4. Адміністративна відповідальність.

Окрім сум недоїмки, фінансових санкцій, штрафів та пені, до бюджету сплачуються суми адміністративних санкцій, застосовуваних податковими органами до керівника та головного бухгалтера (особисто) за порушення податкового законодавства та порядку ведення бухгалтерського обліку. Адміністративна відповідальність являє собою заходи адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, що містять осуд винного і його діяння з негативними наслідками, що застосовують до правопорушника.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправне, винне (умисне або з необережності) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Особливостями адміністративних санкцій є:

— відсутність тяжких правових наслідків;

— застосування стосовно менш тяжких податкових правопорушень (провинам);

— адміністративні санкції не спричиняють судимості. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення — винної навмисної чи необережної чи дії бездіяльності, що зазіхає на охоронювані законом суспільні відносини, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність. До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті громадяни і посадові особи, винні в порушенні податкового законодавства. Адміністративної відповідальності підлягають особи, що досягли до моменту здійснення правопорушення шістнадцятирічного віку, осудні.

Застосування адміністративних стягнень регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 155'. Порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами; ст. 164'. Відхилення від подачі декларації про доходи; ст. 164². Порушення законодавства у фінансових питаннях; ст. 165¹. Відхилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України платників обов'язкових страхових внесків і порушення порядку числення і сплати внесків на соціальне страхування) та Законом про податкову службу.

За скоєння адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

• попередження;

• штраф;

• інші види адміністративних стягнень, які обумовлені законодавством України в деяких випадках (наприклад, вилучення матеріальних цінностей та грошових коштів, конфіскація майна, адміністративний арешт тощо).

За порушення податкового законодавства службами податкових органів застосовуються адміністративні стягнення, передбаченні Законом про податкову службу.

З усіх видів адміністративних стягнень податковим органам надане право використовувати адміністративний штраф. Розмір його визначається в межах, установлених за здійснення відповідних правопорушень, у сумах, кратних визначеному показнику (мінімальному розміру заробітної плати, неоподатковуваному мінімуму доходів). Величина штрафу залежить від періодичності здійснення правопорушень: так, при здійсненні протягом року після накладення адміністративного штрафу такого ж правопорушення розмір штрафу, що накладається повторно, зростає.

При накладенні подібного стягнення законодавець диференціює поняття «момент здійснення» у залежності від типу правопорушень. Для звичайних правопорушень при численні терміну накладення стягнення таким є момент здійснення правопорушення. При здійсненні триваючого правопорушення — момент його виявлення. Триваючими правопорушеннями визнаються такі, котрі характеризуються безупинним здійсненням єдиного складу визначеного діяння. Термін, протягом якого може бути накладене стягнення, той самий в обох випадках — два місяці.

При виявленні факту порушення податкового законодавства посадова особа перевіряючого органу складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому фіксується такі відомості (ст. 256 КУпАП):

• дата та місто складання протоколу;

• посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, що склав протокол;

• відомості про особу, що порушила законодавство;

• місто, час скоєння та суть адміністративного правопорушення;

• нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

• інші відомості, що необхідні для вирішення питання;

• спричинений матеріальний ВРЕД (якщо він спричинений правопорушенням).

Протокол підписує особа, що склала протокол, а також особа, що скоїла противоправне діяння. При наявності свідків та потерпілих протокол може бути також підписаний цими особами.

На підставі протоколу керівник органу, що перевіряє приймає рішення, в якому зазначає вид та розмір адміністративного стягнення.