Тема 2. Організація як об’єкт управління.

1.Суть і ознаки організації.

2. Етапи життєвого циклу організації.

3. Розподіл праці в організації

4. Внутрішнє та зовнішнє середовище організацій.

5. Місія, мета та цілі організації. «Дерево цілей».

Питання для самостійного вивчення: класифікація організацій.

1

Зміст поняття «організація» має багато різних трактувань. У науковій літературі з теорії організації та менеджменту «організація» розглядається як найважливіша властивість, характеристика системи, її атрибут. У такому розумінні «організація» означає внутрішню упорядкованість, узгодженість, якими зумовлена її структура.

Термін «організація» використовується для позначення однієї з головних функцій менеджменту, яка реалізується у процесі створення і удосконалення системи, підтримування порядку при її функціонуванні. І, насамкінець, «організація» ототожнюється з соціальною системою.

На сьогодні найбільш поширеним є таке визначення організації:

Організація – це група осіб, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільної мети.

Менеджмент виникає там, де необхідно узгоджувати дії декількох осіб. Тобто, спочатку треба мати організацію, а потім треба створювати механізми керівництва людьми, з яких складається організація.

Цілком зрозуміло, що для існування організація має відповідати принаймні трьом критеріям:

1. готовності двох чи більше людей спільно працювати;

2. існування однієї або декількох спільних цілей;

3. обмін інформацією.

Здається, в цих критеріях немає нічого складного, але про них нерідко забувають. Особливо порушується такий критерій, як обмін інформацією.

Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів.

Кожна організація має такі ознаки:

• спільна діяльність та наявність спільних цілей;

• наявність організаційного центру;

• вертикальний поділ праці, в результаті якого утворюються рівні управління;

• організаційна культура (сукупність цінностей, переконань, традицій і норм, під впливом яких формується поведінка окремих працівників і трудового колективу)

• взаємодія із зовнішнім середовищем.

2

Організації зароджуються, розвиваються, добиваються успіхів, слабшають і, зрештою, припиняють своє існування. Деякі з них існують нескінченно довго, жодна не живе без змін. Нові організації формуються щодня. У той же час щодня сотні організацій ліквідуються назавжди. Ті, що вміють адаптуватися процвітають, негнучкі - зникають. Якісь організації розвиваються швидше інших і роблять свою справу краще, ніж інші1. Керівник повинен знати, на якому етапі розвитку знаходиться організація, і оцінювати, наскільки прийнятий стиль керівництва відповідає цьому етапу.

Будь-яка організація має циклічний характер розвитку, тобто проходить через певні етапи життєвого циклу, що визначають характер виробничо-господарської, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності тощо. Етапи життєвого циклу організації та характер її діяльності відповідно до кожного етапу життєвого розвитку наведено у табл.

Етапи життєвого циклу організації

Етапи життєвого циклу організації	Характер діяльності організації
1	2
«Зародження» (становлення)	Проникнення на ринок, забезпечення виживання при збитковій діяльності, забезпечення у достатніх обсягах капітальних вкладень для започаткування діяльності організації
«Зростання»	Суттєве розширення цільових сегментів ринку, забезпечення високих темпів зростання прибутку, інвестування розвитку на засадах самофінансування
«Зрілість»	Формування іміджу підприємства, збалансоване зростання, орієнтація на галузеву диверсифікацію діяльності з метою підтримки рівня конкурентоспроможності, забезпечення підтримки ріння прибутковості на оптимальному рівні
«Старіння та занепад»	Збереження позицій або часткове зменшення обсягів виробництва, згортання діяльності, падіння прибутковості, фінансової стійкості
«Відродження»	Суттєве оновлення форм, видів та напрямів діяльності, забезпечення умов для зростання прибутковості, залучення значних обсягів інвестицій

Сегмент ринку -  поділ ринку на частини, які характеризуються спільністю вимог покупців до даних товарів

Диверсифікація - це освоєння випуску нових для компанії виробів, нових технологій, нових послуг, тобто вихід у нові сфери діяльності; це стратегія зниження ступеня ризику шляхом розподілу інвестицій чи інших ресурсів між декількома напрямами діяльності.

3

Поняття поділ праці включає в себе якісний поділ трудової діяльності в процесі розвитку суспільства, приводить до відокремлення та здійснення різних її видів.

Поділ праці в організації здійснюється з професійно-фаховими характеристиками кожного працівника й забезпечує раціональну структуру завдань і робіт.

Вертикальний поділ праці

• виокремлює функцію управління;

• забезпечує координацію дій підрозділів, працівників;

• виділяє рівні управління (див. п. 4 теми № 1)

Горизонтальний поділ праці

• забезпечує призначення конкретних менеджерів за спеціалізацією. Застосовують функціональний, технологічний та професійний поділ праці.

Функціональний - означає розмежування та відокремлення діяльності груп працівників за функціями управління як відносно самостійних сфер діяльності, передбачає відокремлення па підприємствах окремих робіт і категорій персоналу в залежності від їх змісту і функцій.

Технологічний - означає розчленовування діючих на підприємстві виробничих процесів на окремі ситуації, операції, що закріплюються за певним виконавцем;

Професійний - передбачає відокремлення всередині кожної функціональної групи працівників в залежності від технологічного змісту і виду виконуваних робіт різних професій, спеціальностей;

4

Основні елементи підприємства, які вимагають уваги керівництва - це місія, цілі, структура, завдання, технології і працівники. Вони і складають внутрішнє середовище підприємства.

