ЗМІСТ

Лабораторна робота №1. Перевірка та визначення технічного стану гальмівної системи автомобілів…………………………………………………….4

Лабораторна робота № 2. Діагностування систем живлення двигунів шляхом визначення вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах……….10

Лабораторна робота №3. Перевірка та визначення технічного стану рульового керування та підвіски АТЗ………………………………………...

Лабораторна робота №4. Перевірка та регулювання фар автомобіля……...17

ДОДАТОК A…………………………………………………………………….28

ДОДАТОК Б……………………………………………………………….…….29

Список літератури…..…...………………………………………………30

Лабораторна робота №1

Тема: Перевірка та визначення технічного стану гальмівної системи автомобілів

Мета роботи:

Вивчити конструкцію, принцип роботи, методи діагностування технічного стану гальмівної системи (ГС) автомобілів.

Завдання роботи:

Визначити загальну питому гальмівну силу, коефіцієнт нерівномірності гальмівних сил коліс одної осі, тривалість спрацювання ГС.

Загальні відомості

Безпека руху автомобілів значною мірою залежить від технічного стану ГС. ГС повинна постійно й ефективно діяти, мати мінімальний час спрацювання і мінімальний шлях гальмування, забезпечувати плавність підвищення гальмівного зусилля, а також одночасність початку гальмування всіх коліс.

Загальними несправностями гальм є: слабка їхня дія, занос автомобіля при гальмуванні, заїдання гальмівних механізмів, «провалювання» гальмової педалі, гальмування автомобіля при відпущеній педалі.

Слабка дія гальм спричиняється зменшенням коефіцієнта тертя між гальмівними колодками і гальмівними дисками або барабанами внаслідок спрацювання або замаслювання фрикційних накладок. У разі несинхронного гальмування всіх коліс автомобіль заносить. Причинами несинхронного гальмування є: неоднакові зазори між фрикційними накладками, замаслювання накладок, спрацювання колісних гальмівних циліндрів або поршнів, нерівномірне спрацювання фрикційних накладок, негерметичність гальмівного привода одного з коліс автомобіля.

Заїдання гальмівних механізмів відбувається при обриві стяжних пружин гальмівних колодок, обриві заклепок фрикційних накладок, заклинювання поршнів у гальмівних циліндрах. У зимовий період трапляється заклинювання колодок унаслідок примерзання їх до гальмівних барабанів.

«Провалювання» гальмової педалі відбувається внаслідок недостатньої кількості рідини в ГС, при потраплянні повітря в гідросистему і несправності головного гальмівного циліндра.

Гальмування автомобіля при відпущеній педалі – наслідок нещільної посадки впускного клапана крана керування.

Технічний стан гальм визначають при загальному і по елементному діагностуванні. При загальному діагностуванні визначають шлях гальмування, сповільнення руху автомобіля, сумарне гальмівне зусилля та його розподіл між колесами автомобіля. Технічний стан ГС оцінюється методами дорожніх та стендових випробувань.

Дорожні випробування проводять на прямій, рівній, горизонтальній сухій ділянці дороги з асфальтобетонним покриттям. Показниками ефективності гальмівних систем є: гальмівний шлях або усталене сповільнення і час спрацювання гальмівної системи, а також здатність автомобілів зберігати стійкий прямолінійний рух при гальмуванні.

При стендових випробуваннях гальмівні властивості автомобіля оцінюють за питомою загальною гальмівною силою, часом спрацювання гальмівної системи, коефіцієнтом нерівномірності гальмівних сил.

Поелементне діагностування гальм проводять після загального в разі відхилення результатів від технічних умов. При цьому визначають хід педалі гальма, тиск у системі гідропривода, зазор між фрикційними накладками та інші параметри.

Лабораторно-діагностичне обладнання

Для стендових випробувань використовується роликовий гальмівний стенд Safelane truck.

Стенд відноситься до роликових стендів силового типу, в основі роботи якого лежить принцип вимірювання гальмівної сили, яка передається від коліс автомобіля через ролики балансирному електродвигуну. Гальмівна сила сприймається тензометричним датчиком, з наступною обробкою результатів на ЕОМ і видачею їх на екран монітора і принтер.

Стенд представляє собою стаціонарну конструкцію і включає в себе (рис.1) :

1 і 2 – два однакових опорних пристрої (лівий і правий);

3 – пристрої вагові;

4 – силова шафа;

5 – стійка керування з пультом дистанційного керування;

6 – інформаційне табло;

Принцип роботи гальмівного стенда полягає в примусовому обертанні коліс одної осі автомобіля від опорних роликів і вимірювання сил, які виникають на поверхні роликів при гальмуванні.

Перед в’їздом осі автомобіля на опорні пристрої відбувається вимірювання ваги осі на ваговій платформі.

Опорні ролики приводяться в обертальний рух з заданою швидкістю від балансирного двигуна. Реактивні моменти, які виникають при гальмуванні передаються на датчики, які виробляють електричні сигнали, пропорційні гальмівній силі на роликах. Сигнали від датчиків надходять на стійку керування, де обробляються робочою програмою і результати вимірювання виводяться на екран або принтер.

Рисунок 1 – Гальмівний стенд

Методика виконання роботи

Перевірка ГС складається з :

- візуального огляду її вузлів та деталей;

- перевірка ефективності гальмування методом стендових випробувань.

Огляд вузлів і деталей проводиться на нерухомому транспортному засобі. В ГС не дозволена наявність деталей із тріщинами і залишковою деформацією, відсутність герметичності гальмівного привода та непередбачений конструкцією контакт його трубопроводів з елементами автомобіля.

