- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Медична біологія. Місце та завдання біології.
- •Визначення поняття життя на сучасному рівні розвитку біологічної науки. Форми, основні властивості та рівні організації живого.
- •Основні властивості життя.
- •Клітина – елементарна структурно-функціональна одиниця живого. Хімічний склад клітини. Про- та еукаріотичні клітини.
- •Життєвий цикл клітини. Види поділу клітини.
- •Розмноження організмів як одна з універсальних властивостей живого. Гаметогенез та запліднення.
- •Характеристика нуклеїнових кислот.
- •Реплікація днк.
- •Генетичний код, його властивості.
- •Функціональні характеристики гена:
- •Генетика: предмет, завдання, основні терміни і поняття.
- •Моногібрідне схрещування.
- •Неповне домінування (проміжне успадкування)
- •Аналізуюче схрещування
- •Дигібридне схрещування
- •Хромосоми. Хромосомна теорія спадковості. Успадкування статі у людини. Успадкування зчеплених зі статтю захворювань.
- •Успадкування статі у людини.
- •Ознаки, зчеплені зі статтю.
- •Тип успадкування деяких хвороб людини, зумовлених генами, локалізованими в х-хромосомі.
- •Групова належність крові за системою ав0
- •Мінливість організмів. Форми мінливості: модифікаційна, комбінована, мутаційна.
- •Мутації.
- •Геномні мутації
- •Хромосомні мутації
- •Генні мутації
- •Мутагенні фактори: фізичні, хімічні, біологічні.
- •Генеалогічний метод.
- •Умовні позначення, які використовують під час складання родоводу людини
- •Цитогенетичний метод
- •Метод виявлення статевого хроматину
- •Близнюковий метод
- •5 Біохімічний метод
- •Метод дерматогліфіки
- •Популяційно-статистичний метод
- •Метод днк-діагностики
- •Пренатальна діагностика
- •Спадкові хвороби, їх класифікація.
- •Моногенні молекулярні хвороби людини.
- •Автосомно-рецесивні хвороби
- •Хвороби, зчеплені зі статтю
- •Профілактика спадкових захворювань.
- •Хромосомні хвороби
- •Пренатальна діагностика
- •Походження та еволюція паразитизму.
- •Класифікація паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна.
- •Шляхи проникнення паразита в організм людини
- •Механізми передачі паразита
- •Характерні риси і класифікація підцарства Найпростіші. Тип Саркоджгутикові (Саркомастигофори) клас Справжні амеби
- •Амеба кишкова
- •Амеба ротова
- •Амеба дизентерійна (збудник амебіазу)
- •Тип Саркоджгутикові (Зоомастигофори) клас Тваринні джгутикові
- •Трипаносоми
- •Лейшманії
- •Лямблія
- •Тип Апікомплексні клас Споровики
- •Токсоплазма
- •Малярійний плазмодій
- •Тип Війконосні клас Щілиннороті (Тип Ціліофори, клас Сітостомати)
- •Тема: Медична гельмінтологія. Плоскі та Круглі черви- паразити людини.
- •Медична гельмінтологія
- •Плоскі черви – паразити людини.
- •Сисун печінковий
- •Котячий сисун
- •Ланцетоподібний сисун
- •Легеневий сисун
- •Ціп’як бичачий
- •Ціп’як свинячий
- •Широкий стьожак
- •Ехінокок
- •Альвеокок
- •Карликовий ціп’як
- •Круглі черви – паразити людини.
- •Аскарида людська
- •Гострик
- •Волосоголовець людський
- •Анкілостома
- •Некатор
- •Трихінела
- •Медична арахноентомологія
- •Клас Павукоподібні
- •Скорпіони
- •Тарантул
- •Каракурт
- •І ксодові кліщі
- •Коростяний свербун
- •Клас Комахи
- •Таргани
- •Москіти
Ланцетоподібний сисун
Збудник дикроцеліозу.
Життєвий цикл відбувається на суші. Головний хазяїн – рослиноїдні тварини, перш за все – кози й вівці, рідко – людина. Яйця виділяються фекаліями хворого в навколишнє середовище. Зараження людини й тварин відбувається при випадковому проковтуванні уражених мурах з овочами й зеленню.
Профілактика: миття овочів і фруктів перед споживанням з метою запобігання проковтування інвазійних мурах, ветеринарний контроль за тваринами, виявлення й лікування хворих свійських тварин.
Легеневий сисун
Збудник парагонімозу.
Життєвий цикл відбувається у водному середовищі. Переносники – водні молюски, прісноводні раки, краби й креветки. Головний хазяїн – людина, хижі й всеїдні ссавці (кішка, собака, ведмідь, свиня). Людина може заразитися під час вживання ракоподібних у сирому вигляді, рідше через воду.
Локалізація: легені головного хазяїна.
Патогенна дія: механічне ураження тканин хазяїна під час міграції, порушення функцій дихальної системи, ураження стінок бронхів та альвеол, формування паразитарних кіст, розвиток легеневих абсцесів, токсично-алергійна дія.
Клініка: підвищення температури тіла, задуха, кашель із виділенням мокротиння, біль у грудях.
Діагностика: аналіз харкотиння та калу.
Профілактика: відмова від споживання недостатньо термічно оброблених ракоподібних, запобігання вживанню сирої води в осередках хвороби, санітарно-просвітницька робота серед населення в осередку парагонізму.
Ціп’як бичачий
Збудник теніаринхозу.
Локалізація: тонка кишка.
Патогенна дія: порушується травлення й всмоктування, призводить до схуднення, механічне ураження слизової оболонки кишківника.
Клініка: Інкубаційний період – від 8 до 10 тижнів. Іноді єдиною скаргою хворих є виділення члеників ціп’яка під час дефекації. Однак можуть бути нудота, блювота, запаморочення, біль у животі, роздратованість, холецистит, панкреатит.
Діагностика: метод «липкої стрічки», аналіз калу.
Лікування: Протиглистяні препарати.
Профілактика: Дотримання правил особистої гігієни, ретельна термічна обробка яловичини.
Ціп’як свинячий
Збудник теніозу й цистицеркозу.
Головний хазяїн – тільки людина.
Локалізація: тонка кишка, а у разі автоінвазії (потрапляння зрілих члеників паразиту у шлунок і розвиток фіни) м’язи, кістки, підшкірна жирова клітковина, мозок.
Патогенна дія: порушення функцій уражених тканин і органів, розвиток фін у мозку й очах, що може призвести або до сліпоти або до летальних наслідків.
Клініка: нудота, блювання, біль у животі, та інші симптоми, які залежать від ураженого органа.
Діагностика: аналіз калу, рентгенологічне дослідження й використання імунологічних реакцій.
Профілактика: ретельне термічне оброблення свинини, дотримання правил особистої гігієни, обов’язкове закрите утримання свиней, контроль свинини на ринках й бойнях, запобігання фекальному забрудненню навколишнього середовища.
Широкий стьожак
Збудник дифілоботріазу.
Життєвий цикл відбувається у воді. Головний хазяїн – людина, домашні й дикі ссавці, що живляться рибою.
Локалізація: тонка кишка.
Патогенна дія: характерна для гельмінтів цієї групи (порушується травлення й всмоктування, призводить до схуднення, механічне ураження слизової оболонки кишківника), особлива тяжка анемія.
Діагностика: аналіз калу.
Профілактика: ретельне термічне оброблення риби і якісне засолення рибних продуктів, охорона водойм від забруднення випорожненнями хворих людей і тварин.
