Основними завданнями профільного навчання є:

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

• забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;

• сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;

• здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;

• сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно самореалізуватися;

• продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

Принцип соціальної рівноваги. Передбачає узгодження трьох позицій: можливостей освітніх послуг, запитів ринку праці й соціальних очікувань випускників школи.

Принцип наступності й неперервності. Передбачає взаємозв’язок між допрофільною підготовкою, профільним навчанням та професійною підготовкою.

Принцип гнучкості. Полягає у забезпеченні можливостей та умов для зміни профілю навчання, змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, широкого вибору змісту навчальних програм та можливостей для його корекції.

Принцип варіативності. Полягає у багаторівневості навчальних планів, освітніх програм, змісту освіти, використанні різноманітних технологій, надання учням можливості вибору предметів (курсів), що вільно вивчаються, зміні видів діяльності, використанні інтегративного підходу у вивченні обов’язкових предметів.

Принцип диференціації. Полягає у забезпеченні умов для добровільного вибору  школярами профілю навчання, виходячи з їхніх пізнавальних інтересів, здібностей, досягнутих результатів навчання  й професійних намірів.

Принцип індивідуалізації. Передбачає урахування індивідуальних особливостей особистості для досягнення поставленої мети, що слугує основою для здійснення особистісно орієнтованого навчання у профільній школі.

Принцип діагностико-прогностичної реалізованості. Полягає у виявленні здібностей учнів для обґрунтованої орієнтації на профіль навчання та подальше професійне самовизначення.

Структура профільного навчання:

Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної, виробничої інфраструктури району; регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді. Профільне навчання у 10-11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге — підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором (спецкурси).

Базові предмети – обов’язкова (інваріантна) складова навчального плану. Ці предмети забезпечують оволодіння певними навчальними дисциплінами на рівні стандарту (мінімальному), регламентуються Державним стандартом. Кількість їх і відсоток в тижневому навантаженні учнів варіює в різних проектах, Концепціях і нормативно-правових документах (від 6 до 22 базових предметів!). Часто пропонуються інтегровані курси: математика (алгебра, початки аналізу і геометрія), історія (історія України та Всесвітня) та ін. Різні науковці та різні проекти, Держстандарти пропонують на базові предмети відводити 47-65 % тижневого навантаження.

Сьогодні МОН Україні на своєму сайті у рубриці «Громадське обговорення» пропонує проект нового типового навчального плану для 10-11 класу, що набере чинності у 2018 році після врахування усіх зауважень і побажань освітян, батьків, учнів. Це, по суті, перший крок до формування нової української профільної школи. Новий проект МОНУ пропонує 18,5 - 20,5 год/тиждень відвести на 9 предметів інваріантної частини (українська мова, література (українська та зарубіжна), іноземна мова, історія (історія України та всесвітня), людина і суспільство, математика, людина і природа, фізична культура, захист Вітчизни). Варіативний же компонент складає 17,5-19,5 год/тиждень. Він включає цикл профільних предметів та спецкурсів (11-13 год), 3 год для вивчення вибірково-обов’язкових предметів та 3,5 додаткові години на факультативи, індивідуальні заняття.

Профільні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо. Профільні предмети забезпечують також прикладне спрямування навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Успішне опанування навчальних програм відповідних профільних предметів може забезпечувати отримання тієї чи іншої професії з отриманням документа державного зразка.

На вивчення профільних предметів може відводитися 5-10 годин на тиждень в 10 та 11 класах у залежності від кількості обраних учнем предметів для профільного вивчення. Кількість годин на їх вивчення може бути збільшена за рахунок додаткових годин навчального плану.

Профільних предметів має бути не більше одного-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного і спортивного напрямів —«Природознавство». Формуються як за рахунок інваріантної, так і варіативної частини.

Спеціальні курси/профілюючі предмети - це навчальні курси/предмети, які входять до складу відповідного профілю навчання (за рахунок варіативного компоненту)і забезпечують поглиблене й розширене вивчення профільних предметів або профільну прикладну та професійну спеціалізацію навчання (наприклад, курси «Професійні проби»). Вибір спеціальних курсів здійснюється учнями з урахуванням планів на подальшу професійну освіту та можливостей навчального закладу.

