Тема: Медична гельмінтологія. Плоскі та Круглі черви- паразити людини.

План.

1. Медична гельмінтологія.

2. Плоскі черви – паразити людини.

3. Круглі черви – паразити людини.

1

Медична гельмінтологія

Медична гельмінтологія вивчає паразитів людини, що належать до типів Плоскі та Круглі черви. Паразитичних червів називають гельмінтами, захворювання – гельмінтозами.

Гельмінти дуже поширені на Землі. Понад 270 видів гельмінтів викликають захворювання людей у всіх частинах світу.

Тривалість гельмінтозу часто залежить від тривалості життя паразита і становить декілька тижнів чи навіть декілька десятків років. Тяжкість захворювання визначається кількістю паразитів, що потрапили до організму, та індивідуальною чутливістю.

Гельмінти паразитують в усіх органах людини, оскільки шляхи і способи інвазії різноманітні: аліментарний (з їжею, водою), інокулятивний (зі слиною кровосисного переносника), перкутанний (активне проникнення крізь покриви тіла). Впродовж еволюції вони набули пристосувань до паразитичного способу життя (дуже розвинена статева система, особливі покриви, іноді ознаки загальної загальної дегенерації, тобто спрощення будови), а також до існування в певних органах хазяїна.

2

Плоскі черви – паразити людини.

Тип налічує близько 7300 видів. Серед них є вільноживучі, які живуть у морських та прісних водах, і паразитичні форми. Тип Плоскі черви поділяють на три класи: Сисуни, Стьожкові і Війчасті (вільноживучі).

Тип Плоскі черви мають загальні ознаки:

• тіло сплющене;

• порожнина тіла відсутня, а внутрішні органи перебувають у губчастій масі клітин – паренхімі;

• нервова система представлена нервовими вузлами і нервовими тяжами;

• майже всі паразитичні плоскі черви є гермафродитами;

• кровоносна і дихальна системи відсутні.

Представники: Сисун печінковий, котячий, ланцетоподібний, китайський, легеневий, метагонім, шистосоми, ціп’як бичачий, свинячий, карликовий, ехінокок, альвеокок, стьожак широкий.

Сисун печінковий

Збудник фасціольозу.

Локалізація: внутрішньопечінкові жовчні протоки. Живиться жовчю, слизом, клітинними залишками. В організмі людини може жити впродовж 9-13 років. Яйця видіялються у зовнішнє середовище з фекаліями.

Патогенна дія: паразит викликає токсично-алергічні реакції; механічне ушкодження жовчних ходів; тривале паразитування фасціол може сприяти розвитку цирозу або раку печінки.

Клініка: Інкубаційний період близько 15 днів. Болі в суглобах, лихоманка, висипання на шкірі, непостійні болі в животі, особливо після прийому їжі, діарея або запор.

Діагностика: дуоденальне зондування, аналіз калу.

Лікування: Застосовують антигельмінті препарати.

Профілактика: не пити сиру воду з відкритих водойм, особливо в місцях випасу худоби, не вживати в їжу в сирому вигляді дикорослі рослини.

Котячий сисун

Збудник опісторхозу.

Життєвий цикл відбувається у водному середовищі. Головний хазяїн – хижі ссавці, що живляться прісноводною рибою родини коропових (лящ, плотва, язь) - кішка, собака, ведмідь, а також людина.

Профілактика: відмова від споживання сирої або напівсирої риби, виявлення й лікування хворих людей, санітарно-просвітницька робота, охорона водойм від фекального забруднення хворих людей і тварин.