Тема 17. Цивільний процес у міжнародному приватному праві.

Задача 27 До судової установи України надійшло клопотання про визнання та виконання на території України рішення господарсько-адмінистративного трибуналу іспанської провінції Астурія (Tribunal Económico-Administrativo Regional del Principado de Asturias) щодо українського підприємства. Суддя відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що між Україною та Іспанією не укладено угоди про взаємне визнання та виконання судових рішень, крім того, українське підприємство є містоутворюючим, від нього залежить бюджет цілого міста, а виконання зазначеного рішення може спричинити складну фінансову ситуацію.

Чи правомірне рішення прийняв суд? Обґрунтуйте відповідь.

Задача 28 До господарського суду м. Києва звернулося українське АТ «Фаянсовий завод» з позовом до англійської компанії Howard&Ackford. Спір виник з приводу зовнішньоекономічного контракту, який виконувався в основному на території України. Згаданий контракт містив арбітражне застереження про вирішення можливих спорів у комерційному арбітражі.

Оскільки спір було передано до господарського суду, представник відповідача (англійської компанії Howard&Ackford ) надав свої заперечення на позов, докази, брав участь у судовому розгляді. Але, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, де зазначив, що позов було подано з порушеннями угоди про передачу справи на розгляд до третейського суду, тому господарський суд не мав права розглядати спір, що випливав з контракту.

Якими нормативними актами регулюються питання про передачу спорів на розгляд комерційного арбітражу? Чи правильно вчинив суд першої інстанції, розглянувши справу? Обґрунтуйте відповідь.

Задача 29 Рішенням місцевого суду м. Рязань (РФ) 14.01.2008 р. з ВАТ «Рівнеазот» (Україна) на користь громадянина РФ Бєлякова С. були стягнуті грошові суми по відшкодуванню шкоди у зв’язку з втратою працездатності внаслідок професійного захворювання та державне мито в дохід РФ. Підставою для відшкодування шкоди стало професійне захворювання, яке виникло у зв’язку зі шкідливими умовами праці на хімічному виробництві в період перебування Бєлякова С. у трудових відносинах з відповідачем.

Районний суд м. Рівного ухвалою відмовив гр. Бєлякову С. у задоволенні клопотання про примусове виконання рішення на території України, оскільки згідно з Конвенцією країн СНД про правову допомогу від 22.01.1993 р. справи за позовами про відшкодування шкоди мають розглядатися судовими установами за місцем знаходження підприємства-відповідача (статті 6, 42).

Чи правомірна ухвала суду? Обґрунтуйте відповідь.

Тема 18. Міжнародний комерційний арбітраж.

Задача 30 Українське машинобудівне підприємство звернулося до МКАС при ТПП України із позовом до лаоської фірми у зв’язку із несплатою за договором постачання сільськогосподарської техніки; арбітражне застереження про розгляд спору саме цим арбітражем було частиною укладеного контракту.

На адресу відповідача були направлені копія позовної заяви та усі належні документи, запропоновано обрати арбітра. У відповідь лаоська компанія надіслала заяву про те, що не визнає український арбітраж.

У подальшому відповідач був повідомлений про день слухання справи, але на засідання не з’явився. Арбітраж розглянув справу і виніс рішення.

Чи мав право МКАС розглядати справу за таких умов? Яка процедура розгляду спорів у подібних ситуаціях?

Задача 31 Українське АТ «Світязь» та офшорна компанія «Sanders», зареєстрована у штаті Делавер США, уклали у 2006 р. угоду про сумісну діяльність, усі спори, пов’язані з цим договором, мали розглядатися Арбітражним інститутом Торгової палати Стокгольма відповідно до його Регламенту англійською мовою. У застереженні було також вказано, що спори мають вирішуватися по справедливості (ex aequo et bono). АТ «Світязь» неодноразово порушувало умови договору, і компанія «Sanders» звернулася до арбітражу, який прийняв рішення про стягнення заборгованих сум на користь офшорної компанії. У подальшому компанія «Sanders» звернулася до українського суду із заявою про примусове виконання арбітражного рішення, але їй було відмовлено, оскільки рішення арбітражу не містило посилань на належне до застосування право, тобто було незаконним.

Чи правомірне рішення прийняв суд? Обґрунтуйте відповідь.

Зразок розв’язання ситуаційної задачі (З ІНШОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ):

Задача: 20 березня 2004 року для оформлення спадщини після смерті Хмари І.І., який помер 10 березня 2004 року, до нотаріуса звернувся його син, Хмара В.І., який надав усі необхідні документи для видачі свідоцтва про право на спадщину. Проте, при зверненні до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину після закінчення терміну шести місяців, йому було відмовлено у видачі свідоцтва. Нотаріус пояснив, що 18 червня 2004 року заява про прийняття спадщини була також подана донькою спадкодавця – Рудакевич С.І. Рудакевич С.І. не змогла підтвердити факт родинних відносин зі спадкодавцем і їй було рекомендовано встановити його в судовому порядку. Напередодні Рудакевич С.І. зателефонувала нотаріусу та повідомила, що з огляду на значне навантаження в суді та довгий строк розгляду спадкових справ рішення по її заяві судом ще не винесене.

Хмара В.І. не погодився з поясненням нотаріуса, заявивши, що немає рішення суду про призупинення видачі йому свідоцтва про право на спадщину, а також зажадав винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Чи обґрунтовані вимоги Хмари В.І.? Чи правомірним буде відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії?

Розв’язання. Відмова у вчинені нотаріальної дії буде не правомірна тому, що відповідно до ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлений шість місяців. Рудакевич С.І. подала таку заяву, тому вважається такою, що спадщину прийняла. Але вона не змогла підтвердити факт родинних відносин, тому має намір звернутися до суду.

Звернення Рудакевич з заявою про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем до суду, ніяк не впливає на видачу свідоцтва про право а спадщину сину спадкодавця Хмари, з таких підстав:

Згідно ст.1298 свідоцтво видається спадкоємцям після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини. Єдиний випадок відкладення – якщо одним можливим спадкоємцем може бути дитина спадкодавця, зачата за життя, але народжена після його смерті (ч.2 ст.1298).

За заявою заінтересованої особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або факту, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії повинно бути відкладеної на строк не більше 10 днів (ст.42 Закону «Про нотаріат»).

Як бачимо, навіть якщо б була письмова заява від Рудакевич про відкладення видачі свідоцтва про право на спадщину Хмари, нотаріус не має права цього зробити. Рудакевич не оспорює факт чи прав Хмара на спадщину, а лише в судовому порядку встановлює факт своїх родинних відносин зі спадкодавцем. З цих підстав, вчинення нотаріальної дії не відкладається.

Звісно, не потребує додаткового пояснення, що на підставі телефонної розмови, нотаріус не відкладає вчинення нотаріальної дії.

Нотаріус повинен видати свідоцтво на ½ частку спадщини Хмари, зазначивши в цьому свідоцтві, що ½ залишається відкритою для Рудакевич. Після встановлення факту родинних відносин Рудакевич також отримає свідоцтво на ½ частку спадщини, адже строк для отримання свідоцтва про право на спадщину законом не обмежений.

Крім того, нотаріус повинен був пояснити якщо один або декілька спадкоємців за законом позбавлені можливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання їх до спадкоємства за законом, вони можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин зі спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину. Така згода спадкоємців оформляється у вигляді письмової заяви, підпис спадкоємців на якій має бути засвідчений у відповідності до правил, викладених у пункті 207 цієї Інструкції.