- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Медична біологія. Місце та завдання біології.
- •Визначення поняття життя на сучасному рівні розвитку біологічної науки. Форми, основні властивості та рівні організації живого.
- •Основні властивості життя.
- •Клітина – елементарна структурно-функціональна одиниця живого. Хімічний склад клітини. Про- та еукаріотичні клітини.
- •Життєвий цикл клітини. Види поділу клітини.
- •Розмноження організмів як одна з універсальних властивостей живого. Гаметогенез та запліднення.
- •Характеристика нуклеїнових кислот.
- •Реплікація днк.
- •Генетичний код, його властивості.
- •Функціональні характеристики гена:
- •Генетика: предмет, завдання, основні терміни і поняття.
- •Моногібрідне схрещування.
- •Неповне домінування (проміжне успадкування)
- •Аналізуюче схрещування
- •Дигібридне схрещування
- •Хромосоми. Хромосомна теорія спадковості. Успадкування статі у людини. Успадкування зчеплених зі статтю захворювань.
- •Успадкування статі у людини.
- •Ознаки, зчеплені зі статтю.
- •Тип успадкування деяких хвороб людини, зумовлених генами, локалізованими в х-хромосомі.
- •Групова належність крові за системою ав0
- •Мінливість організмів. Форми мінливості: модифікаційна, комбінована, мутаційна.
- •Мутації.
- •Геномні мутації
- •Хромосомні мутації
- •Генні мутації
- •Мутагенні фактори: фізичні, хімічні, біологічні.
- •Генеалогічний метод.
- •Умовні позначення, які використовують під час складання родоводу людини
- •Цитогенетичний метод
- •Метод виявлення статевого хроматину
- •Близнюковий метод
- •5 Біохімічний метод
- •Метод дерматогліфіки
- •Популяційно-статистичний метод
- •Метод днк-діагностики
- •Пренатальна діагностика
- •Спадкові хвороби, їх класифікація.
- •Моногенні молекулярні хвороби людини.
- •Автосомно-рецесивні хвороби
- •Хвороби, зчеплені зі статтю
- •Профілактика спадкових захворювань.
- •Хромосомні хвороби
- •Пренатальна діагностика
- •Походження та еволюція паразитизму.
- •Класифікація паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна.
- •Шляхи проникнення паразита в організм людини
- •Механізми передачі паразита
- •Характерні риси і класифікація підцарства Найпростіші. Тип Саркоджгутикові (Саркомастигофори) клас Справжні амеби
- •Амеба кишкова
- •Амеба ротова
- •Амеба дизентерійна (збудник амебіазу)
- •Тип Саркоджгутикові (Зоомастигофори) клас Тваринні джгутикові
- •Трипаносоми
- •Лейшманії
- •Лямблія
- •Тип Апікомплексні клас Споровики
- •Токсоплазма
- •Малярійний плазмодій
- •Тип Війконосні клас Щілиннороті (Тип Ціліофори, клас Сітостомати)
- •Тема: Медична гельмінтологія. Плоскі та Круглі черви- паразити людини.
- •Медична гельмінтологія
- •Плоскі черви – паразити людини.
- •Сисун печінковий
- •Котячий сисун
- •Ланцетоподібний сисун
- •Легеневий сисун
- •Ціп’як бичачий
- •Ціп’як свинячий
- •Широкий стьожак
- •Ехінокок
- •Альвеокок
- •Карликовий ціп’як
- •Круглі черви – паразити людини.
- •Аскарида людська
- •Гострик
- •Волосоголовець людський
- •Анкілостома
- •Некатор
- •Трихінела
- •Медична арахноентомологія
- •Клас Павукоподібні
- •Скорпіони
- •Тарантул
- •Каракурт
- •І ксодові кліщі
- •Коростяний свербун
- •Клас Комахи
- •Таргани
- •Москіти
Характеристика нуклеїнових кислот.
Нуклеїнові кислоти – унікальні молекули, необхідні кожній клітині для збереження і передачі генетичної інформації. Нуклеїнові кислоти забезпечують процеси синтезу білків, а цим, у свою чергу, визначається характер обміну речовин, закономірності росту й розвитку, явища спадковості й мінливості. Вперше нуклеїнові кислоти були виявлені Ф.Мішером у 1869 році.
Нуклеїнові кислоти існують у вигляді двох типів: дезоксірибонуклеїнова кислота (ДНК) та рибонуклеїнова кислота (РНК). Роль нуклеїнових кислот величезна. ДНК містить генетичну інформацію і визначає специфічні особливості білків, за допомогою ДНК здійснюється передача спадкових особливостей клітини. Молекула ДНК складається з двох ланцюгів, закручених у спіраль. Кожен ланцюг ДНК – це полімер, мономерами якого є нуклеотиди. У склад нуклеотида входять вуглевод (дезоксірибоза), фосфорна кислота та азотиста основа. Азотиста основа буває чотирьох типів: аденін (А), гуанін (Г), тімін (Т), цитозін (Ц). Аденін і тімін, а також цитозін і гуанін комплементарні. Тому завжди можна визначити порядок розташування нуклеотидів у одному ланцюгі, якщо відомо розташування у іншому.
В 1950 році Ервін аргафф сформулював положення щодо структури ДНК:
Молярна частка пуринів (аденіну і гуаніну) дорівнює молярній частці пірамідинів (цитозину і тиміну), кількість аденіну і цитозину дорівнює кількості гуаніну і тиміну
А+Г=Ц+Т
А=Т; Г=Ц
Спадкова інформація зберігається в молекулі ДНК. Проте ДНК не бере участі в життєдіяльності клітин. Роль посередників у передачі спадкової інформації від ДНК у цитоплазму відіграють рибонуклеїнові кислоти. Взаємовідносини ДНК, РНК і білків можна представити у вигляді схеми
Д
НК
РНК білок
РНК мають вигляд довгих нерозгалужених полімерних молекул, що складаються з одного ланцюга. РНК приймає участь у біосинтезі білка. Це полімер, який побудован з нуклеотидів. Замість дезоксирибози у РНК присутня рибоза. Замість тіміну у РНК міститься урацил (У). РНК – полімер рибонуклеотидів, що складаються із фосфорної кислоти, рибози й азотистих основ (аденін, гуанін, цитозин, урацил). В синтезованій молекулі аденін ДНК комплементарний урацилу РНК, а гуанін – цитозину.
Існують три вида РНК:
інформаційна РНК ( молекули інформаційної РНК несуть закодовану інформацію первинної структури білків у цитоплазму, де прикріплюються до рибосом і реалізують цю інформацію);
транспортна РНК (молекули транспортної РНК утворюються на спеціальних генах. Вони короткі, однониткові, мають форму листка конюшини. Молекули тРНК переносять до місць синтезу білків тільки відповідні їм амінокислоти з цитоплазми);
рибосомна РНК (міститься у рибосомах, приймає участь у синтезі білка).
Нуклеотидом є і аденозинтрифосфорна кислота. До складу молекули АТФ входять азотиста основа аденін, вуглевод рибоза та три остатки фосфорної кислоти. АТФ має важливе значення у перетворенні енергії клітини. Синтезуя АТФ, клітина накопичує енергію, яку можна використовувати у подальшому в процесі її життєдіяльності.
2