На вивчення спеціальних курсів/предметів може відводитися від 2 до 7 годин на тиждень у кожному класі (в залежності від кількості вибраних профільних предметів). Кількість годин на вивчення спеціальних курсів/предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин навчального плану.

Вибірково-обов’язкові предмети – це предмети, які вводяться до навчального плану з метою загального розвитку учнів («Основи здоров’я», «Технології», «Мистецтво», «Прикладна економіка» (або інші предмети економічного спрямування: «Основи податкових знань», «Фінансова грамотність», «Підприємництво» тощо) для повнішого задоволення освітніх запитів учнів та обираються ними самостійно із запропонованого переліку.

Із чотирьох запропонованих предметів учні  за час навчання у старшій школі можуть вивчати два - один предмет вивчається у 10 класі, один – у 11.

Курси за вибором. Входять до обов’язкової частини навчального плану. Курси за вибором можуть вибиратися не тільки згідно з обраним профілем, але й за власним бажанням учня, який хоче поглибити свої знання з певних дисциплін (наприклад, «Психологія» для математичного профілю тощо). Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов'язкові.

Необхідно враховувати можливість зміни учнями курсу за вибором. У такому разі ці курси можуть пропонуватись у формі навчальних модулів та інтегрованих курсів.

Факультативні курси – навчальні курси, що не входять до основної сітки годин і можуть обиратись учнями. Ці курси спрямовані на додаткове та поглиблене вивчення як певних предметів, так і отримання знань із суміжних наукових галузей. Школа надає учневі право обрати факультативний курс.

Кількість годин на курси за вибором, факультативи визначається закладом за рахунок додаткових годин (5 годин на тиждень). Додаткові години також використовуються на вивчення другої іноземної мови, російської чи іншої мови національних меншин, курси духовно-морального спрямування.

Школа може організовувати навчання за універсальним профілем без виокремлення профільного(них) предмета(тів). У такому випадку кількість базових предметів визначається Типовими навчальними планами. У навчальних закладах, які працюють за універсальним профілем навчання, окремі учні (учень) може обрати інший профіль навчання, у тому числі в іншому навчальному закладі.

Проте за новим проектом МОН – школа буде тільки профільною. Особливо неоднозначним є доля природничих наук. Саме їх викладання та зміст викликали найбільшу дискусію під час громадського обговорення Концепції профільної освіти та Держстандарту. Так, прихильники останньої «Концепції профільного навчання» вважають доцільним здійснювати інтеграцію навчальних курсів. В гуманітарних класах пропонується предмет природознавство (основи фізики, біології, хімії, географії), а в фізико-математичних – суспільствознавство (поєднує історію, правознавство, філософію, економіку). Лілія Гриневич, сьогоднішній Міністр освіти і науки України зазначає, що створення інтегрованого курсу «Природознавства» (або «Людина і природа») адресоване, насамперед, для учнів гуманітарного профілю. Вона зазначає, що саме такий підхід дозволить сформувати у дитини цілісну картину світу, дати їй якісне «ядро знань», сформувати компетентності у сфері природничих наук, дослідницьку, екологічну і здоров’язберігаючу компетентність (учні ж, котрі обрали природничо-математичний напрямок будуть поглиблено вивчати окремі природничі науки). Сьогодні відбувається створення такого інтегрованого курсу, розробки і апробації його методичного забезпечення, навчальних програм і підручників. Важливою залишається проблема формування фахівця-вчителя, котрий зможе викладати курс природознавства у старшій школі. На перехідний період викладання природознавства ділитиметься між вчителями-предметниками з біології, хімії, фізики, географії.

Концепцією профільного навчання…» 2009 року передбачено п’ять основних напрямів профілізації освіти: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний та спортивний. У межах кожного напряму освіти реалізуються різні профілі навчання. Питання профілів і напрямків не декларувалося законодавчо, регіонам надавалася свобода в даному питанні.