3. Зміст зовнішнього середовища, цільової, керованої підсистеми та підсистеми забезпечення системи.

Систему забезпечення конкурентоспроможності науковці розглядають як сукупність підсистем: зовнішнього середовища, цільової, забезпечення, керуючої і керованої.

Підсистема − це виділена за будь-якою ознакою частина системи, що має характерні риси. Вона взаємозалежна з іншими частинами системи і її, в свою чергу, можна розглядати як самостійну систему.

Роль зовнішнього середовища полягає в тому, що для забезпечення конкурентоспроможності будь-яких об’єктів необхідно відібрати найважливіші показники і фактори макросередовища, інфраструктури регіону й мікросередовища підприємства, здійснювати регулярний облік, збирати інформацію й аналізувати окремі параметри і середовище в цілому.

Зміст цільової підсистеми забезпечення конкурентоспроможності, повинен включати досягнення конкурентоспроможності підприємства за рахунок її складових: конкурентоспроможності виробництва; конкурентоспроможності персоналу; конкурентоспроможності продукції та забезпечення фінансової стійкості.

Зміст підсистеми забезпечення також відіграє ключову роль у збереженні конкурентних переваг підприємства й складається із підсистем інформаційного, наукового, правового, нормативного та ресурсного забезпечення.

До завдання керованої підсистеми безпосередньо входить організація передумов для створення й розвитку всередині підприємства техніко-технологічної, соціально-трудової, організаційно-економічної та фінансово-інвестиційної складових забезпечення конкурентоспроможності. Таким чином, систему забезпечення конкурентоспроможності можна представити як сукупність підсистем різного впливу, які забезпечують досягнення конкурентоспроможності різних об’єктів.

На думку, Г.Л. Вороніна конкурентоспроможність підприємства залежить від рівня конкурентоспроможності кожного складового елементу тому, що вплив їх на загальну величину інтегральний і неоднозначний. Таким чином, забезпечення конкурентоспроможності одного елементу не може призвести до суттєвого підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Взаємозв’язок конкурентоспроможності різних об’єктів (виробництва, технології, персоналу, продукції) з необхідним забезпеченням для їхнього досягнення, що в кінцевому результаті формує новий методологічний підхід до побудови структури системи забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Кожна підсистема забезпечує конкурентоспроможність власного об’єкту, ефективно взаємодіючи і доповнюючи дію інших підсистем.

Інформаційне забезпечення системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств являє собою безперервний і цілеспрямований відбір різноманітної необхідної інформації щодо світових досягнень науково-технічного прогресу та науки, інновацій в даній галузі, конкурентів та ін., які необхідні для моніторингу та прогнозування ситуації на вітчизняному та світовому ринках за всіма напрямами можливого підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Наукове забезпечення системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств включає наукові підходи, розробки, дослідження, поширення зв’язків між науковцями і виробниками, розроблення науково-практичних заходів щодо покращання діяльності підприємства.

Правове забезпечення системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств включає: вивчення та використання законів та підзаконних актів, які регулюють діяльність підприємств різних галузей.

Нормативне забезпечення системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств включає: нормативи, міжнародні стандарти, галузеві стандарти, стандарти підприємства, технічні умови, інструкції, колективний договір, положення, угоди та інші документи.

Ресурсне забезпечення системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств включає: високий науковий рівень розробок ресурсозберігаючих технологій; знаходження нових джерел і форм ресурсного забезпечення; вибір прогресивних логістичних технологій матеріальних потоків; вибір сучасних інформаційних технологій нормування, планування, контролю витрачання ресурсів.

Техніко-технологічна підсистема системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств включає: наявні технічні й технологічні можливості та виробничий потенціал підприємства для забезпечення виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції для задоволення потреб споживача як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Для цього потрібно оцінити слабкі та сильні сторони виробничого потенціалу та визначити необхідні ресурси.

Соціально-трудова підсистема системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств має першочергове значення тому, що трудовий колектив повинен усвідомити й сприйняти невідкладну потребу фундаментальних змін у функціонуванні підприємства у нових умовах.

Організаційно-економічна підсистема системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств базується на досягненні ефективності виробництва, оптимізації витрат, а також ефективності у сфері ринкової діяльності, яке пов’язане з підвищенням вимог та постійним удосконаленням системи менеджменту, маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності (розширення й освоєння нових ринків збуту та збільшення обсягів продажу продукції).

Фінансово-інвестиційна підсистема системи забезпечення конкурентоспроможності підприємств базується на чіткому визначенні необхідних фінансових ресурсів, чітко визначеному співвідношенні витрат і доходів для забезпечення підвищення ефективності виробництва підприємства й досягнення стратегічних цілей на майбутнє.