За інтелектуальними можливостями

За інтелектуальними можливостями можна виділити модеми:

 без системи управління;

 підтримуючий набір Ат-команд;

 з підтримкою команд V.25bis;

 з фірмовою системою команд;

 підтримуючі протоколи мережного управління.

Більшість сучасних модемів наділено широким спектром інтелектуальних можливостей. Стандартом де-факто стала безліч АТ-команд², розроблених у свій час фірмою Hayes і за інтелектуальним можливостям можна виділити модеми: позволяющее користувачеві або прикладному процесу повністю управляти характеристиками модему й параметрами зв'язку. Із цієї причини модеми, що підтримують Ат-команди називають Hayes-сумісними модемами. Варто помітити, що АТ-команди підтримують не тільки модеми для комутованої телефонної мережі загального використання (КТМЗВ), але й пакетні радіомодеми, зовнішні адаптери ISDN і ряд інших модемів з більше вузькими сферами застосування.

Найпоширенішим набором команд, що дозволяють управляти режимами встановлення з'єднання й автовиклику є команди рекомендації ITU-T V.25bis.

Спеціалізовані модеми для промислового застосування часто мають фірмову систему команд, відмінну від набору АТ-команд. Причиною тому є велике розходження в режимах роботи й виконуваних функцій між модемами широкого застосування й промисловими (мережними) модемами.

Промислові модеми часто підтримують протокол мережного керування SMNP (Simple Manager Network Protocol), що дозволяє адміністраторові управляти елементами мережі (включаючи модеми) з вилученого термінала.

За конструкцією

За конструкцією розрізняють модеми:

 зовнішні;

 внутрішні;

 портативні;

 групові.

Зовнішні модеми являють собою автономні пристрої, що підключають до комп'ютера або за конструкцією іншому DTE за допомогою одного зі стандартних інтерфейсів DTE-DCE. Внутрішній модем - це плата розширення, що встановлюється у відповідний слот комп'ютера. Кожний з варіантів конструктивного виконання має свої переваги й недоліки, які будуть розглянуті далі.

Портативні модеми призначені для використання мобільними користувачами разом з комп'ютерами класу Notebook. Вони відрізняються малими габаритами й високою ціною. Їхні функціональні можливості, як правило, не уступають можливостям повнофункціональних модемів. Часто портативні модеми оснащені інтерфейсом PCMCIA (Международная Ассоциация компьютерных карт памяти (PC Card)). Сложности с аббревиатурой привели к тому, что начиная со второй версии спецификации стали использовать термин PC Card.).

Груповими модемами називають сукупність окремих модемів, об'єднаних у загальний блок, що мають загальнйи блок живлення, пристрій керування й відображення. Окремий модем групового модему являє собою плату з роз’ємами, що установлюєтьяс в блок, і розрахований на один або невелике число каналів.

За підтримкою міжнародних і фірмових протоколів

Модеми також можна класифікувати відповідно до реалізованих в них протоколів. Всі протоколи, що регламентують ті або інші аспекти функціонування модемів, можуть бути віднесені до двох більших груп: міжнародні й фірмові.

Протоколи міжнародного рівня розробляються під егідою ITU-T (Міжнародний консультативний комітет з телефонії й телеграфії — МККТТ, підрозділ Міжнародної спілки електрозв’язку (ITU); міжнародна абревіатура — CCITT. З 1995р. цей комітет офіційно називаєтся ITU-T— (англ.International Telecommunication Union - Telecommunication sector) сектор стандартизації електрозв’язку Міждународної спілки електрозв’язку. ITU-T  разрабатывает технические стандарты, известные как «Recommendations» (рекомендации) по всем международным аспектам цифровых и аналоговых коммуникаций, занимается решением технических и текущих вопросов, а также вопросов связанных с тарификацией. Раз в четыре года собирается Международная ассамблея стандартизации телекоммуникаций, WTSA — (англ. World Telecommunication Standartization Assembly) и определяет темы для изучения рабочими группами ITU-T, которые, в свою очередь, готовят рекомендации по этим темам. В некоторых сферах стандарты разрабатываются совместно с другими организациями, такими, как ISO и IEC) і приймаються їм як рекомендації (раніше ITU-T називався,). Всі рекомендації ITU- T щодо модемів ставляться до серії V. Фірмові протоколи розробляються окремими компаніями - виробниками модемів, з метою перемогти в конкурентній боротьбі. Часто фірмові протоколи стають стандартними протоколами де-факто й приймаються частково або повністю як рекомендації ITU-T, як це трапилося з рядом протоколів фірми Microcom. Найбільше активно розробкою нових протоколів і стандартів займаються такі відомі фірми, як AT&T, Motorolla, U.S. Robotics, ZyXEL й інших.