4. Організація профільного навчання в інших державах.

Практично у всіх країнах зарубіжжя старша школа функціонує як профільна. Існує дві моделі до профілізації: або жорстко фіксований перелік дисциплін і курсів після закінчення єдиного загальноосвітнього ступеня школи (Франція, Швеція, Німеччина); або бути гнучкою, коли учневі дозволено обирати самому предмети (США, Великобританія).

Західна Європа. За міжнародною стандартною класифікацією освіти ЮНЕСКО (2011 р.) у зарубіжній школі профільне навчання передбачене переважно на трьох рівнях, що відповідають нашій початковій, середній і старшій школі. Навчальні програми тут диференційовані. Кількість напрямім / профілів варіює від 3 (Німеччина, Франція) до 17 (Швеція). Тривалість 2-4 роки.

Існує три базових підходи профілізації в освіті за кордоном:

1) профілізація навчання за рахунок диференційованих програм в структурі єдиної школи (наприклад, Швеція, Данія, Норвегія);

2) проф. в межах окремих типів навчальних закладів (академічних, професійних, технічних – ліцеї, гімназії, коледжи тощо. Наприклад, Франція, Італія, Греція).

3) єдиний навчальний план протягом перших років навчання в різних типах старшої школи та поглиблення у профілі протягом останнього періоду навчання (Німеччина, Австрія, Великобританія, Ірландія, Іспанія, Португалія, Бельгія).

У більшості країн профорієнтаційна робота починається в початковій школі, у 12-13-14 років діти обирають освітню траєкторію, професійно чи академічно орієнтовану програму навчання. У більшості країн чітко виділяються академічний напрямок, зорієнтований на подальше навчання в університеті, професійно-технічний напрямок, вища професійна і технічна (природнича) освіта тощо.

У багатьох країнах (особливо Великобританія. США) школа постійно вивчає необхідність робочих місць на ринку праці, спрямовує учнів на вибір професій, необхідних у суспільстві.

Профільне навчання грунтоване на таких компонентах як перелік предметів, вмінь, навичок/ компетентностей, необхідних для підготовки молоді до дорослого життя.

Характерна стандартизація змісту освіти, запроваджені освітні стандарти (базовий компонент, спільне ядро). Розроблено запровадження стандарту – мінімум знань і вмінь, якими мають оволодіти учні основної (останнім часом і старшої) школи. Наприклад, в Британії запроваджено Національний навчальний план з 10 предметів (National Curriculum,1988), в Нідерландах – 15 предметів, 80% навч часу.

Зміст освіти більшості країн ЄС має такі компоненти:

- загальноосвітній (базовий) (коливається, тенденція до розширення: державна мова, математика, предмети гуманітарного циклу (історія, географія, суспльствознавство, іноді громадянознавство), фізкультура (іноді з основами здоров’я), ІКТ, часто ще природознавство (інтегрований предмет з фізики, хімії, біології), мистецтвознавство (мистецтво, музика, танець, драма), іноземна мова.

- профільний – головний компонент, професійне вивчення обраних предметів. Як правило, має напрямки (мовний, математичний, природничий, гуманітарний, мистецький, спортивний).

- предмети за вибором (академічні чи вузькоспеціальні предмети, іноді протилежні до профілю, іноземні класичні мови, у Великобританії майже всі виборні),

- міжпредметний (на формування ключових компетентностей – грамотності, уміння спілкуватися, критично мислити тощо),

- інформаційних та комунікаційних технологій

- релігійне і моральне виховання (не завжди)

- досвід роботи у місцевих громадах, життя у суспільстві часто у вигляді практики 30-40 год

- індивідуальні заняття учнів під керівництвом кураторів.