Місія - це головна, загальна мета організації, яка визначає причину її існування. Місія організації деталізує статус фірми і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей та стратегій на різних організаційних рівнях.

За приклад можна навести формулювання місії компанії "Форд" - надання людям дешевого транспорту. В ній чітко визначена галузь діяльності компанії - транспорт, споживачі продукції — люди, а також орієнтація на широке коло споживачів. Таке формулювання місії здатне впливати на стратегію і тактику всієї діяльності компанії.

Місія не повинна залежати від фактичного стану організації, форм і методів її роботи, оскільки в цілому вона виражає погляд на майбутнє, показуючи, на що будуть спрямовані зусилля і які цінності будуть при цьому пріоритетними. Через це в місії не прийнято визначати головну мету як одержання прибутку, не дивлячись на те, що прибуткова робота є найважливішим фактором життєдіяльності організації.

Цілі - це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації (групи). Існує значний різновид цілей залежно від характеру організацій. Кожна служба і підрозділ мають свої цілі. Цілі – це один із засобів мотивації працівників. Своєчасно доведені, обґрунтовані, реальні цілі здатні підвищити ефективність праці, а без цільове управління неспроможне захопити працівників.

Структура - це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних областей), які виконують служби або підрозділи. Тут поєднуються горизонтальний і вертикальний поділи праці в організації.

Завдання - це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією та людьми.

Технологія - це елемент, що регламентує послідовність виконання робіт. Кожне завдання передбачає використання конкретної технології виконання робіт. Для використання певної технології необхідне відповідне обладнання.

Працівники - вирішальний елемент у структурі підприємства. Його роль визначається: здібностями, обдарованістю, потребами, знаннями, поведінкою, ставленням до праці, позицією, розумінням цінностей, оточенням (група, до якої входять), наявністю якостей лідера тощо.

Між цими елементами існує тісний взаємозв'язок: зміна будь-якого з них певною мірою впливає на всі інші.

Результати діяльності підприємства залежать також від зовнішнього середовища. Це такі елементи, як споживачі, конкуренти, фінансові організації та джерела трудових ресурсів.

Фактори зовнішнього середовища доцільно поділяти на дві групи:

1. прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежать від цієї діяльності - це постачальники, закони, державні організації, споживачі та конкуренти, ринок робочої сили, інфраструктура;

1. непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми і взаємини - це технологія, стан економіки, політичні фактори, фактори міжнародного оточення ( рівні інфляції та безробіття, валютні курси, процентні ставки банків, рівень життя, традиції та цінності населення)

5

Постійні зміни у зовнішньому середовищі організації приводять то того, що цілі необхідно коригувати та переглядати. В результаті створюється певна система цілей організації, а також механізм її постійного оновлення. В рамках цієї системи цілі знаходяться у певній залежності відносно одна до одної.

Цілі можуть виходити одна з одної, створюючи своєрідне «дерево», від «стовбура» якого, що відповідає місії(загальна ціль) організації, відходить декілька великих «гілок», що символізують загально організаційні цілі, які в подальшому розгалужуються на дрібніші гілки(«крона»), що відповідають специфічним цілям і т.д.

«Дерево цілей» - це структурована, побудована за ієрархічним принципом (розподілена за рівнями) сукупність цілей економічної системи, програми, в якій виділені: генеральна ціль («стовбур дерева»), підпорядковані їй цілі підрозділів першого, другого і наступного рівнів(«гілки дерева»).

Управління за цілями є однією з новітніх концепцій менеджменту, яка була розроблена Пітером Друкером у 1954 році.

Процес менеджменту за цілями складається з таких етапів:

1. визначається коло повноважень і обов’язків усіх керівників

підприємства;

2. розробляються цілі менеджменту в рамках встановлених обов’язків;

3. складаються реальні плани досягнення поставлених цілей;

4. здійснюється контроль, вимірювання, оцінка роботи та результатів, одержаних кожним керівником

Цілі повинні відповідати таким вимогам:

• реальність – означає, що цілі мають відповідати трудовому потенціалу та можливостям організації, не бути завищеними або заниженими;

• зрозумілість цілей – чіткість формулювання та сприйняття їх колективом;

• кількісна та якісна визначеність;

• вимірюваність – можливість застосування інструментальних засобів кількісної та якісної їх верифікації;

• розмежованість цілей – встановлення термінів досягнення і виконавців.

Питання для актуалізації пізнавальної діяльності та конспектування.

1. У чому полягає зміст поняття «організація»?

2. Яким критеріям повинна відповідати організація?

3. Які ознаки має організація?

4. Охарактеризувати етапи життєвого циклу організації.

5. Розкрити зміст понять «сегмент ринку», «диверсифікація».

6. Розкрити зміст поняття «поділ праці».

7. Охарактеризувати функціональний, технологічний та професійний поділ праці.

8. Охарактеризувати внутрішнє середовище організації: цілі, структура, завдання, технологія, працівники.

9. Охарактеризувати зовнішнє середовище організації.

10. Розкрити зміст поняття «дерево цілей».

11. Охарактеризувати процес менеджменту за цілями.

12. Яким вимогам повинні відповідати цілі.