Тема 1. Безпека людини в життєвому середовищі. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей і об’єкти

1. Безпека людини, суспільства, національна безпека.

Проблема захисту людини від небезпеки у різних умовах її перебування виникла одночасно із появою на Землі наших далеких пращурів. На світанку людства це були небезпечні природні явища, представники біологічного світу. З часом стала з'являтися небезпека, творцем якої стала сама людина.

Нині людина більше всього страждає від небезпеки, яку сама ж і створила. Тільки у дорожньо-транспортних подіях кожен рік гине більше 5000 тис. осіб. Щорічно в Україні виникає понад 50 тис. пожеж, під час яких гине більш як 2 тис. чоловік. Десятки тисяч осіб стають щороку жертвами алкоголю.

Сучасне життя насичене великою кількістю небезпечних факторів – хімічних, фізичних, біологічних, фізико-хімічних, які часто негативно впливають на здоров’я людей, всього живого у природі. Різноманітність дій всіх шкідливих чинників – абіотичних, біотичних настільки велика, що часто важко встановити окрему їх дію і тому важливо, щоб кожна людина могла їх вирізняти і вміти самостійно приймати дії захисту від них. Тому головним завданням курсу безпечної життєдіяльності людини є навчити її орієнтуватися у небезпеках, загострити чуття небезпеки.

Проблема безпеки людини у всіх її сферах діяльності дуже складна, комплексна, має глибинний характер. Вона своїми коренями входить у різні структури людського буття – психофізіологічні, морально-етичні, світоглядні, релігійно-етнічні, культурні, техніко-технологічні, природні, екологічні проблеми. Проблема безпечної життєдіяльності людини не може бути якісно розв`язана тільки шляхом технологічних інновацій.

Важливість цієї дисципліни підкреслює діяльність при Кабінеті Міністрів України Національної Ради з безпечної життєдіяльності населення, існування урядових комісій з техногенно-екологічної безпеки, державної служби з надзвичайних ситуацій, центральних і регіональних адміністративних органів.

Для України, з великою щільністю населення – понад 80 осіб на кв. км при площі території 603,7 тис. км² характерна можливість виникнення широкого спектру небезпечних природних явищ геологічного, гідрологічного та метеорологічного походження – великі повені, польові та лісові пожежі, посухи, зсуви, провали, шквальні вітри, різкі коливання погодних умов. Велику небезпеку складають нові мутантні різновиди мікроорганізмів, що викликають захворювання на свинячий та пташиний грип, туберкульоз, СНІД, венеричні хвороби, які можуть розповсюджуватися надзвичайно швидко.

Тому дуже актуальною є обізнаність населення, робітників, фахівців, керівників будь-якого рівня з причинами виникнення, актуалізації небезпечного явища, щоб запобігти йому, або мінімізувати результати.

Держава приділяє значну увагу створенню безпечних умов існування людини. Так Конституція України в статті 3 визначає: Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 15.09.1993 року створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення для розроблення і реалізації державної політики в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, створення системи державного управління цією галуззю.

Таким чином виникає обґрунтована необхідність вивчення в процесі навчання такої нормативної дисципліни – «Безпека життєдіяльності»

Безпека життєдіяльності (safetyofvitalfunctions) – це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, що вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності» – навчити слухачів:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

• визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

• планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”;

• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи “людина – життєве середовище”;

• використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

• розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

• запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення прийматиадекватнірішеннятавиконуватидії,спрямованінаїх ліквідацію;

• використовувати у своїй практичній діяльності громадські, політичні, соціально-економічні,правові,технічні,природоохоронні,медико-профілактичнітаосвітньо-виховнізаходи,спрямованіназабезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.