По закінченні старшої школи за кордоном проводиться зовнішнє оцінювання у вигляді державних випускних іспитів з метою сертифікації. У більшості країн письмово і усно, предметів від 1 (Великобританія) до 10-х (Данія). У деяких країнах стандартизовані тестові випускні іспити – матрикуляційні (MATURA) – Швейцарія, Італія, Польша, Німеччина, Словенія, Франція, Фінляндія та ін. Вони можуть варіювати по кількості предметів. Деякі обов’язкові, інші – за вибором. У більшості – це ключ до університету, результати MATURA – визнаються університетами (за винятком деяких медичних внз і відомих університетів).

Профільне навчання в США – добре спланований, злагоджений процес, має багаторічний досвід. На етапі допрофільного навчання учнів поступово готують до вибору професії. Тестування, опитування допомагають визначити нахили, здібності учня, до вибору залучаються батьки; враховується запити і потреби держави в тих чи інших спеціалістах.

Важливо те, що дитина не залишається сама з вибором майбутньої професії. На сайтах шкіл США пропонуються програми для профорієнтації батьків і дітей. Профорієнтація в США – важлива складова трудового навчання. Органи влади мають відповід.відділи або осіб з питань профорієнтації. Консультанти в середній школі мають ознайомити учнів з професіями, допомогти визначити і розвинути свої здібності, розуміти зв'язок між навчанням і можливостями консультує батьків, молодь ділиться на групи за темами (природні ресурси, конструювання, виробництво і фінанси, менеджмент, освіта, здоров’я й добробут, обслуговування, мистецтво, гуманітарні науки, відпочинок і розваги).

В середній школі США учаться 12 років (початкова школа 6-12 років; середня школа Midle School 13-14 , старша середня школа High School 15-18 років) - обовязково.

Середня школа – 3 види шкіл – державні (безкоштовні, керовані Департаментом освіти) приватні (платні, фінансуються приватними фондами, організаціями, проте 20% - безкоштовне чи пільгове навчання для здібних учнів); релігійні (поряд зі світською додаєтся релігійна освіта, велика роль вихованню, платне навчання). Плюс є альтернативні школи для обдарованих дітей та дітей з проблемами психічними чи фізичними; національні школи (іспанські, італійські, єврейські…). Усі школи мають добру матер-тех базу, ІКТ, питання освіти регулюються в кожному штаті, немає єдиних програм, але на федеральному рівні скрізь обов’язкове ядро (неваріативна частина) – англійска мова, читання, письмо, математика, історія і конституція США, всесвітня історія, природознавство. Варіативна частина визначається школою, містом, штатом. На початку 8 класу в середній школі учні і батки отримують інформацію про старші школи, умови вступу, профілі (в елітних школах – вступні екзамени). В 10-12 класах коледжі співпрацюють зі старшою школою, запрошують на зустрічі, відслідковують здібних учнів.

Спеціалізація та диференціація в США здійснюється різними шляхами: 1) учень зустрічається з радником, який враховуючи інтереси і здібності учня допомагає скласти індивідуальну учнівску програму – обовєязкові і ряд додаткових предметів відповідно спеціалізації. Учень має свій розклад і темп засвоєння предметів! (навіть окремі предмети на рівні коледжів з подальшим зарахуванням їх при вступі). Батьки отримуют картку звіт про успішність учня. 2) існують спеціалізовані школи гуманітарного, фізико-математичного природничо-біологічного профілів. В них є різні спеціалізації (медицина, автосправа, дизайн, математика, бізнес та фінанси, технологія інф систем, маркетинг, юриспруденція та ін).

В Польщі, сусідній з нами країні, де навчається багато українських дітей, також існує профільна організація навчання. Тут діє однакова шестирічна підготовка в основній загальноосвітній школі, після чого учень вибирає такі варіанти освіти:

1) загальноосвітній ліцей. Забезпечує загальну академічну освітню підготовку, готує до вступу в університет. Диференція у вигляді поглибленого вивчення предметів. По закінченні здають екзамен на атестат (MATURA) , що дозволяє вступати в університет, продовжувати освіту в поліцейській школі тощо.

2) профільний ліцей. Забезпечує загальну освітню підготовку (80 %), теж готує до вступу в університет, надає загальні знання в професійній сфері, готує до підприємницької дільності (20 % часу). Учбовий план план має базову і профільну частини (4 напрямки). Існують економіко-соціальні, техніко-технологічні, художні та сільськогосподарські профільні ліцеї.

