Коростяний свербун

Коростяний свербун – збудник скабієсу.

Життєвий цикл: Зараження відбувається при контакті з хворим, через постільну білизну, предмети побуту.

Локалізація: епідерміс.

Патогенна дія: руйнування клітин шкірного епідермісу.

Клініка: Шкірний свербіж, що посилюється ввечері і вночі, коли діяльність кліща активізується. На початку хвороби в малочутливих ділянках шкіри сверблячка відсутня. Уздовж ходів спостерігаються темні крапки – вентиляційні отвори.

Лікування: Застосовують маслянисті антипаразитарні лікарські засоби, які наносять на шкіру (бензилбензоат) і змивають через 14-24 год.

Профілактика: Дотримання правил особистої гігієни.

3

Клас Комахи

Комахи – численний клас типу членистоногих: кількість видів понад 1 млн., що становить 70% від загальної кількості існуючих видів тварин. Багато видів комах є паразитами тварин і людини. У класі комах трапляються й отруйні форми.

Особливо важливе медичне значення мають комахи – переносники збудників різних інфекційних та інвазійних хвороб людини. До класу Комах належать: ряд Воші, ряд Блохи, ряд Клопи, ряд Тарганові,ряд Двокрилі (комарі), мухи.

Таргани

Розвиток відбувається з неповним перетворенням. Таргани всеїдні. Самка відкладає кокон (оотеку) з яйцями (близько 20). Таргани є механічними переносниками кишкових інфекцій, здатні переносити цисти найпростіших і яйця гельмінтів.

Засоби боротьби з тарганами: санітарний благоустрій житла, отруйні харчові приманки чи інсектициди, фізичні (температура) і механічні (пастки) засоби, біологічна зброя, використання бактерій, патогенних для тарганів.

Мухи

Належать до ряду двокрилих. Найбільше значення в медичній паразитології має муха кімнатна. Ротовий апарат лижучо-смоктального типу. Розвиток відбувається з повним перетворенням. Кімнатна муха може перенести на поверхні свого тіла до 6 млн різних мікроорганізмів, а в її травній системі їх міститься ще до 28 млн. Вони здатні поширювати збудників дизентерії, поліомієліту, гепатиту А, харчових токсикоінфекцій, черевного тифу.

Засоби боротьби з мухами: благоустрій населених пунктів, будівництво збиральників сміття і каналізації, оброблення місць скупчення личинок інсектицидами.

Комарі

Комарі належать до ряду двокрилих. Ротовий апарат колючо-смоктальний. Розвиток відбувається з повним перетворенням. Є переносниками збудників японського енцефаліту, туляремії, сибірки й багатьох інших хвороб.

Засоби боротьби з комарами: осушення боліт, засипання дрібних ям, каналів, старих кар’єрів; використання природних ворогів (кажани, качки, рибка гамбузія, збудники грибкових, бактеріальних і вірусних хвороб); оброблення водойм інсектицидами, які застосовують і для боротьби з дорослими комахами в місцях їх скупчення; використання засобів індивідуального захисту.

Москіти

Двокрилі комахи з коротким колючо-смоктальним хоботком. Розвиток відбувається з повним перетворенням. Москіти – настирливі кровососи. Їх численні укуси болючі, зумовлюють сильний свербіж і біль, які зберігаються впродовж кількох годин. На шкірі утворюються папули, іноді пухирці. Люди втрачають апетит, сон, у деяких підвищується температура, спостерігається загальна слабкість, знижується працездатність. Москіти є специфічними переносниками лейшманій, москітної гарячки, бартонельозу.

Заходи боротьби з москітами: дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил утримання приміщень і будівель, оброблення інсектицидами внутрішніх і зовнішніх поверхонь житлових приміщень і господарських будівель з метою знищення комах.

Блохи

Дрібні безкрилі кровосисні комахи. Ротовий апарат колючо-смоктальний. Найбільш відома блоха людська. Живе в тріщинах підлоги, під плінтусами й за шпалерами. Є переносником збудників чуми і прокази, щурячого висипного тифу.

Засоби боротьби з блохами: утримання у чистоті житла й службових приміщень, забезпечення їх непроникності для гризунів; широке використання різних інсектицидів й засобів, що знищують гризунів; використання репелентів, якими просочують одяг і постільні речі.

Воші

Воші – постійні ектопаразити ссавців і людини. У людини паразитують три види вошей: головна, одежна, лобкова.

Локалізація: Головна воша живе на влосяних ділянках тіла. Одежна – у складках нижньої ьілизни. Лобкова – на волоссі лобка, на боодах, вусах, віях та інших ділянках тіла, покритих волосям (за винятком волосистої частини голови).

Життєвий цикл: Живляться кровю 5-8 разів на добу, тривалість живлення 3-10 хв. При відкладанні яєць спочатку видавлюється клейка речовина, що прикріплює гниду до волосся або до ниток одягу. Термін розвитку личинки в яйці залежить від температури і вологості (мінімальний при температурі 36-37^оС - 4-8 днів). Тривалість життя за оптимальний умов 17-46 днів.

Медичне значення: Головна й одежна воші – збудники педикульозу. Слина вошей викликає свербіж; при великій завошивленості на шкірі зявляються пігментні плями в місцях укусів, шкіра стає товстою, грубіє. Воші є переносниками збудників висипного і вошивого поворотного тифів, окопної волинської лихоманки.

Профілактика: дотримання правил особистої гігієни.

41