4.1.3 Визначення вартості матеріалів, затрачених на відновлення ресурсу деталі

грн., (4.7)

де: = 0,05…0,2 – коефіцієнт витрати матеріалів для відповідної операції.

Для інших операцій розрахунки проводяться аналогічно. Результати розрахунків зведені в табл.4.3 .

Таблиця 4.3 – Визначення витрати матеріалів по операціям

Операція		, грн.	, грн.
1.Токарна	0,12	0,86	0,10
2.Наплавочна	0,90	3,39	3,05
3.Токарна	0,12	1,43	0,17
4.Шліфувальна	0,12	2,06	0,25
Всього			3,57

4.1.4 Визначення нарахувань на заробітну плату

грн., (4.8)

де: = 42,5 % - відсоток нарахувань на заробітну плату.

4.1.5 Визначення накладних цехових нарахувань

грн., (4.9)

де: = 85…105 % - відсоток накладних цехових нарахувань.

4.1.6 Визначення загальнозаводських нарахувань

грн., (4.10)

де: = 55…70 % - відсоток загальнозаводських нарахувань.

4.1.7Визначення витрат на утримання і експлуатацію обладнання

грн., (4.11)

де: = 65…85 % - відсоток витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

4.1.8 Визначення величини інших витрат

грн., (4.12)

де: = 0,01..0,05 – коефіцієнт інших витрат

грн., (4.13)

4.1.9 Калькуляція собівартості відновлення ресурсу деталі

На основі проведених розрахунків складена собівартість відновлення ресурсу деталі, приведена в табл.4.4.

Таблиця 4.4 – Собівартість відновлення ресурсу деталі

Назва статті витрат	Сума, грн.
Залишкова вартість деталі	14.0
Фонд заробітної плати	7,74
Витрати на матеріали	3,57
Нарахування на заробітну плату	3,29
Накладні цехові витрати	7,35
Загальнозаводські витрати	5,03
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	5,81
Інші витрати	1,36
Всього	48,15

4.2 Визначення економічної ефективності відновлення ресурсу деталі по прийнятому маршруту

Доцільність відновлення деталі вибраним способом встановлюється нерівністю [ 5,с.281 ] :

≤ (4.14)

де: = 48,15 грн. – вартість відновлення ресурсу деталі (див. табл.4.4);

= 0,9 – коефіцієнт довговічності [ 5, с.282, табл.334 ] ;

= 280 грн. – прейскурантна вартість нової деталі [ 11 ] .

<

Висновок : Як видно з нерівності ремонт шестерні ведучої конічної автомобіля ЗІЛ-431410 вибраним способом є економічно вигідним і доцільним.

5 КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ

5.1 Призначення, будова та принцип роботи пристрою

Пристрій призначений для закріплення шестерні ведучої конічної головної передачі заднього моста на токарно-гвинторізному верстаті при обробці шийок.

Рис. 5.1 Будова патрона повідкового:

1 - центр;

2 - плита;

3 - хвостовик;

4 - шпилька;

5 - кронштейн;

6 - пружина;

7 - поводок;

8 - гайка;

9 - гвинт;

10 - шайба;

11 - штифт.

До хвостовика 3 трьома гвинтами 9 кріпиться плита 2, в центрі плити 2 вставлений центр 1. До плити 2 шпилькою 4 та гвинтом 9 кріпиться кронштейн 5, на якому закріплено шарнірно штифтом 11 поводок 7. Поводок 7 також своїм отвором в верхні частині надітий на шпильку 4. Між шайбою10 та повідком 7 встановлена пружина 6, яка притискає поводок до деталі.

Пристрій кріпиться на токарно-гвинторізному верстаті за до­помогою конуса Морзе 5, що виконаний на хвостовику 3. Шестерня ве­дуча вставляється на центр 1 так, щоб поводок 7 встановився між зу­бами. Затискання деталі здійснюється підтисканням деталі центром задньої бабки з іншої сторони деталі.

Пристрій зручний в користуванні. Конструкція його проста та надійна. Він забезпечує надійне закріплення деталі при високій точності центрування. Швидкість затискання швидше ніж при закріпленні деталі в трьохкулачковому патроні і задньому центрі.