3) технікум. Забезпечує середню спеціальну освіту і вихід на ринок праці або продовження освіти.

4) основна професійна школа. Освоєння професії.

В країнах СНД (Росії, Білорусії, Казахстані) також продекларовано поступовий перехід на профільне навчання, створені Концепції (подібно до України), відбувається 11річне навчання, розробка моделей, програм, варіантів навчання. Так, в Росії запропдовано дві моделі:

1) внутрішньошкільна профілізація. Школа може бути одно- чи багатопрофільною, або ж містити багато елективних курсів за вибором для школярів, в тому числі міжкласні групи.

2) мережева організація профільного навчання здійснюється за рахунок об’єднання кількох шкіл навколо «ресурсного центра» (школи з сильним кадровим і матеріально-технічним потенціалом). Кожна з шкіл забезпечує базову освіту і частково профільну, решту – ресурсний центр. Інший варіант – об’єднання із закладами вищої, середньої і початкової професійної освіти через дистанційні курси, заочні школи, МАН, тощо.

5. Основними ознаками реформування змісту біологічної освіти у сучасній школі: є диференціація та інтеграція знань, компетентністний і особистістний підходи до навчання.

На сучасному етапі в Україні вчені розрізняють три рівні диференціації за: структурою системи освіти – загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї, коледжі; за змістом навчання – професійно-масове, профільно-поглиблене, індивідуалізоване, спеціальне; характером диференціації навчального процесу – рівнева диференціація (внутрішня) і профільна (зовнішня).

Диференціація навчання передбачає множинність та варіативність індивідуальних і колективних шляхів суспільно погоджених цілей загальної освіти Вона створює найбільш сприятливі умови для індивідуалізації навчання та професійної орієнтації учнів. Поглиблення процесів диференціації змісту навчання дозволяє учням загальноосвітньої школи здобувати освіту, що відповідає їхнім потребам та інтересам. Це вони можуть зробити завдяки існуванню навчальних закладів різного типу: традиційної загальноосвітньої школи, школи з поглибленим вивченням певних навчальних предметів, а також гімназій та ліцеїв. У перспективі пропонується залишити на початковому та основному ступені загальноосвітньої школи лише два типи навчальних закладів – загальноосвітню і школу з поглибленим вивченням певних навчальних предметів. Водночас на старшій ступені перспективним є розширення типів загальноосвітніх закладів, таких як: одно- чи багатопрофільна гімназія, ліцей, колегіум, загальноосвітня школа. Існування альтернативних загальноосвітній середній школі навчальних закладів має на меті сприяти молоді на ранніх життєвих етапах обрати шлях професійного становлення: навчання у гімназії зорієнтоване на певну групу вузів (спеціальностей), що передбачає „ранній академічний вибір”; ліцей дає повну середню освіту і допрофесійну або початкову професійну підготовку („ранній професійний вибір”); загальноосвітня школа (або загальноосвітні класи), де існує можливість підбору індивідуальних навчальних траєкторій, передбачає „відкладений вибір” майбутньої професії.

Особливу роль відіграє принцип інтеграції змісту освіти, тобто представлення взаємозв'язків, зв'язків і залежностей, виступаючими між складовими дисципліни або групою споріднених дисциплін. В широкому розумінні інтеграція – це процес взаємопроникнення структурних елементів різних галузей знання, який супроводжується зростанням їх узагальненості й комплексності, ущільненості й організованості. Інтеграційний підхід в біології створює перспективу, яка дає цілісне бачення світу, природи, суспільних явищ і їх діалектики. Цей принцип дозволяє не переобтяжувати учнів фактами, набором знань, а концентрувати їх навголо узагальнюючих теорій, які складають ядро білогічної картини світу (сучасної клітинної теорії, хромосомної, мутаційної, синтетичної теорії еволюції, вчення про екосистеми і біоценози, концепція біосфери, еволюційні теорії).

