2.4 Визначення початкового заглиблення самопливної вуличної мережі

Визначаємо з трьох умов:

1. непромерзання трубопроводу;

2. не руйнування трубопроводу;

3. забезпечення прийому стічних вод від усіх випусків.

Мінімальне заглиблення трубопроводів визначається з таких умов:

1. Виключення промерзання труб:

(2.6)

де - глибина промерзання грунту. Для Харківської області =1 м.

2. Виключення руйнування труб під дією зовнішніх навантажень:

(2.7)

де - діаметр труби дворової мережі, =0,15 м.

Приймаємо значення мінімального заглиблення =0,85 м.

Величина початкового заглиблення самопливної вуличної мережі визначається за формулою:

(2.8)

h_min – мінімальна глибина закладання трубопроводу на початку внутрішньої квартальної мережі; i_min - мінімальний похил ртрубопроводу внутрішньої квартальної марежі; l – довжина квартальної мережі, - позначки поверхні землі відповідно в кінці та на початку квартальної мережі, м;

- розрахункова глибина води у вуличному трубопроводі (для вуличної мережі діаметром 250 мм при розрахунковому наповненні труби =0,6 - =0,12 м).

Розрахунок мінімального заглиблення виконуємо лише для одного кварталу кожного варіанту схеми трасування труб і у найвіддаленіших та найбільш понижених місцях басейну.

Розрахунок мінімального заглиблення кварталу №8 (багатоповерхова зона забудови)

=544,9м =200 м =544,2м

Для малоповерхової зони забудови приймаємо =1,7 м(оскільки 1,7 ).

2.5 Гідравлічний розрахунок і висотна ув’язка труб у колодязях виробничо-побутової мережі

Метою гідравлічного розрахунку трубопроводів є вибір діаметру і похилу трубопроводу, що забезпечує пропуск розрахункової витрати при самоочисній або більшій швидкості води і наповненні не більше регламентованого нормами. Гідравлічний розрахунок самопливної мережі виконуємо за допомогою таблиць [5]. При цьому потрібно враховувати, що для кожного діаметра труб встановлені обмеження швидкості (мінімальні значення) та наповнення (максимальні значення), які наведені в табл.1.16. СНиП 2.04.03-85

При висотній ув’язці визначаються відмітки лотків, горизонту води і шелиг труб у початковому і кінцевому колодязях кожної ділянки мережі, а також глибини колодязів.

Глибина колодязів у наступних вузлах мережі визначаються з різниці між відмітками поверхні землі і лотка труби.

Відмітку горизонту води у трубі знаходять, додаючи до відмітки лотка труби глибину води у трубі h (м).

- наповнення трубопроводу; d - діаметр трубопроводу.

Для середніх ділянок існує кілька способів ув’язування:

1. в основному трубопроводи різних діаметрів увязуються по шелигах;

2. якщо при увязці по шелизі отримали підпір по воді, або при однакових діаметрах труб, які увфзуються, наповнення зростає, то увязку здійснюють по рівню води.

3. якщо діаметр трубопроводу наступної ділянки менший ніж попередній, то увязуємо по лотку.

4. якщо увязується безрозрахункова ділянка з розрахунковою, то рівнеь води розрахункової труби еприймається рівним рівню лотка безрозрахункової.

Гідравлічний розрахунок та висотну ув'язку для південного басейну виконуємо у вигляді схеми (див. додаток ).

За результатами гідравлічного розрахунку будуємо повздовжній профіль колектора 123-122-121-125-129-135-139-143-147-НС(див. додаток ).