зон радіоактивного забруднення після аварії на АЕС.

5. За табл. Б.9 визначаємо час початку формування сліду t_ф після аварії на АЕС t_ф =9 годин.

6. За табл. Б.7 визначаємо дозу опромінення, одержану будівельниками за 5 діб

при відкритому розміщенні в середині зони радіоактивного забруднення, якщо

:

Висновок: Доза перевищує допустиму для мирного часу 0,1 Р/рік і тому необ­хідно розробити заходи для зменшення дози опромінення працюючих.