Інтегративні тенденції у змісті освіти стають все поширенішими в сучасних системах освіти. Доцільно здійснювати змістову і структурну інтеграцію загальнопедагогічного і спеціального компонента, а також впроваджувати інтегрований підхід при викладанні навчальних предметів природничого циклу. Все це дозволяє створити в учнів цілісне і систематичне уявлення про оточуючий світ, розкрити їх природничий потенціал і підвищити їх загальні, соціальні й професійні здібності, цілеспрямовано формувати початкові професійні знання, вміння та навички. Позитивні дидактичні переваги міждисциплінарної інтеграції очевидні – це ущільнення і концентрація навчального матеріалу, що усуває перевантаження учнів і веде до економії навчального часу, та пряме посилення мотивації вивчення загальноосвітніх дисциплін, що забезпечується безпосередньо реалізованими професійними інтересами.

Особистісно-орієнтоване навчання – це загально дидактичний принцип індивідуального підходу до учнів.Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня та вчителя. Головною дійовою особою навчального процесу є учень. Задача вчителя – простежити динаміку його розвитку, розкрити та розвинути його індивідуальні здібності. Особистісний підхід дає підставу запропонувати нову схему диференціації та інтеграції профільного навчання старшокласників. При цьому створюється нова структура дисциплін, яка зумовлює розвиток особистісного потенціалу, забезпечує здійснення особистісно визначеного загальноосвітнього процесу та професійного самовизначення старшокласників. З точки зору практичного використання значний інтерес викликає індивідуалізація як особлива організація навчання (система), що потребує розумової напруги, а вибір змісту методів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності, рівень розвитку і навчальні здібності.

Компетентністний підхід – ще одна із особливостей сучасної освіти. Компетенність – це узагальнені здібності особистості до вирішення життєвих і професійних завдань; наявність у людини необхідних знань і здібностей, що дозволяють аналізувати, робити висновки, раціонально діяти. Проблема нашої школи – учні добре володіють теоретичними знаннями, але зазнають трудності у діяльності, вирішенні конкретних завдань, проблемних ситуацій. У новому Держстандарті загальної світи дано такі визначення: «компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складаєтья із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці», «компетенція – супільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини». «Компетенція» в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

О.Пометун, А. Хуторський та ін. розрізняють таку систему компетентностей: ключові – необхідні для життєдіяльності, універсальні (наприклад, мовна, комунікативна, інформаційна, здоров’язбережувальна, громадянська, прагнення до самоосвіти тощо); загальногалузеві – формуються учнем чи студентом впродовж засвоєння змісту певної освітньої галузі (наприклад, природознавча), предметні компетентності – ті, яких набуває людина при вивченні конкретного предмету (біологічна компетентність).

Оволодіння предметною компетентністю щодо навчального предмета «біологія» забезпечує: формування міцних і глибоких знань про будову, функціонування, екологію, еволюцію біологічних систем на різних рівнях організації; розвиток творчої особистості учня та реалізацію мети профільної біологічної освіти; загальноосвітнью профільну підготовку учнів; формування наукової картини живої природи на основі засвоєння учнями системи біологічних знань, ознайомлення з методами пізнання природи та взаємозв’язком між розвитком методів і теоретичних узагальнень біологічної науки; розвиток у старшокласників пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом проведення експерименту, розв’язування біологічних задач, моделювання біологічних процесів; оволодіння вміннями здійснювати самостійний пошук та аналіз біологічної інформації, характеризувати сучасні відкриття в галузі біології; набуття знань щодо збереження власного здоров’я та раціонального природокористування; допрофесійну підготовку до діяльності в галузях, що потребують ґрунтовних біологічних знань (медицина, сільське господарство, природоохоронна діяльність тощо); розвиток навичок самоосвіти, проведення експерименту й аналізу його результатів, умінь застосувати біологічні знання на практиці; підготовку до подальшої професійної освіти чи професійної діяльності.