Дніпропетровський гуманітарний університет

Кафедра загально-правових дисциплін

Лекція

з дисципліни " Податкове законодавство "

ТЕМА№5 «Податок з фізичних та юридичних осіб»

(лекція 2 години)

Для студентів юридичного факультету

Дніпропетровськ 2016

Лекцію підготував старший викладач кафедри загально-правових дисциплін Рибіцький с.Б.

Рецензенти:

Ярова Н.Г. кандидат юридичних наук, приватний нотаріус

Солодовник О.А. адвокат (Дніпропетровська обласна колегія адвокатів)

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри загально-правових дисциплін юридичного факультету

“30” серпня 2016 р., протокол № 1

ПЛАН

Вступ

1. Місце податку з доходів фізичних осіб у податковій системі України.

2. Платник, об’єкт та ставка податку з доходів фізичних осіб.

3. Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб.

4. Пільги по податку з доходів фізичних осіб.

5. Єдиний податок, платники, об’єкт, ставки та порядок сплати з доходів юридичних осіб.

6. Фіксований сільськогосподарський податок, платник, об’єкт, ставка податку, порядок сплати.

Висновок

Рекомендована література

1. Конституція України. К.: 1996. -61 с.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI;

3. Кучерявенко М.П. Податкове право України, 2009, Київ.

4. Дымченко В.И. Правовое значение объекта налогообложения // Правоведение. – М., 1998.- 2. –с.80-84

5. Пепеляев С.Г. К вопросу о налоговом законодательстве и налоговых отношениях //Налоговый вестник. – М., 1997.- №5.-с.17-26

6. Пепеляев С.Г. Законы о налогах: элементы структуры. – М.: СВЕА, 1995.- 94 с.

1. Місце податку з доходів фізичних осіб у податковій системі України.

Порядок застосування податку з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО) регламентується Податковим кодексом України (розділ ІV).

Податок з доходів фізичних осіб є плата фізичної особи за послуги, які надаються територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу, або розташовано особу, що утримує цей податок.

Однією із ознак податку є індивідуальна безеквівалентність, тобто на індивідуальному рівні платник не отримує певного еквіваленту від держави в результаті сплати податку. Проте, на рівні суспільства сплачена сума податку з доходів фізичних осіб носить відплатний характер.

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) відноситься до категорії прямих податків.

Головна ідея цього податку полягає у забезпеченні рівнонапруженості оподаткування доходів платників за рахунок застосування відносної (процентної) величини податку.

В Україні у 2009 році питома вага податку з доходів фізичних осіб (44 млрд.грн.) становить 21% загальної суми податкових надходжень зведеного бюджету (208 млрд.грн.). Між тим, питома вага податку на прибуток підприємств (33 млрд.грн.) - 16%, податку на додану вартість (85 млрд.грн.) - 40%, акцизного збору (22 млрд.грн.) – 10,5%, ввізного мита (6 млрд.грн.) – 2,5 %

В розвинутих країнах доля прибуткового податку у загальній сумі податкових надходжень до бюджетів складає: у США - 60%, у Великобританії, Швейцарії та Швеції - 40%, у Франції - 17% (у Франції джерелами податкових надходжень більшою мірою є податки на споживання, а не на доходи).[2]

Головною особливістю ПДФО є порядок виникнення правовідносин. Так, при сплаті податку із заробітної плати або іншого доходу фізична особа безпосередньо не вступає у податкові правовідносини. Особою, яка самостійно розраховує і утримує суму податку є податковий агент.

Головний недолік цього податку – це простір для ухилень від його сплати. По-перше, платники не завжди бажають показувати дійсні розміри свого доходу з метою зменшення оподаткування. По-друге, достатньо складно визначити дохід, який має оподатковуватися, оскільки про отримання ряду доходів може свідчити тільки сам платник податку.

Прикладом може бути майно, яке переходить у власність платника податків у результаті дарування, або доход, одержуваний у результаті надання в оренду нерухомості без відповідного нотаріального посвідчення такого договору і т. ін.

Висновок по першому питанню:

Отже, податок з доходів фізичних осіб є прямим, загальнодержавним пропорційним, обов'язковим, індивідуально безеквівалентним платіжем, який сплачується фізичними особами безпосередньо або через податкових агентів з оподатковуваного доходу за певний податковий період або в момент виплати доходу.