Лекція 7. Прогноз розвитку шкідливих об’єктів

1. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин

Мета прогнозу полягає в тому, щоб недопустити несподіваної масової появи шкідників і епіфітотій хвороб, коли шкодочинність будь-якого шкідливого організму буває найбільшою, а захист культур потребує надзвичайно великих затрат коштів і засобів захисту рослин. Не менш важливим є відмова від застосування засобів захисту рослин в період депресії шкідливого організму.

Прогноз є найважливішою складовою інтегрованих систем. Його значення і завдання:

1. Прогноз у захисті рослин є підґрунтям для своєчасного проведення заходів захисту. Завчасний прогноз надзвичайно важливий для масових видів шкідників та хвороб, здатних призвести до загибелі посіви у період спалахів чи епіфітотій.

2. Прогноз ступеня загрози від шкідливих організмів дає змогу підібрати для кожної культури найбільш раціональну технологію захисту.

3. Прогноз дає змогу планувати обсяги застосування і виробництва пестицидів, організовувати розподіл та своєчасне забезпечення регіонів необхідними засобами захисту рослин.

4. На підставі прогнозу розробляються і завчасно видаються необхідні рекомендації щодо захисту культур від шкідливих організмів.

5. Прогноз розвитку шкідливих організмів дає змогу своєчасно вносити корективи в районування території щодо використання сортів культур.

6. Система обробітку грунту, удобрення, строки сівби і норми висіву насіння, протруювачі повинні також враховувати як фітосанітарний стан полів, так і прогноз розвитку шкідливих організмів у наступному вегетаційному періоді.

7. Своєчасне знищення бур’янів, особливо тих видів, які є нерозривною ланкою у трофічному ланцюгу розвитку шкідливого організму, також ґрунтується на прогнозі.

8. Ефективність застосування біологічного методу неможлива без прогнозу стану популяції, розвитку і чисельності шкідника, оскільки від цього залежать норми, строки і кількість застосування паразитів та біологічних препаратів.

9. При запровадженні будь-якої культури в районі, де її раніше не вирощували, необхідно враховувати дані прогнозу, наявність шкідливих організмів, що можуть пошкоджувати її.

2. Види прогнозів

У практиці поширені три види прогнозів: багаторічний (стратегічний), довгостроковий (річний), короткостроковий (фенологічний, оперативний), кожен із яких вирішує певне завдання.

Багаторічний (стратегічний) прогноз розробляють наукові установи УААН і НАН на 10 – 20 - річний період, оскільки він ґрунтується на сонячно-земних зв’язках і періодичних змінах погоди та клімату, що впливають на динаміку чисельності, розмноження і поширення шкідливих організмів, зміну домінуючих видів та їх вплив на врожайність сільськогосподарських культур.

Для розробки таких прогнозів потрібен банк даних за 30-50 років і більше про поширення та шкодочинність основних шкідливих організмів сільськогосподарських культур.

Довгостроковий (річний) прогноз уточнює фазу динаміки в багаторічному циклі шкідливого організму, чисельність та інтенсивність розмноження полівольтинних видів і патогенних збудників хвороб в окремих зонах країни, дає змогу визначити площу заселення шкідником чи ураження збудником хвороб, рівні шкідливості, очікувану площу цілеспрямованих засобів захисту рослин. Ці прогнози розробляють наукові установи УААН і НАНБ, на основі інформації про чисельність і поширення шкідливих організмів, матеріалів з обстежень с/г угідь та місць зимівлі шкідників на основі інформації за два попередні роки. Такі прогнози дають змогу спланувати потребу в засобах захисту рослин як у цілому в країні, так і в окремих регіонах (областях) і своєчасно підготувати їх.

Короткострокові (фенологічні), або оперативні, прогнози у межах річних охоплюють розвиток одного покоління полівольтинних видів, визначають строки настання окремих стадій онтогенезу фітофагів, уточнюють шкодочинність і доцільність проведення захисту рослин, методи боротьби, площі обробки.