3 Розробка плануючих документів

3.1 Розробка фрагмента перспективно-тематичного плану

Для того, щоб успішно викладати предмет, потрібно знати його значно ширше і глибше ніж передбачено програмою. Це дасть можливість викладачеві вільно оперувати своїми знаннями, аналізувати, порівнювати, доводити, переконувати, пояснювати навчальний матеріал з різних позицій, знаходити найбільш ефективні методичні прийоми його вивчення. Тому, готуючись до теми, викладач повинен, перш за все, глибоко оволодіти фактичним матеріалом, що становить її зміст. Організація і зміст цього етапу підготовки багато в чому залежить від викладача, його попередньої підготовки, ерудиції. Досвідченому викладачеві досить переглянути свої конспекти, записи, накопичений матеріал, ознайомитися з матеріалами науково-технічний інформації та періодичній пресі. Інший характер носить підготовка молодого починаючого викладача. Йому, перш за все, необхідно уважно вивчити матеріал теми за підручником або навчальним посібником, рекомендованим для учнів.

Підсумком перспективної підготовки до вивчення теми є складання перспективно-тематичного плану. Основою перспективно-тематичного планування є відображення системи уроків з теми, що дозволяє розгорнути її зміст в строго логічному порядку, коли навчальний матеріал кожного уроку базується на знаннях і уміннях учнів, отриманих на попередніх заняттях, будучи в той же час базою, основою для наступних уроків .

При розподілі матеріалу теми на уроки слід керуватися наступними правилами:

- Новий досліджуваний матеріал кожного уроку повинен містити певну кількість (зазвичай три-чотири) вузлових питань, які учні необхідно вивчити на рівні глибокого засвоєння;

- Матеріал уроку за змістом повинен мати відносно закінчений характер;

- При розподілі матеріалу теми на уроки слід намічати його основну дидактичну мету і враховувати передбачувану організацію та методику його вивчення;

- Послідовність розташування навчального матеріалу по уроках повинна відповідати логіці предмета, забезпечувати внутрішню взаємозв'язок і поступове підвищення складності навчальних завдань;

- При визначенні обсягу матеріалу, запланованого на урок, необхідно враховувати можливості його вивчення, закріплення, поглиблення протягом відведеного на урок часу.

При плануванні системи уроків з теми у залежності від змісту матеріалу можливе виділення «здвоєних уроків».

У перспективно-тематичному плані система уроків фіксується так: зазначаються номери уроків по темі, кількість годин на їх проведення, теми уроків та короткий їх зміст, а також мета кожного уроку. Нумерація уроків дозволяє викладачеві краще орієнтуватися у своєчасності їх проведення та враховувати виконання програми в годиннику. Деякі викладачі в перспективно-тематичних планах вказують терміни (дату) проведення уроків - плановані і фактичні.

Тема уроку - це його головна думка (що повинні вивчити учні), зміст - основні питання, які виражають сутність навчального матеріалу, запланованого на урок.

Цілі уроків при перспективній підготовці до теми намічаються орієнтовно, для визначення точного місця кожного уроку в системі уроків по темі. Конкретна робоча мета уроку, враховує всі його завдання та умови проведення, визначається безпосередньо перед уроком. Визначаючи мета уроків при перспективно-тематичному плануванні, слід виходити як зі змісту навчального матеріалу, так і з педагогічних завдань його вивчення.

Дуже важливо заздалегідь продумати і намітити самостійні роботи та вправи, які учні будуть виконувати на уроках.

У перспективно-тематичному плані відображаються також міжпредметних зв'язку матеріалу теми. Продумуючи види і форми здійснення міжпредметних зв'язків, викладач повинен мати достовірні і достатні дані про те, що і в якому обсязі учні вивчили на уроках з інших предметів, де і як можуть бути використані ці знання для більш глибокого і повного розкриття сутності досліджуваних на даному уроці фактів, явищ, залежностей, теоретичних положень і т.п. У той же час викладачеві необхідно мати чітке уявлення, де і яким чином учні можуть і повинні застосовувати знання, отримані по його предмету, вивчаючи інші дисципліни або в процесі виробничого навчання.

Записи в перспективно-тематичному плані повинні бути короткими, чіткими, показують, з яким конкретно матеріалом взаємопов'язаних предметів повинен бути встановлений зв'язок.

У перспективно-тематичному плані фіксуються основні об'єкти матеріально-технічного оснащення по кожного уроку. При відсутності намічуваних засобів наочності, обладнання, технічних засобів навчання в перспективно-тематичному плані викладач робить позначку про необхідність їх придбання, виготовлення, ремонту.

Перспективно-тематичний план є, як правило, довгостроковим документом, розрахованим на 4-5 років, тобто на весь час дії навчальної документації, на основі якої він складається. Однак така стабільність плану не виключає систематичну роботу щодо його поліпшення та вдосконалення. У ході реалізації плану викладач аналізує, якою мірою вирішено завдання попередніх занять і що треба зробити для кращої організації наступних, вносить до плану доповнення, необхідність у яких виникає в міру проведення уроків, появи і використання передового досвіду викладання предмета, зміни умов навчальної роботи, складу учнів або з інших причин. У зв'язку з цим при оформленні перспективно-тематичного плану слід залишати «чисте поле» для відповідних записів

Повний комплект перспективно-тематичних планів за всіма темами на уроках за навчальний рік є дуже важливим матеріалом для самоаналізу педагогічної діяльності викладача. У процесі підготовки до нового навчального року викладач уважно розбирається у своїх приміток до планів, враховує їх при складанні нових або вносить відповідні корективи в плани минулого навчального року, з тим, щоб використовувати їх надалі [8].