МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Принципи побудови та функціонування систем абонентського радіодоступу стандарту dect
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторної роботи
для студентів денної форми навчання
спеціальності 6.050902 – “Радіоелектронні апарати”
Затверджено
на засіданні кафедри ЕЗІКТ
Протокол № ___ від _________р.
Львів – 2013
Принципи побудови та функціонування систем абонентського радіодоступу стандарту DECT: Інструкція до лабораторної роботи з дисципліни “Термінальні засоби телекомунікацій” для студентів денної форми навчання спеціальності 6.050902– “Радіоелектронні апарати” /Укл.: Васьків Г.М., Корж Р.О., Ничай І.В. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2013. – 15 с.
Укладачі: Васьків Г.М.,
Корж Р.О.,
Ничай І.В.
Відповідальний за випуск:
Смердова Тетяна Андріївна, канд. техн. наук, доцент
Рецензент:
Мета роботи: Вивчити принципи побудови і технічні характеристики системи стандарту DECT.
Зміст роботи
1. Теоретичні відомості:
Загальний опис стандарту DECT
Історія виникнення
Особливості стандарту
Області використання
Основні принципи роботи системи стандарту DECT.
Принцип MC/TDMA/TDD
Використання радіоспектру
Безперервна передача сигналу
Динамічний вибір і динамічне виділення каналу
Встановлення зв'язку
Хендовер
Сумісність
Захищеність
Прописка
Аутентифікація
Шифрування
Профілі додатків DECT
2. Хід роботи
3. Контрольні запитання
4. Зміст звіту
Теоретичні відомості
1. Загальний опис стандарту dect.
1.1 Історія виникнення.
Стандарт DECT (Digital European Cordless Telecommunications) був опублікований Європейським інститутом стандартизації електрозв'язку (European Telecommunications Standards Institute - ETSI) у 1992 p. У 1993 p. на виставці CeBIT в Німеччині відразу декілька корпорацій телекомунікаційної індустрії представили перші системи бездротового зв'язку і передачі даних на основі стандарту DECT. Це були бездротова автоматична телефонна станція (УАТС) виробництва Ericsson для відомчих мереж зв'язку, устаткування бездротового абонентського доступу Siemens і бездротова LAN від Olivetti. Трьома роками пізніше, на СеВІТ-96, вже п’ять провідних європейських виробників телекомунікаційного устаткування представили свої системи бездротового телефонного зв'язку DECT стандарту: Alcatel, Ericsson, Nokia, Philips, Siemens. Спочатку вони являли собою в основному засоби для побудови бездротових УАТС, користувачі яких могли зв'язуватися між собою в межах установи за допомогою переносних телефонів, а також звичайні домашні бездротовіі телефонні апарати.
Вже у грудні 1996 p., стандарт DECT був схвалений для використання в 24 країнах і 12 країн були на шляху до цього. Серед тих, хто схвалили цей стандарт були не лише країни Європи, але і Австралія, Індонезія, Південна Африка. Серед країн, де на використання DECT- систем потрібний дозвіл відповідних органів були Аргентина, Бразилія, Сінгапур, Таїланд. Цей стандарт в перспективі може стати широко використовуваним стандартом на основі цифрових бездротових систем телекомунікації. Схвалення стандарту DECT в багатьох країнах за межами Європи привело до того, що стандарт змінив назву на Digital Enhanced Cordless Telecommunications.
Пізніше з'явилися інші додатки DECT, що почали розроблятися ще в процесі визначення стандарту. В їхній склад увійшли: засоби RLL; системи, що забезпечують бездротовий доступ до ресурсів мереж загального користування для абонентів з обмеженою мобільністю (Cordless Terminal Mobility - СТМ); засоби, що дозволяють апаратурі DECT працювати зі стільниковими мережами (наприклад, GSM). Ці додатки відкрили широкі можливості перед операторами як провідних, так і безпровідних мереж зв'язку.
У 1999 p. DECT стандарт був прийнятий більш ніж у 100 країнах світу, а кількість абонентських терміналів наближалася до 50 млн. На сьогоднішній день стандарт є прийнятим майже всюди у світі. Стандарт постійно удосконалюється.