3. Страхування транспортних засобів і вантажів

Транспортне страхування відноситься до вибіркового страхування як частини майнового страхування. Тому умови страхування мають багато спільного з умовами страхування майна загалом.

Транспортне страхування – сукупність різноманітних видів страхування від небезпек, які виникають на різних шляхах сполучення.

Залежно від виду шляху страхування поділяється на:

— морське;

— річкове;

— наземне;

— повітряне;

— змішане.

Об’єктами транспортного страхування є:

1. Засоби транспорту без вантажів – каско-страхування.

2. Вантажі без страхування транспорту – карго-страхування.

Страхуванням водночас може бути охоплено як сам транспортний засіб (таке страхування відоме як страхування каско), так і вантаж, який на ньому перевозиться (страхування карго), водій та пасажири, а також відповідальність перевізника перед третьою особою.

Особливо важливим видом транспортного страхування є страхування наземного автомобільного транспорту, оскільки такий вид транспорту є невід’ємною частиною більшості сфер підприємницької діяльності. При страхуванні наземного автомобільного транспорту об’єктами страхування є:

— транспортні засоби та причепи до них, які підлягають реєстрації в органах ДАІ та знаходяться в технічно справному стані (вантажні та легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, спеціальний автотранспорт, міні-техніка та ін.);

— додаткове обладнання до транспортного засобу.

На страхування приймаються всі марки автомобілів, яким, зазвичай, не більше 10 років.

Страховими ризиками при страхуванні засобів наземного автомобільного транспорту можуть бути:

— дорожньо-транспортна пригода (ДТП);

— пожежа або вибух у транспортному засобі в результаті самозаймання;

— викрадення або спроба викрадення;

— протиправні дії третіх осіб;

— стихійне лихо (повінь, буря, ураган, землетрус тощо), падіння дерев, падіння предметів, напад тварин.

При страхуванні автотранспортних засобів на практиці існують різні варіанти проведення страхування. За кожним з них визначається різний обсяг відповідальності страховика, які різняться складом ризиків, що становлять зміст страхового покриття – обсяг відповідальності страховика.

Розмір страхового тарифу залежить від:

— типу та марки (моделі) автомобіля, його призначення;

— року випуску;

— умов та строку експлуатації;

— технічних та зовнішніх характеристик автомобіля;

— місця зберігання та наявності пристроїв проти викрадення;

— віку та стажу водія;

— інших факторів.

Транспортний засіб може бути застрахований:

на повну вартість: страхова сума дорівнює вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

на суму в частці від повної вартості (пропорційне страхування): страховик бере на себе зобов’язання відшкодувати збитки пропорційно відношенню страхової суми до повної вартості транспортного засобу за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування;

із застосуванням «системи першого ризику»: повна виплата збитків у межах страхової суми, незалежно від того, яку частину від дійсної вартості складає страхова сума.

Договір страхування укладається, зазвичай, на рік і може бути укладений як на користь страхувальника, так і на користь іншої особи, визначеної страхувальником.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен повідомити органи ДЛІ та страхову компанію. Страховик після надходження заяви у триденний строк має оглянути транспортний засіб, скласти страховий акт у присутності страхувальника, винної особи та свідків.

До страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не проводиться при знищенні чи пошкодженні транспортного засобу внаслідок:

• умисних дій страхувальника, осіб, які користуються транспортним засобом на законних підставах;

• гниття, корозії та інших природних хімічних процесів матеріалів, що застосовуються у транспортному засобі;

• використання страхувальником транспортного засобу в незадовільному технічному стані;

• управління транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії та/або перебуває у стані алкогольного сп’яніння тощо.

Кожна страхова компанія визначає причини відмови у виплаті страхового відшкодування, що зазначаються у договорі й правилах з цього виду страхування.

Невід’ємною умовою укладання договору страхування автотранспорту є застосування безумовної (у більшості випадків) або умовної франшизи. Страхові компанії зазначають у правилах страхування розмір франшизи, яка залежить від типу транспортного засобу і страхових випадків.