Рівень гальмівної рідини в резервуарі гідравлічного або пневмо-гідравлічного привода має відповідати вимогам інструкції з експлуатації.

Показники ефективності гальмування робочої гальмівної системи за методом стендових випробувань наведені в таблиці 1.

На роликовому гальмівному стенді автомобіль випробовується у стані максимальної маси або з частиною цієї маси, яка відповідає навантаженню на випробовувану вісь. Зусилля на органі ГС має бути не більше ніж 490 Н для автомобілів категорії М₁ та 686 Н для автомобілів інших категорій. Автомобілі випробовуються з “холодними” гальмівними механізмами (температура на поверхні тертя гальмівного диска або барабана складає менше 100⁰С). Шини автомобіля мають бути чисті та сухі, без сторонніх предметів у протекторі. Тиск повітря повинен відповідати вимогам інструкції з експлуатації. Автомобілі, ефективність ГС яких залежить від роботи двигуна, випробовують під час роботи у режимі мінімальної частоти обертання колінчастого вала.

Таблиця 1 – Показники ефективності гальмування робочої гальмівної системи за методом стендових випробувань

Категорія КТЗ	Загальна питома гальмівна сила (γг), не менше ніж	Коефіцієнт нерівномірності гальмівних сил коліс осі, %, не більше ніж	Тривалість спрацьовування ГС на стенді, с, не більше ніж 7), 8)
М1, M1G	0,50	30	0,8 6)
M2, M2G, M3, M3G	0,50 1)
N1, N1G	0,50 2)
N2, N2G, N3, N3G	0,45 3)
О1,О2, О3, О4	0,43 4), 5)
1) Для КТЗ, не обладнаних антиблокувальною ГС, γг ≥ 0,48. 2) Для КТЗ, випуску до 1988 р., γг ≥ 0,45. 3) Для КТЗ, випуску до 1988 р., γг ≥ 0,43. 4) Для КТЗ, випуску до 1988 р., γг ≥ 0,40. 5) Для КТЗ з інерційною РГС γг ≥ 0,40 (за значенням штовхального зусилля в зчіпному пристрої, Н, не більше ніж: для причепів із центральною чи спареними осями — 0,1 х Мa x g, для двоосьових причепів — 0,067 х Мa x g). 6) Для КТЗ із гідравлічним приводом — не більше ніж 0,5 с. 7) Крім КТЗ категорії О з інерційною РГС. 8) Для КТЗ, випуску до 1988 р., можливе збільшення нормативу тривалості спрацьовування на 10 %.

Методика проведення стендових випробувань ГС :

- встановити колеса першої осі на ролики стенда;

- під’єднати датчик зусилля на педалі;

- двигун автомобіля має працювати і від’єднаний від трансмісії (КП в нейтральному положенні);

- ролики стенда розкручують колеса;

- натиснути на педаль гальма, збільшуючи зусилля до блокуваня коліс;

- стенд вимірює гальмівні сили кожного колеса і передає значення на комп’ютер, який визначає нерівномірність гальмівних сил та показує зусилля на педалі гальма;

- повторити випробування наступної осі автомобіля;

- визначити питому гальмівну силу ГС:

,

де – сума максимальних гальмівних сил усіх коліс автомобіля, Н;

g – приcкорення вільного падіння, м/с²;

n – кількість коліс ДТЗ.

Коефіцієнт нерівномірності гальмівних сил коліс будь-якої осі:

,

де: Р_тл, Р_тп – гальмівні сили, відповідно, лівого та правого коліс однієї осі, Н;

Р _{тлп max} – значення гальмівної сили, найбільше з Р_тл чи Р_тп , Н.

Перевірити стоянкову гальмівну систему.

Орган керування стоянковою ГС має фіксуватися у всіх положеннях, передбачених конструкцією автомобіля.

Визначити загальну питому гальмівну силу стоянкової ГС (метод стендових випробувань). Значення загальної питомої гальмівної сили наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 – Значення загальної питомої гальмівної сили

Тип КТЗ	Категорія КТЗ (тягача)	Стан навантаження	Загальна питома гальмівна сила (γг), не менше ніж
Одиночні	М	максимальна маса	0,16
	N	максимальна маса	0,16
Автопоїзди	M, N	максимальна маса	0,12 1)
	М, N
1) За відсутності СГС у причепа — за умови увімкнення лише стоянкової ГС тягача.

Умови проведення стендових випробовувань стоянкової ГС:

Зусилля на ручному органі керування має бути не більше ніж 392 Н для автомобілів категорії М₁ та 588 Н для автомобілів інших категорій. Зусилля на ножному органі керування має бути не більше ніж 490 Н для автомобілів категорії М₁ та 687 Н для автомобілів інших категорій.

Перевірити герметичність пневматичного або пневмогідравлічного привода гальмівної системи.

Герметичність визначається після ввімкнення двигуна секундоміром при наростанні тиску повітря до 0,7-0,8 МПа. Після цього вимкнути двигун і манометром визначити величину падіння тиску, а секундоміром – час.

Допускається зниження тиску стисненого повітря у ресиверах пневматичного або пневмогідравлічного привода не більше ніж 0,05 МПа (0,5кг/см² ) протягом 30 хв у разі вільного положення органу керування ГС, або 15 хв у разі повного приведення в дію органу керування ГС. Місце витоку повітря визначається візуально.

Отримані результати занести до таблиці 3.

Зробити висновок.