Матеріал протоколу лабораторної роботи №1

Таблиця 3 – Результати вимірювання технічного стану гальмівної системи

Марка автомобіля: Категорія:

Значення гальмівної сили, кН

№ вим.

Перша вісь

Друга вісь

Третя вісь

Ліве колесо

Праве колесо

Ліве колесо

Праве колесо

Ліве колесо

Праве колесо

1.

2.

3.

Сер.

Загальна питома гальмівна сила, кН

Максимальне значення коефіцієнта нерівномірності гальмівних сил коліс осі, %

Тривалість спрацювання робочої ГС на стенді, с

Зусилля на органі керування ГС не повинне перевищувати 490 Н для автомобілів категорії М 1 та 686 Н для інших категорій

Значення гальмівної сили для стоянкової гальмівної системи, кН

№ вим.

Друга вісь

Ліве колесо

Праве колесо

1.

2.

3.

Сер.

Зусилля на ручному органі керування стоянкової ГС не повинне перевищувати 392 Н для автомобілів категорії М 1 та 588 Н для КТЗ інших категорій

Контрольні питання

1. Поясніть характерні несправності гальм і причини їх виникнення?

2. Які бувають види випробувань ГС?

3. Яке обладнання використовується для перевірки гальм?

4. Поясніть будову гальмівного стенда?

5. Поясніть принцип роботи гальмівного стенда?

6. Яка методика проведення випробувань гальм?

7. Умови проведення перевірки ГС?

8. Умови проведення перевірки стоянкової ГС?

Лабораторна робота № 2

Тема: Діагностування систем живлення двигунів шляхом визначення вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах

Мета роботи:

Ознайомитись з основними шкідливими компонентами відпрацьованих газів (ВГ) двигунів, приладами для вимірювання, методикою визначення вмісту токсичних компонентів.

Завдання роботи:

Визначення концентрацій токсичних компонентів ВГ двигуна автомобіля.

Загальні відомості

Технічний стан приладів системи живлення і якість застосовуваного палива безпосередньо впливають на такі показники автомобіля, як потужність, економічність, можливість швидкого запуску двигуна, його надійність, а також на рівень токсичності відпрацьованих газів. Під токсичністю двигунів розуміють виділення ними токсичних або шкідливих речовин.

Джерелами шкідливих викидів двигунів внутрішнього згоряння є ВГ, картерні гази та випари з системи живлення. Серед цих джерел забруднення основним є ВГ. Основними шкідливими компонентами відпрацьованих газів є: оксид вуглецю СО, вуглеводні C_mH_n, оксиди азоту NO_x, сажа, сполуки свинцю і марганцю, канцерогенні речовини, зокрема, бенз/а/пірен.

Оксид вуглецю СО – це газ без кольору і запаху. Молекулярна маса його рівна 28, тобто дещо менша від маси повітря. Тому він легко поширюється в атмосфері, проникає у житлові приміщення. Внаслідок попадання в органи дихання проникає в кров і там накопичується. Тому недопустимо, щоб автомобіль з працюючим двигуном знаходився тривалий час в закритому приміщенні.

Вуглеводні C_mH_n, які є газоподібними частинками палива, що не згоріло, також мають токсичні властивості, вони шкідливо діють на центральну нервову і м`язову системи людини.

Оксиди азоту NO_x, вступаючи в реакцію з компонентами повітря, утворюють азотну кислоту, яка спричиняє сильну подразнюючу дію на слизові оболонки, а також на легені. Вважається, що оксиди азоту токсичніші в десять разів за оксид вуглецю.

Частинки сажі затримуються в легенях, викликаючи алергію. Сажа абсорбує велику кількість вуглеводневих сполук, і серед них найбільш небезпечний – бенз/а/пірен, який спричиняє онкологічні захворювання.

Під час діагностики автомобіля проводять перевірку якості робочого процесу двигуна аналізом складу ВГ за допомогою газоаналізуючої апаратури. Крім сприяння охороні навколишнього середовища, застосування таких приладів у технологічному процесі ТО і ремонту автомобілів зменшує витрату палива і сприяє отриманню оптимальної потужності двигуна.

Для визначення вмісту оксиду вуглецю, вуглеводнів та оксидів азоту у відпрацьованих газах бензинових двигунів, використовують газоаналізатори.

Діагностуванням системи живлення дизелів визначається димність відпрацьованих газів або вміст сажі.

При загальному діагностуванні системи живлення бензинових двигунів слід мати на увазі, що склад ВГ залежить не тільки від якості паливо-повітряної суміші, а й від працездатності системи запалювання. Тому остаточно дійти висновку про справність системи живлення можна тільки після діагностування системи запалювання.