Вимоги до висновків

Викладають найважливіші наукові та практичні результати, що отримані при написанні МДР.

Загальний обсяг висновків до МДР близько 3-5 сторінок. Висновки до розділу - не більше 3 сторінок.

Текст висновків має підтвердити здатність автора диплом­ної роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання. Загальні висновки не можуть відтворювати текст висновків до розділу, вони лаконічно узагальнюють результати дослідження всієї МДР. Висновки подаються у формі нумерованого списку.

Рекомендовано починати висновки реченням: «На основі дослідження, проведеного в магістерській дипломній роботі, можна зробити такі висновки:

1.

2.

3. і т.д.»

або «Дослідження, проведені в магістерській дипломній роботі, дають змогу зробити такі висновки:

1.

2. і т.д.»

Студент повинен стисло охарактеризувати проведений аналіз діяльності підприємства, узагальнити власні пропозиції, оцінити їх практичне значення та ефективність, виокремити власний внесок в економічну теорію та практику господарювання.

1.4. Вимоги до оформлення магістерської дипломної роботи Загальні вимоги

Магістерська дипломна робота має бути виконана комп’ютерним набором на одній стороні аркушів стандартного білого паперу формату А4 (210 × 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали з ви­ко­рис­танням шрифту Times New Roman, розмір – 14 пт. Абзацний відступ – 1,25 см.

Текст розміщується на сторінці з дотриманням розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм.

Магістерська дипломна робота починається з титульного аркуша, який оформляється за зразком, наведеним у додатку Д.

За титульним аркушем послідовно розташовуються: індивідуальне завдання на МДР, відгук наукового керівника, зовнішня рецензія, довідка про впровадження (за наявності), реферат, зміст, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

Номер сторінки проставляється внизу, по центру сторінки (починаючи зі Вступу з 3-ї (або 4-ї) сторінки).

Текст основної частини поділяють на розділи.

Заголовки основних структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ...», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру) напівжирним. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним (з абзацу по ширині). Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Кожну структурну частину дипломної роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» починають з нової сторінки.

Розділи позначаються однією арабською цифрою (наприклад РОЗДІЛ 1.), після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 1.1.; 1.2. або 2.1.; 2.2. і т.д. Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Усі заголовки формулюються лаконічно. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2-м інтервалам. У кінці заголовків крапок не ставлять.

Відстань між двома заголовками робиться такою, як у тексті. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (2 рядки при міжрядковому інтервалі 1,0).

Для тих випадків, коли кінець одного і початок іншого підрозділу розміщуються на одній сторінці відстань між текстом і заголовком наступного підрозділу дорівнює трьом міжрядковим інтервалам (3 рядки при міжрядковому інтервалі 1,0).

У змісті дипломної роботи зазначають початкові сторінки кож­ного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті та тексті мають бути тотожними.

Перелік скорочень символів і спеціальних термінів включається до дипломної роботи тоді, коли застосовуються не загальновживані (вузь­коспеціальні) скорочення, символи і терміни, якщо загальна їх кількість – понад 20 і кожне із них повторюється у тексті не менше, як 3–5 разів. Скорочення, символи і терміни розміщуються у переліку стовпчи­ком, у якому ліворуч приводять символ або спеціальний термін, а праворуч – його деталізоване розшифрування. Якщо у роботі кількість скорочень, символів, термінів менше за 20 і кожне із них повто­рю­єть­ся не більше 3–5 разів, перелік окремо не складається. Детальне роз­шифрування їх наводиться у вигляді примітки при першому згаду­ван­ні у роботі або безпосередньо у тексті (в дужках).

Наприкінці роботи після списку використаних джерел студент про­ставляє особистий підпис та дату завершення виконання дипломної роботи.

Текст

Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до форми своєї роботи, суттєво залежатиме її якість, а отже, і підсумкова оцінка.

Магістерська дипломна робота має бути виконана з додержанням усіх вимог, що висуваються до наукових публікацій.

МДР виконується українською мовою.

Використовується науковий стиль викладення матеріалу, особливостями якого є:

• формально-логічний спосіб викладення матеріалу, наявність міркувань, що сприяють доказу істини, обґрунтуванню основних висновків дослідження;

• смислова завершеність, цілісність та зв’язність думок;

• цілеспрямованість, відсутність емоційного забарвлення наукового тексту;

• об’єктивність викладу, смислова точність, стислість, ясність;

• необхідність використання спеціальної термінології.

Слід уважно підходити до вживання наукових термінів та визначень, посилаючись при цьому на авторитетні джерела (довідкові та нормативні видання, монографії, наукові статті).

Щоб уникнути суб’єктивних суджень і закцентувати увагу на предметі висловлювання, в тексті слід застосовувати виклад від третьої особи («автор рекомендує…») або від першої особи множини («на нашу думку…», «зазначимо, що…»), часто використовують безіменну форму подачі інформації («як було сказано…»).

Текст дипломної роботи слід старанно вичитати та перевірити на наявність помилок.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, подається в табличній формі. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст і розміщується по центру. Усі таблиці слід нумерувати. Праворуч і вище від назви таблиці пишуть курсивом слово «Таблиця» та її порядковий номер. Знак № перед цифрою не ставиться. Назву таблиці наводять жирним шрифтом.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі (наприклад: Таблиця 1.3 — третя таблиця першого розділу).

У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку правруч над перенесеною частиною пишуть слова «Продовження табл.» і вказують її номер (наприклад: «Продовження табл. 1.2»).

Оформлюючи таблицю, слід дотримуватися певного співвідношення її частин. Ширина боковика має бути не більше 1/3 загальної ширини таблиці, а висота шапки таблиці — не більше 1/3 висоти таблиці. Графи (колонки) нумеруються тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю розташовують на кількох сторінках. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Якщо рядки або графи (колонки) таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, чи переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її шапку заміняти відповідними номерами граф (колонок).

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Заголовок кожної графи в шапці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Тип шрифту — Times New Roman, розмір кеглю – 8-14 пт залежно від прозміщення та обсягу інформаії, міжрядковий інтервал — 1,0.

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх вносять у заголовок таблиці, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандартів.

Усі таблиці, в яких наведено облік (кореспонденцію рахунків) тих чи інших операцій, повинні мати однакову початкову назву (наприклад, Відображення в обліку операцій з … або Кореспонденція рахунків з обліку …) Назви аналітичних таблиць повинні бути стислими і відображати зміст інформації у таблиці, назву суб’єкта дослідження, період за який наводиться інформації. Не рекомендується назву аналітичних таблиць розпочинати словами «Аналіз показників…».

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, в другому – боковик, або проставляється нумерація назв боковика і граф (колонок) таблиці. В тексті магістерської дипломної роботи мають бути посилання на всі таблиці. Таблицею підрозділ не завершується, а робиться загальний висновок до підрозділу.