- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Медична біологія. Місце та завдання біології.
- •Визначення поняття життя на сучасному рівні розвитку біологічної науки. Форми, основні властивості та рівні організації живого.
- •Основні властивості життя.
- •Функціональні характеристики гена:
- •Основні компоненти клітини.
- •Життєвий цикл клітини. Види поділу клітини.
- •Розмноження організмів як одна з універсальних властивостей живого. Гаметогенез та запліднення.
- •Генетика: предмет, завдання, основні терміни і поняття.
- •Моногібрідне схрещування.
- •Неповне домінування (проміжне успадкування)
- •Аналізуюче схрещування
- •Дигібридне схрещування
- •Генеалогічний метод.
- •Умовні позначення, які використовують під час складання родоводу людини
- •Цитогенетичний метод
- •Метод виявлення статевого хроматину
- •Близнюковий метод
- •Біохімічний метод
- •Метод дерматогліфіки
- •Популяційно-статистичний метод
- •Метод днк-діагностики
- •Пренатальна діагностика
- •Мінливість організмів. Форми мінливості: модифікаційна, комбінована, мутаційна.
- •Мутації.
- •Геномні мутації
- •Хромосомні мутації
- •Генні мутації
- •Мутагенні фактори: фізичні, хімічні, біологічні. Екологічні та медико-біологічні наслідки аварії на Чорнобильській аес.
- •Спадкові хвороби, їх класифікація. Профілактика спадкової патології.
- •Моногенні молекулярні хвороби людини.
- •Автосомно-рецесивні хвороби
- •Автосомно-домінантні хвороби
- •Хвороби, зчеплені зі статтю
- •Хромосомні хвороби
- •Профілактика спадкових захворювань.
- •Етапи ембріонального розвитку.
- •Вплив умов життя матері на розвиток зародка і плода. Тератогенні фактори середовища. Природжені вади та набуті аномалії розвитку.
- •Періодизація та особливості росту й розвитку людини.
- •Еволюція органічного світу
- •Виникнення вчення Чарлза Дарвіна
- •Основні положення вчення
- •Походження та еволюція паразитизму.
- •Класифікація паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна.
- •Шляхи проникнення паразита в організм людини
- •Механізми передачі паразита
- •Характерні риси і класифікація підцарства Найпростіші. Тип Саркоджгутикові (Саркомастигофори) клас Справжні амеби
- •Амеба кишкова
- •Амеба ротова
- •Амеба дизентерійна (збудник амебіазу)
- •Тип Саркоджгутикові (Зоомастигофори) клас Тваринні джгутикові
- •Трипаносоми
- •Лейшманії
- •Лямблія
- •Тип Апікомплексні клас Споровики
- •Токсоплазма
- •Малярійний плазмодій
- •Тип Війконосні клас Щілиннороті (Тип Ціліофори, клас Сітостомати)
- •Тема: Плоскі черві, їх медичне значення.
- •Медична гельмінтологія
- •Тип Плоскі черви.
- •Сисун печінковий
- •Котячий сисун
- •Ланцетоподібний сисун
- •Легеневий сисун
- •Ціп’як бичачий
- •Ціп’як свинячий
- •Широкий стьожак
- •Ехінокок
- •Альвеокок
- •Карликовий ціп’як
- •Тема: Членистоногі, їх медичне значення.
- •Медична арахноентомологія
- •Клас Павукоподібні
- •Скорпіони
- •Тарантул
- •Каракурт
- •І ксодові кліщі
- •Коростяний свербун
- •Клас Комахи
- •Таргани
- •Москіти
- •Тема: Охорона праці в галузі.
- •Завдання держави щодо охорони життя та здоров’я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.
- •Перелік нормативно-правових документів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності:
- •Заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та професійної діяльності в системі медичної біології.
Трипаносоми
Трипаносоми викликають тропічні захворювання, яким властиві пропасниця, висипка, запалення лімфотичних вузлів і сильне виснаження організму. Відомі африканський і американський трипаносомози людини. Переносники: муха цеце, клопи.
Лейшманії
Переносники – москіти. Розрізняють вісцеральний та шкірний лейшманіоз
Клініка. Вісцеральний: інкубаційний період – від 10 днів до 2-х років. Спочатку
з’являється невелика папула рожевого кольору в місці укусу москіта, потім – слабкість, нездужання, зниження апетиту, поступове підвищення температури тіла, тривала лихоманка
Шкірний: інкубаційний період – від 3-8 місяців до 5 років. У місці укусу
москіта виникає плоский горбик, поступово він збільшується, покривається лускатою коркою, при видаленні якої утворюється виразка.
Діагностика: виявлення паразитів у мазках клітин червоного кісткового мозку, у товстій краплі крові, посів матеріалу зі шкіри, серологічні проби.
Трихомонади
В організмі людини існують три види трихомонад: кишкова, ротова, сечостатева.
Зараження кишкової трихомонадою відбувається через забруднену фекаліями воду або їжу. Локалізується у товстій кишці. Ротова локалізується у ротовій порожнині.
Сечостатева або піхвова трихомонада є збудником урогенітального трихомонозу. Паразитує тільки в людини. Передається від однієї людини до іншої тільки у вологому середовищі. У зовнішньому середовищі паразит швидко гине.
Основні шляхи зараження: при статевих контактах, через вологі рушники, губки, через гунекологічні й урологічні інструменти.
Патогенна дія: запалення слизової оболонки сечостатевих шляхів.
Клініка: Через 3-30 днів після зараження з’являються серозно-гнійні виділення з піхви, що супроводжується свербіжем, печією в діялнці статевих органів. Виділення вязкі, пінисті, жовто-зеленого кольору. У чоловіків може перебігати безсимптомно, що сприяє поширенню хвороби. Іноді виявляється виділенням крапель серозної рідини з уретри.
Діагностика: мазки з піхви та уретри.
Лікування: Застосовують антипротозойні препарати (метронідазол (тинідазол, трихопол) або флагіл. Статевих партнерів лікують одночасно.
Профілактика: відмова від безладних статевих стосунків, використання презервативів.
Лямблія
Збудник лямбліозу. Існує у двох формах: трофозоїт і циста. Паразитує тільки в людини.
Локалізація: слизова оболонка верхніх відділів тонкої кишки.
Патогенна дія: порушують процеси всмоктування та травлення, сприяють розвитку запалення жовчного міхура і жовчних протоків, викликають токсично-алергічні процеси.
Клініка: інкубаційний період – 10-15 днів.Переважає безсимптомне носійство. При масивній інвазії – нудота, болі в животі (іноді виникають у нічний час і супроводжуються позивом на дефекацію), рідкі випорожнення, слабкість, швидка втомлюваність, плаксивість, запаморочення, головні болі і болі в серці. Можуть бути алергічні прояви у вигляді шкірного свербежу, кропивниці, астматичних бронхітів.
Діагностика: дослідження калу, дуоденальне зондування.
Лікування: застосовують антипротозойні препарати – метронідазол, фуразолідон.
Профілактика: дотримання санітарно-гігієнічних правил – миття рук, кипятіння води, захист продуктів від мух і тарганів.
5
