Розділ 2 Система водовідведення міста

2.1 Проектування господарсько-побутової мережі

Для міста проектуємо повну роздільну систему водовідведення.Виробничо-побутові СВ відводяться на очисні споруди і після очистки скидаються в річку.

Границі каналізування співпадають з границяма населеного пункту.

В місті 5 басейнів каналізування: Північний (25 вузлів), Північно-західний (35 вузлів), Північно-східний (34 вузли), Південно-Західний (24 вузли) і Південний (29 вузлів).Стічні води з Північно-Західного та Південно-Західного басейну транспортуються у насосну станцію а потім у головний колодязь №61 Північно-Східного басейну, де з вузла №117 цьогож басейну потрапляють на насосну станцію, з якої на очисну станцію. Стічні води з вузла №147 Південного басейну подаються на насосну станцію, з якої-на очисну станцію.

2.2 Трасування трубопроводів виробничо-побутової мережі міста

Вибір місця для очисних споруд.

Залежно від середньої добової витрати стічних вод , користуючись табл. 63,1 «Справочника проектировщика», визначаємо розміри майданчика очисних споруд. Очисні споруди площею: , розмірами: , розташовані за містом вниз за течією річки на відстані 400м від забудови [1, табл.1]. Відстань від майданчика до річки приймається з урахуванням санітарно-захисної зони 300м, щоб забезпечити захист від затоплення території очисних споруд повінню, довга сторона майданчика проектується перпендикулярно горизонталям. Ретельно вивчають рельєф міста, визначають лінії водорозділів в місті, визначають кількість басейнів водовідведення. У місті є 5 басейни водовідведення і 3 насосних станцій.

Басейн водовідведення – це частина території міста, обмежена водорозділом і границею забудови або річкою.

Проектується вулична каналізаційна мережа трубопроводів. Для цього використовую три схеми:

1. Охоплююча схема трасування. Використовується для кварталів малоповерхової зони і багатоповерхової при невеликих похилах землі ( );

2. За пониженою стороною кварталу. Використовується для багатоповерхової зони ( );

3. Черезквартальна схема трасування. Використовується для багатоповерхової зони забудови для кварталів, що розташовані у тальвегах балок, при наявності проекту детального планування забудови кварталів;

Після закінчення проектування мережі водовідведення уточнюємо кількість і межі басейнів водовідведення з урахуванням схеми трасування трубопроводів.

Вуличну мережу водовідведення проектуємо за такими схемами: за пониженою стороною кварталу – багатоповерхова зона забудови і охоплюючою – малоповерхова зона забудови.

2.3 Визначення розрахункових і контрольних витрат стічних вод на ділянках виробничо-побутової мережі

При визначенні розрахункової витрати стічних вод за допомогою методу суміжних площ використовуємо поняття про попутну, зосереджену і транзитну витрати.

Попутна витрата q_п – це середня, л/с, витрата, що надходить із суміжної площі кварталу.

Зосереджена q_зосер. – це розрахункова витрата стічних вод, які направляються від підприємств і інших великих джерел водовідведення в початковий вузол ділянки.

Транзитна q_тр. – це витрата тих ділянок мережі, з яких стічна вода безпосередньо надходить на розрахункову.

Розрахункові витрати стічних вод на ділянках побутової мережі визначаються за формулою : (2.1)

де - коефіцієнт загальної нерівномірності надходження побутових стічних вод від житлових кварталів, який визначається з [1, табл. 2];

- сума зосереджених розрахункових витрат, що надходять в дану ділянку від громадських будинків, комунальних і промислових підприємств як безпосередньо так і транзитом;

Зосереджена витрата стічних вод від промислового підприємства (л/с) визначається як сумарна витрата всіх категорій стічних вод у годину максимального водовідведення:

(2.2)

де - витрата технологічних стічних вод, м³/год, у годину максимального водовідведення;

Q^поб – витрата побутових стічних вод, м³/год, у годину максимального водовідведення;

Q^душ – витрата душових стічних вод, м³/год, у годину максимального водовідведення;

Розрахункові витрати стічних вод від громадських будівель і комунальних підприємств визначаються за формулою :

(2.3)

де - максимальна годинна витрата стічних вод, м³/год;

Згідно з [1, п.2.10], самопливні лінії належить перевіряти на пропуск контрольних витрат, що враховують додатковий приплив поверхневих і ґрунтових стічних вод у періоди дощів і розтавання снігів:

(2.4)

де L – загальна довжина трубопроводів мережі від її початку до розрахункового вузла, км;

m_d – величина максимальної добової кількості опадів, мм, що визначається з [4, дод.3], для Миколаївської області m_d=144мм.

Контрольні витрати стічних вод на ділянках мережі визначаються за формулою:

(2.5)

Схема трасування мережі водовідведення наведена на додатку .