Добра людина

Турботлива

Смілива

Щедра

Вірна

Безкорислива

16. Звіт творчих груп

• Група «Знавці природи» підготувала за енциклопедіями повідомлення про лелек (Слайд 8). Вони звітують:

Лелеки

Довжина тіла лелеки до 110 см, вага до 4,5 кг. Оперення чорне з білим, ноги і дзьоб червоні. Птахи позбавлені голосу, звуки видають, стукаючи щелепами. Гніздяться на деревах і будівлях. Живляться комахами, земноводними, плазунами зрідка.

• Група «Мовознавці » підготувала легенду про цих дивовижних птахів

Як людина стала лелекою

Колись у нашому краї була велика біда: люди не мали роботи, не вистачало на всіх землі, не раз і шматка хліба не було в хаті. Не витримав такого життя один чоловік та й подався шукати щастя в далях, в заморських краях.

Тут він знайшов вічне літо, а головне хліб і воду. А більшого він і не бажав. Воно б, може, й нічого, але стала його діймати страшна ностальгія — сум за батьківщиною. Все більше й більше думав про повернення додому в рідний край. Хоча не назовсім, а так щоб трохи тут жити, а трохи в рідній стороні.

— От якби я мав крила, то міг би хоч раз на рік злітати додому.

Почув його молитви Господь і перетворив того мрійливого чоловіка в лелеку.

Змахнув крильми лелека та й полетів на Україну. Зраділо його серце, коли побачило рідну землю, своє село, батьківську хату. Але й засмутилося, бо вже не міг назад стати людиною.

Звив собі гніздо на дереві, що росло у дворі колишньої хати, і став там жити. Так жив до кінця літа, аж стало його знову тягнути в чужий край, де тепло і харчі є. Зібрався та й полетів у вирій, до теплих земель.

І так відтоді літає туди-сюди, по кілька місяців живе на батьківщині, арешту на чужині. Сім’я його розмножилася, з’явилися родичі — журавлі, чаплі. Тільки коли підіймуться ці птахи в небо, сумовито кричать: укру-укру.

Не можуть вже вимовити, як перше, слово «Україна», але не забули своєї батьківщини.

• Група «Поетична» підготувала вірш В. Лучука «Як лелека зимував»

В теплий вирій

путь далека

пролягла

у сизій млі…

А поранений лелека

залишився на землі.

Повертала з поля мати,

принесла його до хати.

Кожен вечір

ми сиділи

з ним обидва за столом.

Разом спали,

разом їли,

разом гралися з котом.

Та прийшла весна здалека,

і крильми змахнув лелека…

Линь у небо!

В добрий час!

Прилітай

Гостить

до нас!

VI. Підсумок уроку

• Гра «Відкритий мікрофон»

• Яке оповідання ми читали на уроці? («Лелеки»)

• Хто автор? (Юрій Збанацький)

• Про кого розповідається в оповіданні? (Про лелек)

• Яке горе спіткало лелечу сім’ю? (Одне лелеченя було хворе)

• Як батьки ставилися до свого дитинчати? (З любов’ю, добротою)

• Чого вчить нас це оповідання? (бережно ставитися до природи, до птахів, бути добрими).

• Гра «Займи позицію»

• Ми вже з вами говорили про доброту. Скажіть, а уміння пожаліти іншу людину є проявом доброти?

• А здатність співчувати?

• А підтримати іншого ділом означає бути добрим?

• Якби вам довелося вибирати найголовнішу характеристику доброти, щоб ви обрали із цих трьох пунктів? Просигнальте фішкою відповідного кольору.

На дошці три плакати, написані різними кольорами:

Бути добрим – це пожаліти.

Бути добрим – це поспівчувати.

Бути добрим – це допомогти ділом.

Підрахунок кількості учнів, що зайняли кожну позицію.

• Сьогодні на уроці кожен з нас отримав можливість стати ще добрішим, навчитись бути більш чуйним до чужої біди, потреби. І ми крокуватимемо життям, роблячи світ кращим. Чи ви згодні? (Так)