Основними видами морського страхування є страхування суден (каско), страхування вантажів (карго). В Україні до морського страхування відносять ще страхування відповідальності судновласників та особисте страхування від нещасних випадків на морському транспорті. Через це об’єктами морського страхування виступають:

1). Судно (як транспортний засіб) – каско.

2). Вантаж, який перевозиться цим судном – карго.

3). Фрахт (доходи від фрахту, які отримує судновласник).

4). Правова (цивільна) відповідальність судновласника або вантажоперевізника.

Разом із тим, суто страховий інтерес щодо збереження майна мають два перших види, які можна вважати майновими видами страхування. Решта відносяться до інших галузей страхування, а саме: особистого та відповідальності.

Особливості морського страхування:

— на страхування приймаються великі ризики, тому воно проводиться не окремими страховиками, а об’єднаннями страховиків, які беруть на себе морські ризики на принципах співстрахування і перестрахування;

— міжнародний характер морських перевезень, що призводить до існування міжнародних угод і правил, на основі яких проводиться страхування національними страховиками;

— договори укладаються переважно на основі Морського страхового поліса Ллойда та застережень Інституту лондонських страховиків;

— договори морського страхування через їхню складність укладаються за посередництвом страхових брокерів;

— елементом ринку морського страхування є Клуби взаємного страхування судновласників.

Основне місце серед майнових видів морського страхування займає страхування суден (каско), що зумовлене як підвищеними ризиками використання цих засобів, так і їхньою високою вартістю. Страхування каско суден охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, річках та озерах. Під фрахтом розуміють плату за перевезення судном вантажу та пасажирів.

Особливості страхування вантажів у морському страхуванні:

— договір може бути укладений на окремий рейс (від одного пункту до іншого ) і на визначений період часу. Укладається за Генеральним полісом, за яким страховик зобов’язується протягом визначеного строку забезпечувати страховий захист усіх вантажів без оформлення поліса страхування за кожною окремою партією вантажу;

— страховий поліс видається страховиком лише від свого імені та набирає чинності з моменту сплати страхувальником страхової премії;

— договір може бути укладений не тільки в інтересах самого страхувальника, айв інтересах іншої особи;

— права й обов’язки за договором страхування можуть передаватися страхувальником без відома страховика іншій особі.

Вантаж приймається на страхування в сумі, заявленій страхувальником. Страхова сума має відповідати дійсній страховій вартості вантажу.

Страхові тарифи при страхуванні вантажів залежать від: виду вантажу та транспортного морського засобу; способу відправлення вантажу; маршруту; вартості вантажу; обсягу страхової відповідальності (умов страхування).

Зазначимо, що страхування вантажів є найбільш поширеним у морському страхуванні. Водночас договори страхування вантажів класифікують за різними ознаками:

1)за видами транспорту – договори залізничних, морських, автомобільних, внутрішньоводних і повітряних перевезень;

2) за територією – внутрішньодержавні та міжнародні;

3) за кількістю перевізників, що беруть участь у перевезенні – місцеві перевезення, перевезення в прямому сполученні, прямі змішані перевезення тощо.

Авіаційне страхування – страхування ризиків, пов’язаних із використанням авіаційної та космічної техніки.

Авіаційне страхування включає такі види:

1). Страхування літаків, вертольотів та іншої авіатехніки від пошкодження і знищення (авіа-каско).

2). Страхування відповідальності експлуатантів повітряних суден.

3). Страхування відповідальності власників повітряних суден.

4). Страхування інших ризиків.

Страхування авіаційних суден – це вид авіаційного страхування, де об’єктами страхування виступають повітряні судна, зареєстровані у Державній авіаційній службі України та які мають сертифікат льотної придатності

Страхувальником з цього виду страхування може виступати фізична або юридична особа – власник повітряного судна чи перевізник, що експлуатує повітряне судно. Такий вид страхування в Україні передбачено здійснювати в обов’язковій формі.

Умови страхування охоплюють такі страхові випадки:

1. Пошкодження повітряного судна.

2. Повна загибель повітряного судна.