Рішення

1. Креслимо за геометричними розмірами схему зони захисту типу Б (мал. 9).

2. Визначаємо графічно величину радіуса г₀. Для цього розташовуємо два резе­рвуари симетрично відносно точки встановлення блискавковідводу. Блискавко­відвід установлюємо в центрі радіуса г₀ (мал. 9). Відстань між резервуарами 9 м. З огляду на розміри резервуарів і прийняту відстань між ними (9 м) графічно визначаємо мінімальний радіус r₀= 13 м.

3. Визначаємо висоту блискавковідводу:

h₀=0,92hм=0,92·15,18=13,9м; h_х=6м; r₀= 13 м;

м; r_х=1,5h₀=1,5·13,9=20,94м

4. Будуємо по отриманих параметрах зону захисту і перевіряємо чи графічно підпадає склад легкозаймистої рідини у зону захисту по висоті, ширині та дов­- жині блискавковідводу.

h_M=15,18м

h₀=\3,9м

h_х=6,0м

r_x=20,94м

r₀=13,0м.

Мал. 9. Зона захисту від одиночного блискавковідводу для складу легко­займистої рідини із двох резервуарів.

6. Прогнозування умов і наслідків аварії на радіаційно небезпечних об'єктах.

А). Теоретичні передумови.

Радіаційна аварія - порушення меж безпеки експлуатації, при яких радіо­активні продукти вийшли із зони реакції в навколишнє середовище.

Аварія на АЕС має велику часову тривалість викидання радіоактивних ре­човин в навколишнє середовище внаслідок значного часу, який необхідно мати для ліквідації аварії. За цей час напрямок вітру може змінитися неодноразово, тому розмір і конфігурацію зон забруднення практично неможливо спрогнозу-вати.

Територія, що зазнає радіоактивного забруднення внаслідок аварії, поділя­ється на зони:

I - зона відчуження - це територія з якої проведено евакуацію населення;

II - зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнає забруднення грунту ізотопами цезію Сз-137 від 15 Кюри/км та вище, де ефек­ тивна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 0,5 рентген (бер) за рік понад дозу, яку вона одержала у доаварійний період;

3. - зона гарантованого, добровільного відселення - це територія, де забру-днення Сз-137 від 5 до 15 Кюри/км і доза опромінення може перевищити 0,1 рентген (бер) за рік;

4. - зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія, де забруд-нення Сз-137 від 1 до 5 Кюри/км і доза опромінення не повинна перевищувати 0,1 рентген (бер) за рік.

Межі цих зон встановлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків.

З часом рівень радіації на місцевості спадає відповідно до закону:

, (6.1)

де Р₀ - рівень радіації у момент часу 1₀ після аварії, [Р/год];

Р_t - рівень радіації у будь який момент часу і після аварії, [Р/год];

п - показник, що характеризує швидкість спаду рівня радіації .

Якщо вважати, що після аварії на АЕС Р_t ~ const, то людина, що знахо­диться в забрудненій зоні, отримає дозу опромінення, яка залежить від рівня забруднення місцевості і часу знаходження людини на цій місцевості:

[рентген], (6.2)

де Р - рівень радіації на місцевості, [Р/год];

К_посл - коефіцієнт послаблення радіації будинками, сховищами, тощо.

Існує багато типів ядерних реакторів. АЕС побудовані в Україні базуються на реакторах водо-водяних з корпусом під тиском (ВВЕР - водо-водяний енерге-гичний реактор) і канальних уран-графітових реакторах (РВБК - водо-графіто-вий реактор). Вони належать до реакторів на теплових повільних нейтронах. Кюрі - одиниця активності радіонукліда джерела, в якому відбувається 3,7x10¹⁰ розпадів атомів зо одну секунду.

Рентген - така доза опромінення, при якій в 1см сухого та чистого повітря при нормальних умовах (0°С, 760 мм рт. ст.) створюються 2,08x10⁹ пар іонів.

Б). Приклад. 6.1.

Дано: Після аварії на АЕС цех по виробництву залізобетонних плит перебуває з зоні радіоактивного забруднення із щільністю зараження ізотопом цезію П_зон = 8 Ки/км . На об'єкті працюють 50 чоловік, з яких 20% перебувають на відкри-гих площадках, а інші в одноповерхових цехових приміщеннях. Робочий день гриває 8 годин. Робітники мешкають у кам'яних одноповерхових будинках в селищі, розташованому на далекій границі зони посиленого радіоекологічного контролю. Час відпочинку - 14 годин. До місця роботи й назад робітники пере­возяться автобусами. Час руху 2 години на добу.

Визначити:

1. У якій зоні забруднення перебуває цех?

2. Яку дозу опромінення отримає кожний робітник протягом року (робочих щів - 252, календарних днів - 365)?

3. Виробити пропозиції начальнику цеху по організації робіт в даних умовах. Відправні дані для розрахунку:

1. Щільність зараження при русі в автобусі П_авт = П_цех

2. Для розрахунків приймаємо: 1 Ки/км = 0,009 мР/год. ).

3. Коефіцієнт послаблення радіації визначається по табл. Б. 10.

4. Добова доза опромінення в рентгенах розраховується по формулі:

(6.3)

де: Р_і - рівень зараженості по цезію (мР/год), для даної зони визначається по формулі (6.4);

t_і - час знаходження в даних умовах (цех, автобус, зона відпочинку);

K_{і посл} - коефіцієнт послаблення для даних умов.

Р _і = П _і x 0,009 [мР/год], (6.4)

де П_і = рівень забруднення зони, Ки/км₂

5. Річна доза опромінення розраховується по формулах:

-для працюючих на відкритих площадках:

Д^рік_відкр = (Д^доб+Д^доб_авт+Д^доб_авт) · 252 + Д^доб_вих · 113, [Р/рік] (6.5)

- для працюючих у цехах:

Д^рік_цех = (Д^доб_цех+Д^доб_авт+Д^доб_відп) · 252 + Д^доб_вих · 113, [Р/рік] (6.6)

6. Із пропонованого переліку вибрати 2...З варіанти організації робіт, якщо ірипустима річна доза опромінення не повинна перевищувати Д^рік_доп ⁼ 01 Р/рік. Варіанти організації робіт:

а). Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення.

б). Працювати у звичайному режимі.

в). Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху.

г). Роботи на відкритих площадках не проводити, у цеху працювати у зви-іайному режимі без виходу із цеху.

д). Евакуювати всіх робітників зі будмайданчика.

є). Проводити спецобробку робітників.